Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/728/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Варакіна Н.Б.

Категорія - Крадіжка Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Петрова І. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2012 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Палічука А.О.,

суддів: Петрової І.М., Ремеза П.М.,

за участю прокурора: Коваленка О.І.,

захисників-адвокатів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, засуджених: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2012 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Компаніївка Компаніївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, приватного підприємця, одруженого має на утримані двох неповнолітніх дітей та непрацюючу дружину, службу в армії не проходив, проживає у АДРЕСА_1, не судимого відповідно до ст.89 КК України,

засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом повного складання покарань призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст.76 КК України, покладено на ОСОБА_6 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Постановлено судом стягнути з ОСОБА_6 судові витрати на користь держави в розмірі 200 гривень 32 копійки.

Визнано невинним та виправдано ОСОБА_6 за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України, за епізодами викрадення майна потерпілих ОСОБА_9, ПП «Добробут-А»та ОСОБА_10

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт. Компаніївка Компаніївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, службу в армії не проходив, одруженого має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст.198 КК України на 1 рік позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст.76 КК України, покладено на ОСОБА_7 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Постановлено судом стягнути з ОСОБА_7 судові витрати на користь держави в розмірі 200 гривень 32 копійки.

Визнано невинним та виправдано ОСОБА_7 за відсутності у його діях складу злочину передбаченого ч.1 ст.304 КК України.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця смт. Компаніївка Компаніївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, навчається у Компаніївському технікумі ветеринарної медицини, проживаючого разом з матір'ю у АДРЕСА_3 раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання призначеного вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23 травня 2011 року, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Відповідно до ст.ст.75, 104 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст.76 КК України, покладено на ОСОБА_8 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Постановлено судом стягнути з ОСОБА_8 на користь ПП «Добробут-А»в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 459 гривень, на користь ОСОБА_10 267 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та на користь ОСОБА_11 200 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_8 судові витрати на користь держави в розмірі 450 гривень 72 копійки.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_12 та ОСОБА_13, стосовно яких вирок ніким з учасників процесу не оскаржувався.

Вироком Компаніївського районного суду ОСОБА_12, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винним у вчинені таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.

Так, 17 квітня 2009 року ОСОБА_12 вступив в злочинний зговір з ОСОБА_7 та ОСОБА_6, спрямований на таємне викрадення дизельного пального з сільськогосподарської техніки розташованої на території домоволодіння по АДРЕСА_4

Реалізовуючи свій злочинний намір в ніч на 18 квітня 2009 року, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_6, та ОСОБА_7, діючи умисно, з корисливих мотивів, на автомобілі ВАЗ 2121 д.н. НОМЕР_1 з причепом, під керуванням ОСОБА_7, за пропозицією останнього, приїхали до домоволодіння по АДРЕСА_4 де перебувала сільськогосподарська техніка, належна ФГ «ОСОБА_15», попередньо розподіливши ролі, діючи узгоджено, ОСОБА_14 зливав з баків сільськогосподарської техніки дизельне пальне в раніше заготовлені зими ємкості (каністри), а ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в цей час слідкували за тим, щоб їх ніхто не помітив та по черзі відносили каністри, наповнені викраденим ними дизельним пальним, до вказаного автомобіля, що знаходився неподалік. Таким чином з тракторів Т - 150, ХТЗ - 17221, МТЗ - 80 та з автомобіля ЗІЛ 130 підсудні викрали дизельне пальне в кількості 340 літрів по ціні 5 грн. 28 коп., за 1 літр на загальну суму і 795 грн. 20 коп.

З місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_15 матеріальної шкоди на суму 1795 гривень 20 копійок.

Крім того, ОСОБА_12, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили повторно, таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення, за таких обставин.

30.04.2009 року ОСОБА_12 повторно, вступив в злочинний зговір з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 спрямований на викрадення, паливо-мастильних матеріалів з підсобного приміщення домоволодіння ОСОБА_16, розташованого по АДРЕСА_5

Реалізовуючи свій злочинний намір, в ніч на 01.05.2009 року, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно, з корисливих мотивів, на автомобілі ВАЗ 21214 д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, за пропозицією ОСОБА_6, приїхали до домоволодіння ОСОБА_16, розташованого по АДРЕСА_5 Попередньо розподіливши ролі, ОСОБА_12 проник до підсобного приміщення домоволодіння потерпілого, звідки викрав паливно мастильні матеріали в каністрах. ОСОБА_7 в цей час спостерігав з автомобіля за навколишньої обстановкою, а ОСОБА_6 перебував на греблі, розташованої неподалік від домоволодіння, також слідкував за навколишньою обстановкою та допомагав ОСОБА_12 відносити каністри до автомобіля. Таким чином підсудні викрали 240 літрів бензину марки А - 92, по ціні 5 грн. 48 коп. за 1 літр на суму 1315 грн., 20 коп., 20 літрів дизельного пального по ціні 5,18 грн., за 1 літр на суму 103,6 грн., та 15 літрів моторного масла МГ-10 по ціні 10 грн., за 1 літр на суму 150 грн. на загальну суму 1 568 грн. 80 коп.

З місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на суму 1 568 грн.80 коп.

Крім цього ОСОБА_12 вчинив повторно, таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення та втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

Неповнолітній ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення, за таких обставин.

30.07.2009 року, ОСОБА_12 достовірно знаючи, що ОСОБА_8, є неповнолітнім, схиливши його до скоєння злочину, вступив в злочинний зговір з останнім, направлений на таємне викрадення бензину, який зберігався в приміщенні гаражу домоволодіння ОСОБА_9, розташованого по АДРЕСА_6

Реалізовуючи свій злочинний намір цього ж дня, ОСОБА_12 вступивши в злочинний зговір з неповнолітнім ОСОБА_8 таємно, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження навісного замка, проникли в приміщення гаража, яке розташовано на території домоволодіння ОСОБА_9 звідки викрали 4 колеса в зборі до автомобіля ВАЗ, 20 літрів вина «Букет Молдавії», 80 літрів спирту, 20 літрів автомобільного масла, 6о літрів керосину та 180 літрів бензину, на загальну суму 5110 гривень.

З місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 1 568 грн.80 коп.

Крім того, ОСОБА_12, неповнолітній ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_12 втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

08.10.2009 року ОСОБА_12, достовірно знаючи, що ОСОБА_8, є неповнолітнім, схиливши його до скоєння злочину, вступив в злочинний зговір з останнім, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, з метою викрадення кролів з кліток та загорож розташованих на території домоволодіння ОСОБА_17, розташованого по АДРЕСА_7

Реалізовуючи свій злочинний намір в ніч на 08.10.2009 року, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_12, повторно за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_6 та неповнолітнім ОСОБА_8, діючи умисно, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, на автомобілі ВАЗ 2121 д.н. НОМЕР_2 пропозицією ОСОБА_7, приїхали до домоволодіння ОСОБА_17, розташованого по АДРЕСА_8. Попередньо розподіливши ролі, згідно з якими ОСОБА_8 з ОСОБА_12 зайшли на територію домоволодіння де останній ловив кролів в клітках та клав їх в мішки, які тримав неповнолітній ОСОБА_8 Після чого відносили їх до автомобіля, а ОСОБА_7 з ОСОБА_6 стояли біля автомобіля та слідкували за навколишньою обстановкою. Таким чином підсудні викрали 35 кролів по ціні 110 грн., за 1 кроля, на загальну суму 3 850 грн.

З місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_17 матеріальної шкоду на загальну суму 3850грн.

Крім того, ОСОБА_12 та неповнолітній ОСОБА_8 вчинили таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_12 втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, за таких обставин.

16.10.2009 року ОСОБА_12, достовірно знаючи, що ОСОБА_8, є неповнолітнім, схиливши його до скоєння злочину, вступив в злочинний зговір з останнім на викрадення дизельного пального з сільськогосподарської техніки ПП «Добробут-А», яка перебувала на прилеглій території домоволодіння по АДРЕСА_9 Реалізуючи свій злочинний намір, в ніч на 17.10.2009 року, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_12 повторно за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_8, діючи умисно, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, на автомобілі ВАЗ 2101, під керуванням ОСОБА_12, прибули до домоволодіння розташованого по АДРЕСА_9, попередньо розподіливши ролі між собою, де неповнолітній ОСОБА_8 з паливних баків трактора Т-150 та трактора МТЗ-892 злив дизельне паливо в раніше заготовлені каністри, а ОСОБА_12 в цей час знаходився біля домоволодіння та слідкував за навколишньою обстановкою. Таким чином підсудні викрали 180 літрів дизельного палива по ціні 5 грн. за літр, на загальну суму 1 076 грн. 40 коп.

З місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, завдавши ПП «Добробут-А»матеріальних збитків на зазначену суму. Крім того, ОСОБА_12 та неповнолітній ОСОБА_8 вчинили таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_12 втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, за таких обставин.

16.10.2009 року ОСОБА_12 достовірно знаючи, що ОСОБА_8 неповнолітній, схиливши його до скоєння злочину, вступив в злочинний зговір з останнім на викрадення дизельного пального з домоволодіння ОСОБА_10, розташованого по АДРЕСА_10

Реалізуючи свій злочинний намір, в ніч на 17.10.2009 року, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_12 повторно, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_8, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, на автомобілі ВАЗ 2101, під керуванням ОСОБА_12, під'їхали до домоволодіння ОСОБА_10 розташованого за вказаною адресою, попередньо розподіливши ролі між собою, згідно яких ОСОБА_12 слідкував за навколишньою обстановкою, а неповнолітній ОСОБА_8 зайшов на територію зазначеного домоволодіння, звідки таємно повторно викрав 40 літрів дизельного пального, яке зберігалось в каністрах, по ціні 5 грн. 98 коп. за літр на загальну суму 239 грн. 20 коп.

З місця злочину зникли, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на зазначену суму.

Крім того, ОСОБА_7 вчинив придбання майна, одержаного злочинним шляхом, за таких обставин.

На протязі вересня - жовтня 2009 року ОСОБА_7 придбав у ОСОБА_18 100 літрів дизельного палива на загальну суму 610 грн., достовірно знаючи, що дизельне паливо таємно викрадене ОСОБА_18 з ввіреному йому трактора МТЗ-80.

4.10.2009 року ОСОБА_7, придбав у ОСОБА_19 100 літрів дизельного палива на загальну суму 610 грн., достовірно знаючи, що дизельне паливо викрадене останнім з ввіреного йому трактора ДТ-75.

Неповнолітній ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, а неповнолітній ОСОБА_13 вчинив таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, за таких обставин.

15.11.2009 року неповнолітній ОСОБА_8 за попередньою змовою зі неповнолітнім ОСОБА_13 умисно, таємно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, зробили отвір в стіні складу розташованого по АДРЕСА_11, який належать ОСОБА_11, проникли туди та викрали 5 мішків зерна пшениці 6-го класу, загальною вагою 162 кг., на загальну суму 145,8грн.

З місця скоєння злочину зникли, а викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_11 матеріального збитку на вказану суму.

В поданій апеляції прокурор просить вирок Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2012 року відносно ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідності призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким:

- ОСОБА_6 визнати винним та призначити покарання за ч.2 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України - 5 років позбавлення волі, за ч.3 ст.186 КК України - 6 років позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі;

- ОСОБА_8 визнати винним та призначити покарання за ч.2 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України - позбавлення волі на 4 роки 6 місяців, за ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, на підставі ч.4 ст.70 КК України - за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської від 23.05.2011 року, остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі без застосування ст.ст.75, 104 КК України;

- ОСОБА_7 визнати винним та призначити покарання за ч.2 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України - 4 роки позбавлення волі, за ст.198 КК України - 1 рік позбавлення волі, за ч.1 ст.304 КК України - 3 роки позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі без застосування ст.75 КК України.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Мотивує свої доводи тим, що органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що скоїв відкрите викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, що належало ОСОБА_16, слідчим правильно кваліфіковано дії ОСОБА_6 за ч.3 ст.186 КК України.

Однак, судом при постановленні вироку не враховані покази потерпілого ОСОБА_16 (т.1 а.с.245, протокол с/з с.31-32) згідно з яким спочатку свідок ОСОБА_20 повідомив йому, що нікого не бачив, а через деякий час він знову спілкувався з ОСОБА_20 і останній йому повідомив, що під час викрадення бензину у ОСОБА_16 до кабіни автомобіля ГАЗ 52, де ночував ОСОБА_20 підходив ОСОБА_6 (на прізвисько «ОСОБА_6») та погрожував йому розправою, якщо він комусь розповість про крадіжку.

Вказані свідчення повністю узгоджуються з показами свідка ОСОБА_20, який повідомив суду, що в ніч викрадення у ОСОБА_16 бензину він бачив чоловіка, якого називають «ОСОБА_6»та інколи «ОСОБА_6», який підійшов до кабіни автомобіля (що знаходився біля домоволодіння ОСОБА_16.), у якій він спав та погрожував йому розправою, якщо той комусь розповість про крадіжку. Спочатку він боявся розповідати ОСОБА_16 про те, що бачив ОСОБА_6 в ніч крадіжки, однак у подальшому розповів. В ході судового розгляду на питання прокурора свідок ОСОБА_20, будучи попередженим судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, прямо вказав на підсудного ОСОБА_6 як на особу, яку називають «ОСОБА_6»та «ОСОБА_6»та який йому погрожував у ніч викрадення пального у ОСОБА_16. Згідно пояснень ОСОБА_20 напередодні крадіжки він випив близько 50 (п'ятдесяти) грамів горілки о 19 год., а ОСОБА_6 йому погрожував близько 23-30 (у нього був годинник). Тому вплив алкоголю (50 грамів горілки) на сприйняття подій через 4,5 годин після вживання не міг мати місця та неправильно оцінений судом та захисником ОСОБА_6 (т.1 а.с.251, протокол с/з а.с.34-35).

Вказані обставини невірно оцінені судом першої інстанції, як наслідок, дії ОСОБА_6 невірно перекваліфіковано з ч.3 ст.186 КК України на ч.3 ст.185 КК України.

Також вказує, що суд помилково визнав невинним та виправдав ОСОБА_7 за відсутністю у його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.304 КК України оскільки з показань ОСОБА_8 (т.2. а.с.266, протокол с/з а.с.22-23). Вбачається, що ініціатором крадіжки кролів був саме ОСОБА_7, який по приїзду до с. Сасівки наказав йому та ОСОБА_12 йти до домоволодіння та брати кролів. Саме ОСОБА_7 їм повідомив де саме у дворі стояли клітки з кролями та наказав принести кролів. Про те, що ОСОБА_8 був неповнолітнім ОСОБА_7 знав, так як напередодні вони кілька разів разом їздили ловити рибу та разом «розбирали»сітки у дворі. Тому сама вищевказана поведінка ОСОБА_7 характеризується прямим умислом та його наказові дії неповнолітньому ОСОБА_8 і ОСОБА_12 та обіцянка винагороди складають об'єктивну сторону злочину передбаченого ст. 304 КК України.

Крім того, при постановленні вироку, в порушення ст.65 КК України, судом не повністю враховано, ступінь тяжкості злочинів та особи засуджених.

Зважаючи на значну кількість злочинних епізодів ОСОБА_6, а також на те, що останній раніше був засуджений за вчинення корисливих злочинів, його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства. Засуджений ОСОБА_7 також вчинив ряд тяжких злочинів, активно перешкоджав встановленню істини по кримінальній справі шляхом введення досудового слідства в оману (по епізоду крадіжки кролів у ОСОБА_21.). Засуджений ОСОБА_8, вчинив злочин будучи неповнолітнім, однак, вчинив ряд тяжких злочинів, не лише на території Компаніївського району, що підтверджується вироком Добровеличківського районного суду від 23.05.2011року, а тому щире каяття останнього є сумнівним.

Заслухавши доповідача, в дебатах прокурора, який підтримав апеляцію, захисників-адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які заперечували проти апеляції та просили вирок суду залишити без зміни, в останньому слові ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які просили апеляцію прокурора залишити без задоволення а вирок суду без зміни, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проте, при постановленні вироку по даній справі зазначені вище вимоги закону судом не дотримані.

Так, органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він вчинив відкрите викрадення чужого майна, повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, що належало ОСОБА_16, тобто у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_6 з ч.3 ст.186 КК України на ч.3 ст.185 КК України, по епізоду крадіжки паливно-мастильних матеріалів з підсобного приміщення домоволодіння ОСОБА_16 розташованого у с. Софіївка Компаніївського району, суд вказав, що прибувши до домоволодіння ОСОБА_16, ОСОБА_6 залишився чекати біля автомобіля на греблі та нікуди не відходив, раніше ОСОБА_20 не знав, сліди його автомобіля біля домоволодіння потерпілого не виявлені. ОСОБА_20 напередодні вживав алкогольні напої, за даними анамнезу страждає легкою розумовою відсталістю. Показання свідка ОСОБА_16, інших підсудних та ОСОБА_6 у сукупності свідчать про відсутність у діях ОСОБА_6 ознак злочину передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

Проте, колегія суддів вважає помилковими такі твердження суду першої інстанції, оскільки як вбачається з показань потерпілого ОСОБА_16 (т.1 а.с.245, а.с.31-32), спочатку свідок ОСОБА_20 повідомив йому, що нікого не бачив, а через деякий час він знову спілкувався з ОСОБА_20 і останній йому повідомив, що під час викрадення бензину у ОСОБА_16 до кабіни автомобіля ГАЗ 52, де ночував ОСОБА_20 підходив ОСОБА_6 (на прізвисько «ОСОБА_6») та погрожував йому розправою, якщо він комусь розповість про крадіжку.

Вказані свідчення повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_20, який повідомив суду, що в ніч викрадення у ОСОБА_16 бензину він бачив чоловіка, якого називають «ОСОБА_6»та інколи «ОСОБА_6», який підійшов до кабіни автомобіля (що знаходився біля домоволодіння ОСОБА_16.), у якій він спав та погрожував йому розправою, якщо той комусь розповість про крадіжку. Спочатку він боявся розповідати ОСОБА_16 про те, що бачив ОСОБА_6 в ніч крадіжки, однак у подальшому розповів. В ході судового розгляду свідок ОСОБА_20, прямо вказав на підсудного ОСОБА_6 як на особу, яку називають «ОСОБА_6»та «ОСОБА_6»та який йому погрожував у ніч викрадення пального у ОСОБА_16. Згідно пояснень ОСОБА_20 напередодні крадіжки він випив близько 50 (п'ятдесяти) грамів горілки о 19 год., а ОСОБА_6 йому погрожував близько 23-30 (у нього був годинник). Тому вплив алкоголю (50 грамів горілки) на сприйняття подій через 4 - 5 годин після вживання не міг мати місця та неправильно оцінений судом та захисником ОСОБА_6 (т.1 а.с.251, а.с.34-35).

Також, суд першої інстанції визнав невинним та виправдав ОСОБА_7 за відсутністю у його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.304 КК України по епізоду крадіжки кролів з домоволодіння ОСОБА_21 (в АДРЕСА_12). В обґрунтування свого рішення суд вказав, що ОСОБА_7 не був знайомий з ОСОБА_8 до вчинення разом з ним злочину, бачив його один раз з ОСОБА_12 його вік не знав, не припускав можливості того, що ОСОБА_8 є неповнолітнім, оскільки на вигляд та зріст він був схожий на нього самого, не мав наміру втягувати його в злочинну діяльність.

Однак, зазначені висновки суду є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема суд на дав належної оцінки тому, що згідно показань ОСОБА_8 (т.2. а.с.266, а.с.22-23), ініціатором крадіжки кролів був саме ОСОБА_7, який по приїзду до с. Сасівки наказав йому та ОСОБА_12 йти до домоволодіння та брати кролів. ОСОБА_7 їм повідомив де саме у дворі стояли клітки з кролями та наказав принести кролів. Про те, що ОСОБА_8 був неповнолітнім ОСОБА_7 знав, так як напередодні вони кілька разів разом їздили ловити рибу та разом «розбирали»сітки у дворі. Отже, вищевказана поведінка ОСОБА_7 характеризується прямим умислом, його наказові дії неповнолітньому ОСОБА_8 і ОСОБА_12 та обіцянка винагороди складають об'єктивну сторону злочину передбаченого ст.304 КК України.

За вказаних обставин суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.304 КК України

Відповідно до п.2 ч.1 ст.367 КПК України підставами для скасування вироку є невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

Згідно п.3, п.4 ч.1 ст.369 КПК України вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи коли при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності.

Таким чином, оскільки висновки суду не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, то вирок в частині кваліфікації дій ОСОБА_7 (по епізоду втягнення неповнолітнього ОСОБА_8 у злочинну діяльність) і ОСОБА_6 (по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_16.) підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно врахувати вищевикладене шляхом детального допиту та перевірки показань підсудних, потерпілих, свідків, усунути протиріччя в їх показаннях, а також вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи і, в залежності від встановленого, постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

Крім того, при постановленні вироку, в порушення ст. 65 КК України, суд не в повної мірі врахував ступінь тяжкості злочинів та особу засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, через що безпідставно звільнив їх, на підставі ст. 75 КК України, від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Тому, з урахуванням вищевикладених обставин, враховуючи, що призначене судом першої інстанції покарання стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, є надто м'яким, так як не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засуджених, вирок стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, в частині звільнення їх від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75, 104 КК України, підлягає скасуванню.

Оскільки судом при розгляді справи була дана оцінка доказам, то справу необхідно розглянути в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст.362, 366-369 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.

Вирок Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2012 року в частині кваліфікації дій ОСОБА_7 (по епізоду втягнення неповнолітнього ОСОБА_8 у злочинну діяльність) і ОСОБА_6 (по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_16.) та призначення покарання ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

В решті вирок залишити без зміни.

Судді: