Справа № 1-493/12
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2012 року місто Київ
Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кірєєва Р.В.
при секретарі Шалапуда В.П.,
за участі прокурора Романюк М.М.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бровари Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ТОВ «Шико-2004», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
В С Т А Н О В И В:
21 травня 2012 року, приблизно о 15год. 39хв., ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем «Шевролет Авео», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись в третій смузі руху проїзної частини вул. Кіквідзе зі сторони вул. Підвисоцького в напрямку вул. С. Щедрина в м. Києві, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований навпроти будинку АДРЕСА_2 та який позначено інформаційно-вказівними знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» і відповідною дорожньою розміткою, грубо порушуючи вимоги пунктів 1.5, 2.3 підпункту «б», 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її зміни, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід ОСОБА_1, перед якою зупинився невстановлений легковий автомобіль, не зменшив швидкість руху свого автомобіля аж до його зупинки та не переконався, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив свій рух та нерегульованому пішохідному переході, який розташований навпроти будинку АДРЕСА_2 в м. Києві, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка, згідно висновку судово-медичної експертизи №981/е від 18 червня 2012 року, отримала тілесні ушкодження, а саме, закриту травму грудної клітки: розрив правого ключично-акроміального зчленування.
Вищеперераховані негативні наслідки перебувають у прямому причинному зв'язку із неправомірними діями водія ОСОБА_2 щодо невиконання вимог ПДР України при керуванні автомобілем та скоєнням дорожньо-транспортної пригоди.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердивши в повній мірі показання, дані ним на досудовому слідстві про те, що 21 травня 2012 року, приблизно о 15 год. 39 хв., він, керуючи власним технічно справним автомобілем «Шевролет Авео», д.н.з. НОМЕР_1, рухався в третій смузі руху вул. Кіквідзе, зі сторони вул. Підвисоцького в напрямку вул. Щедрина в м. Києві, зі швидкістю приблизно 20 км/год. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який було позначено на проїзній частині дорожньою розміткою у вигляді «зебри» та з обох боків проїзної частини дорожніми знаками «Пішохідний перехід», помітив, що легковий автомобіль, який рухався по ходу його руху попереду нього в другій смузі руху із швидкістю 20 км/год., розпочав зупинятися перед нерегульованим пішохідним переходом та, в подальшому, із-за передньої частини вказаного автомобіля на його смугу руху вийшла пішохід ОСОБА_1, яка переходила проїзну частину вул. Кіквідзе по нерегульованому пішохідному переході справа на ліво по ходу його руху. Помітивши даного пішохода, застосував гальмування, однак уникнути наїзду не зміг. Після скоєного наїзду зупинився у своїй смузі руху, за не регульованим переходом та вийшов з автомобіля і підійшов до потерпілої, щоб надати їй медичну допомогу.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 ствердив, що повністю відшкодував потерпілій заподіяні матеріальну та моральну шкоду, кається у вчиненому.
Вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка повністю підтримала в судовому засіданні показання, дані нею на досудовому слідстві, про те, що 21 травня 2012року, приблизно о 15 год. 40 хв., вона вийшла з дому та направилась до магазину «Крамниця», який розташований по вул. Кіквідзе, 23, тобто на протилежній стороні вул. Кіквідзе в м. Києві. По ходу руху їй необхідно було перейти проїзну частину дороги на протилежну сторону. З цією метою вона підійшла до нерегульованого пішохідного переходу, який знаходиться біля АДРЕСА_2 та позначений на дорожньому покритті горизонтальною розміткою у вигляді «зебри» та з обох боків проїзної частини дорожніми знаками «Пішохідний перехід». Підійшовши до вказаного нерегульованого пішохідного переходу, побачила, що в правій та середній смугах руху, на відстані приблизно 1,5 метра від дорожньої розмітки нерегульованого пішохідного переходу, зупинилися легкові автомобілі, після чого вона розпочала переходити проїзну частину вул. Кіквідзе по нерегульованому пішохідному переході на протилежну сторону в середньому темпі. Пройшовши дві смуги руху, приблизно 7-8 метрів та вже рухаючись по лівій смузі руху, відчула сильний удар в ліву частину тіла, від якого впала на асфальтне покриття та втратила свідомість. Коли вона опритомніла, то помітила в лівій смузі руху автомобіль «Шевролет Авео», у якого було розбите лобове скло.
В судовому засіданні потерпіла ствердила, що пробачила підсудному скоєне та примирилась із ним.
Крім того, факт вчинення підсудним злочину стверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21 травня 2012року з схемою ДТП та фото-таблицями, який містить дані про обстановку на місці пригоди, а саме - місце розташування транспортного засобу на проїзній частині дороги, дорожню розмітку, а також вид пошкоджень автомобіля (а.с. 13-22).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 10 липня 2012 року з схемою та фото таблицями, який містить дані про те, що потерпіла ОСОБА_1 в деталях показала місце вчинення злочину, місце розташування автомобілів на проїзній частині дороги (а. с. 43-49).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 10 липня 2012 року з схемою та фото таблицями, який містить дані про те, що підсудний ОСОБА_2 в деталях показав місце вчинення злочину, місце розташування автомобілів на проїзній частині дороги (а. с. 55-60).
Висновком судово-медичної експертизи №981/е від 18 червня 2012 року, який містить дані про те, що у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на момент звернення за медичною допомогою 21 травня 2012 року о 16год. 10хв., було виявлено таке тілесне ушкодження: закрита травма грудної клітки: розрив правого ключично-акроміального зчленування, яка відноситься за ступенем тяжкості до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості (а.с. 67-70).
Висновком експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди від 19 липня 2012 року №314ат, який містить дані про те, що в даній дорожній ситуації, водій автомобіля «Шевролет Авео» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами пункту 18.4 ПДР України; в даній дорожній ситуації, водій автомобіля «Шевролет Авео» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2, шляхом виконання вимог пункту 18.4 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_1; в даній дорожній ситуації, як в діях водія автомобіля «Шевролет Авео», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_2, експертом з технічної точки вбачаються невідповідності вимогам пункту 18.4 ПДР України; з технічної точки зору причина виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія автомобіля «Шевролет Авео» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 вимог пункту 18.4 ПДР України (а.с. 78-85).
Протоколом огляду автомобіля «Шевролет Авео» д.н.з. НОМЕР_1 від 11 липня 2012року з фото таблицями, який містить дані про автомобіль та пошкодження, зафіксовані на автомобілі (а.с. 87-90).
Документом - схемою розташування дорожніх знаків по вул.. Кіквідзе, біля буд. №23 в м. Києві, який містить дані про розташування на вказаній ділянці дороги знаків 1.32 «Пішохідний перехід». Наближення до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою (а.с. 109).
Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто злочин, передбачений ст. 286 ч. 1 КК України.
ОСОБА_2 раніше не судимий, по місцю роботи характеризується позитивно (а.с. 144), на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 142).
В судовому засіданні ОСОБА_2 звернувся до суду із спільним клопотанням, погодженим із потерпілою, в якому просить суд винести постанову про закриття кримінальної справи у зв'язку з примиренням із потерпілою.
В судовому засіданні потерпіла ствердила, що отримала відшкодування матеріальної та моральної шкоди від підсудного, вибачила та примирилась з ним.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти закриття кримінальної справи за примиренням підсудного з потерпілою.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки.
Згідно п.2 ч.1 ст.7-1 КПК України провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв`язку з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим.
Відповідно до ст. 282 КПК України, якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підставі для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, який, згідно зі ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, те, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю відшкодував потерпілій завдані збитки, кається у скоєному, позитивно характеризується за місцем роботи, примирився з потерпілою, не заперечує проти закриття справи з нереабілітуючих підстав, а тому суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закрити кримінальну справу відносно нього у зв'язку з примиренням винного з потерпілою.
Згідно з вимогами ст. 328 КПК України цивільний позов суд вирішує при постановленні обвинувального вироку. Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», у кримінальному судочинстві відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду (у тому числі без призначення покарання, із звільненням від покарання, про умовне засудження чи засудження з відстрочкою виконання вироку). В усіх інших випадках, передбачених ч.4 ст.93-1 КПК, таке відшкодування провадиться в порядку цивільного судочинства.
Згідно вимог статті 93-1 ч. 4 КПК України, витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи, стягуються в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, позов заступника прокурора Печерського району м. Києва В. Кальніченко про стягнення з ОСОБА_2 1 610грн. 80к. на користь Київської міської клінічної лікарні №17 в рахунок відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої, має бути залишений без розгляду.
Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005року, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, відшкодування судових витрат тощо.
Речовий доказ по справі: автомобіль «Шевролет Авео», д.н.з. НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_2 - слід залишити останньому, як законному володільцеві.
Судові витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 93 КПК України.
На підставі ст. 46 КК України, керуючись ст. ст. 8, п.2 ст. 7-1, 273, 282КПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ст. 46 КК України, ст. 8 КПК України, від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч. 1 КК України - звільнити, у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, на підставі ст. 46 КК України, п. 2 ч. 1 ст. 7-1, ст. 8 КПК України, - провадженням закрити.
Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.
Речовий доказ - автомобіль «Шевролет Авео» д.н.з. НОМЕР_1, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2 - залишити останньому, як законному володільцеві.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в місті Києві (код 25575285, Банк: ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699, призначення платежу: 11521 «За проведення експертизи та дослідження») 735 (сімсот тридцять п'ять) гривень 60к. за проведення експертизи № 314/ат від 19 липня 2012року.
Позов заступника прокурора Печерського району м. Києва В. Кальніченко про стягнення з ОСОБА_2 1 610грн. 80к. на користь Київської міської клінічної лікарні №17 в рахунок відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя Р.В. Кірєєв Р. В. Кірєєв