ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
16 липня 2012 р. № 06/02/5026/890/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Подоляк О.А., Данилової Т.Б., Добролюбової Т.В., Першикова Є.В., Селіваненка В.П.,
розглянувши заявуБагатогалузевого об'єднання "Інтербуд" Української спілки ветеранів Афганістану
про перегляд Верховним Судом України
постанови у справі за позовом до треті особи: про Вищого господарського суду України від 30.05.2012 № 06/02/5026/890/2011 Багатогалузевого об'єднання "Інтербуд" Української спілки ветеранів Афганістану Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Дніпровської філії ПАТ "Укрінбанк" 1. Закрите акціонерне товариство "Експоінвест" 2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
Багатогалузеве об'єднання "Інтербуд" Української Спілки ветеранів Афганістану звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Дніпровської філії "Укрінбанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово, останнім рішенням господарським судом Черкаської області прийнято рішення від 26.01.2012 у справі № 06/02/5026/890/2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 та рішення господарського суду Черкаської області від 26.01.2012 залишено без змін.
Багатогалузеве об'єднання "Інтербуд" Української спілки ветеранів Афганістану звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.05.2012 у даній справі, в якій заявник просить скасувати вказану постанову та рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 24.04.2012 у справі № 18/5026/945/2011, від 28.09.2011 у справі № 10/52пд, від 08.06.2011 у справі № 5020-9/094, від 23.04.2012 у справі № 33/220 та від 27.07.2011 у справі № 2/26/2011/5003.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, у постанові від 30.05.2012 у справі № 06/02/5026/890/2011, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що:
- у зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитними коштами за грудень 2010 року, відповідачем 20.01.2011 направлено позивачу претензію, яку слід вважати вимогою відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку", та відповідно до якої відповідач (банк) вимагав від позивача в порядку пунктів 6.1, 6.2 кредитного договору погасити прострочену та строкову заборгованість;
- в даній вимозі (претензії) зазначено про те, що наведений у ній розрахунок не є остаточним та підлягає корегуванню на момент задоволення вимог банку;
- у зв'язку з невиконанням позивачем (іпотекодавцем) та позичальником вказаної претензії у вказані в ній та передбачені статтею 35 Закону України "Про іпотеку" строки, 10.03.2011 відповідач звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки, переданий позивачем відповідачу за іпотечним договором, до якої були додані документи, що підтверджують безспірність вимог відповідача до позивача, та на підставі яких нотаріусом було вчинено спірний виконавчий напис.
Водночас, у постанові від 24.04.2012 у справі № 18/5026/945/2011, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову та визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що відповідач (банк) надіслав позивачу (іпотекодавцю) вимогу про погашення заборгованості на суму 22 365 262,23 грн., проте виконавчий напис вчинений на іншу суму, отже заборгованість не є безспірною. Крім того, виконавчий напис вчинено за відсутності доказів (платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо), які підтверджують суму боргу.
У постанові від 28.09.2011 у справі № 10/52пд, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Проте, як встановлено господарськими судами, на підтвердження безспірності своїх вимог відповідачем не було подано нотаріусу первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому в нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, зазначений у виконавчому написі, є безспірним, у зв'язку з чим такий виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню.
У постанові від 08.06.2011 у справі № 5020-9/094, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновки суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки спірний виконавчий напас нотаріуса не відповідає приписам статті 89 Закону України "Про нотаріат" та пункту 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, у зв'язку з тим, що в ньому не зазначено строк, за який провадиться стягнення штрафних санкцій.
У постанові від 23.04.2012 у справі № 33/220, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій, при вчинені спірного виконавчого напису нотаріус не отримував первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, в зв'язку з чим нотаріус в порушення норм статті 88 Закону України "Про нотаріат", пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, пунктів "б" частини другої пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", вчинив виконавчий напис за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії.
У постанові від 27.07.2011 у справі № 2/26/2011/5003, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що спірний виконавчий напис нотаріуса вчинений щодо стягнення суми, яка не є безспірною, строк оплати якої ще не настав, та у зв'язку з чим іпотекодержатель (позивач) не набув права звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, господарськими судами встановлено, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не містить необхідних реквізитів, визначених статтею 89 Закону України "Про нотаріат", а саме: найменування та адреси боржника, адреси іпотекодавця, номери рахунків у банках, кредитних установах боржника (іпотекодавця); не зазначений також період за який проводиться стягнення пені за прострочену суму відсотків. Також судами попередніх інстанцій було встановлено, що спірний виконавчий напис нотаріуса було вчинено в період дії мораторію, введеного ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.04.2010 про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Керамік" (позичальника).
Таким чином, наведені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у наведених справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № 06/02/5026/890/2011 до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Багатогалузевому об'єднанню "Інтербуд" Української спілки ветеранів Афганістану у допуску справи № 06/02/5026/890/2011 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя О.Подоляк
Судді Т.Данилова
Т.Добролюбова
Є.Першиков
В.Селіваненко
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)