СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2012 року Справа № 5020-1253/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Балюкової К.Г.,
Дмитрієва В.Є.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, публічне акціонерне товариство "Чорноморський банк розвитку та реконструкції";
представник відповідача, ОСОБА_1 (повноваження перевірені), наказ № 1/10 від 27.12.10, Директор, мале приватне підприємство "Офис";
представник відповідача, Юровський Олександр Юрійович, довіреність № б/н від 01.06.12, мале приватне підприємство "Офис";
третя особа, ОСОБА_4, НОМЕР_1 від 09.12.97, ОСОБА_4;
розглянувши апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Офис" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 04 жовтня 2011 року у справі № 5020-1253/2011
за позовом публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (вул. Більшовицька, 24,Сімферополь,95000)
до малого приватного підприємства "Офис" (вул. 4-та Бастіонна, 28/1,Севастополь,99011)
третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
про звернення стягнення за кредитним договором на предмет іпотеки;
за зустрічним позовом малого приватного підприємства "Офис"
до публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції"
про визнання припиненим та таким, що не підлягає виконанню, договору поруки
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2011 року Публічне акціонерне товариство „Чорноморський банк розвитку та реконструкції" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до малого приватного підприємства „Офис" про звернення стягнення за кредитним договором на предмет іпотеки, а саме на нерухоме майно - офісні приміщення (приміщення сьомого поверху з №ХХІІІ-1 по №ХХХ1ІІ-13) загальною площею 220.40 кв.м., що розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця 4-та Бастіонна, будинок 28/1, шляхом їх продажу за ціною визначеною договором між сторонами, а у випадку недосягнення такої згоди - за ціною, визначеною в експертному звіті суб'єкта оціночної діяльності з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання Банку всіх повноважень необхідних дія здіснення продажу.
15.09.2011 року мале приватне підприємство „Офис" звернулось до господарського суду міста Севастополя із зустрічною позовною заявою до публічного акціонерною товариства „Чорноморський банк розвитку та реконструкції" про визнання припиненим та таким, що не підлягає виконанню, договору поруки.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04 жовтня 2011 року у справі № 5020-1253/2011 позов задоволений частково.
Звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 13.04.2007 року.
Задоволено з вартості предмета іпотеки, а саме - офісних приміщень (приміщення сьомого поверху з №ХХШ-1 по №ХХХШ-13) загальною площею 220,40 кв.м., що розташовані за адресою: Україна, місто Севастополь, вулиця 4-та Бастіонна, будинок 28/1, вартістю за погодженням сторін 2 493 000 грн. грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" за кредитним договором №1301/0815-641, укладеним 13.04.2007 з ОСОБА_4 на загальну суму 4 598 636,00 грн. витрати по сплаті державного мита за звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Встановлений спосіб реалізації предмета іпотеки - офісних приміщень (приміщення сьомого поверху з №ХХШ-1 по №ХХХШ-13) загальною площею 220,40 кв.м., що розташовані за адресою: Україна, місто Севастополь, вулиця 4-та Бастіонна, будинок 28/1, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 2 493 000 грн.
В частині позовних вимог про надання позивачу права здійснювати будь-які дії, вчинення яких необхідне для укладання договору купівлі-продажу, у тому числі отримувати у Комунальному підприємстві "Бюро технічної організації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, - відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, мале приватне підприємство „Офис" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду міста Севастополя від 04 жовтня 2011 року у справі № 5020-1253/2011. Визначити засіб стягнення на предмет іпотеки - шляхом продажу від імені публічного акціонерного товариства „Чорноморський банк розвитку та реконструкції". Визначити вартість продажу предмета іпотеки відповідно до узгодженої між іпотекодавцем та іпотекодержателем вартості або вартості, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності на рівні, який не нижче звичайної вартості на цей вид майна. Визнати договір іпотеки припиненим.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.
17.05.2012 року суддю Плута В.М. замінено на суддю Дмитрієва В.Є.
Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду розгляд справи неодноразово відкладався.
16.05.2012 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов висновок комісійної судової будівельно-технічної експертизи №14 від 07.05.2012 року.
Розпорядженням секретаря судової палати від 08.08.2012 року суддів Дмитрієва В.Є. та Голика В.С. замінено на суддів Рибіну С.А.. та Балюкову К.Г.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року залучено до участі у справі 3-ю особу на стороні відповідача - ОСОБА_4.
Розпорядженням секретаря судової палати від 16.08.2012 року суддю Рибіну С.А. замінено на суддю Дмитрієва В.Є.
У судовому засіданні 16.08.2012 року представники відповідача та третьої особи підтримали свої доводи та заперечення, представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалою суду від 08.08.2012 року.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 13 квітня 2007 року між ОСОБА_4 (позичальник) та Акціонерним комерційним банком „Чорноморський банк розвитку та реконструкції", що був перейменований на Публічне акціонерне товариство „Чорноморський банк розвитку та реконструкції" відповідно до вимог Закону України „Про акціонерні товариства", (банк) укладений кредитний договір №1301/0815-641 (том 1,а.с.44-45), відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику мультивалютну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом в еквіваленті 2 000 000,00 грн. з поступовим зменшенням ліміту кредитної лінії на суму 40817 грн. щомісячно починаючи з квітня 2010 року, на строк до 10 квітня 2014 року (далі - кредитний договір).
Позичальник зобов'язався сплачувати банку за користування кредитними коштами відсотки в сумі: у гривнях - 18% річних, у доларах СПШ - 14% річних, у євро - 13% річних.
Пунктом 2.2 кредитного договору передбачено, що виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором забезпечується майновою порукою малого приватного підприємства „Офис" в особі директора ОСОБА_1., а саме іпотекою офісних приміщень (приміщення сьомого поверху з XXIII-1 по XXIII-13) загальною площею 220.40 кв.м. що розташовані за адресою: місто Севастополь. вул.4-та Бастіонна. 28/1 .
За вимогою банку позичальник зобов'язаний додатково забезпечити виконання зобов'язань за цим договором (заставою, порукою, гарантією та т.і.). При цьому забезпеченням забезпечується вся сума наданих позичальнику коштів, включаючи відсотки за користування ними, можливі пеня, штраф, комісійні, інші платежі, які пов'язані з наданням та супроводом кредиту (пункти 2.3, 2.4 Договору).
Відповідно до розділу 4 кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати своєчасне повернення кредитних коштів у валюті наданих гарантів в строки, передбачені договором, своєчасно щомісяця здійснювати сплату відсотків за користування кредитними коштами.
За порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за ним, а також несвоєчасну сплату комісійних позичальник відповідно до розділу 7 Договору зобов'язався сплачувати банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день платежу, включаючи день повернення коштів, штраф у розмірі 10% від розміру кредиту за порушення умов договору щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків, а також штраф у розмірі 5% від розміру кредиту, передбачений пунктом 7.3 кредитного договору.
Додатковою угодою №3 від 14 листопада 2007 року до кредитного договору встановлені відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 17% річних у гривнях, 14% річних у доларах США та 13% річних - у євро (а.с.48).
Додатковою угодою №4 від 01 серпня 2008 року до кредитного договору встановлені відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 20% річних у гривнях, 15% річних у доларах США та 15% річних - у євро (том 1, а.с.49).
Додатковою угодою №6 від 18 листопада 2008 року до кредитного договору встановлений ліміт кредитної лінії в еквіваленті 345 000,00 доларів США (том 1,а.с.51).
Додатковою угодою №14 від 30 липня 2009 року до кредитного договору встановлений ліміт кредитної лінії з еквіваленті 435 000,00 доларів США (том 1,а.с.59). Крім того, цією угодою встановлено, що виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором забезпечується майновою порукою МПП „Офіс", а саме іпотекою офісних приміщень (приміщення сьомого поверху- з XXXII-1 по XXIII-13) загальною площею220,40 кв.м., що розташовані за адресою: місто Севастополь. вул.4-та Бастіонна майновою порукою фізичної особи ОСОБА_1 а саме іпотекою офісно-торгівельного приміщення (приміщення з VIII-1 по VІІІ-2), розташованого на першому поверсі гостинного блоку, загальною площею 114,9 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Севастополь, вул. 4-та Бастіонна, 28/2. Позичальник, крім того, прийняв обов'язок нести витрати на здійснення забезпечення за договором (послуги нотаріуса та інші), в строк до 10 вересня 2009 року, а в послідуючому щорічно протягом строку кредитування здійснити страхування предмету іпотеки за власний рахунок.
13 квітня 2007 року між банком, позичальником ОСОБА_4 та поручителем МПП „Офис" підписаний договір поруки №1301/0815-641-п (далі договір поруки, том 1,а.с.63), відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 якого поручитель МПП „Офис" прийняло на себе безумовний обов'язок відповідати перед банком за зобов'язаннями позичальника по кредитному договору і в разі невиконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за основним договором поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, яка включає суму кредиту, відсотки за кредитом, пеню та інші платежі, передбачені основним договором.
Додатковою угодою №1 від 18 листопада 2008 року до договору поруки поручитель зобов'язався в строк по 10 грудня 2008 року забезпечити внесення змін до діючого договору іпотеки (том 1, а.с.64).
Додатковою угодою №3 від 30 липня 2009 року до договору поруки поручитель зобов'язався відповідати за зобов'язаннями позичальника за основним кредитним договором в еквіваленті 435 000 доларів США, з урахуванням відсотків за його користування та можливих пені і штрафних санкцій у розмірах та у випадках, передбачених основним договором (том 1,а.с.65).
На підставі пункту 2.2 кредитного договору, в забезпечення зобов'язань позичальника ОСОБА_4, 13 квітня 2007 року між банком та МПП „Офис" укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром №687 (далі договір іпотеки, том 1, а.с.66-68).
В забезпечення обов'язків, прийнятих на себе позичальником за кредитним договором, МПП „Офис" (далі відповідач) передав в іпотеку нерухоме майно - офісні приміщення (приміщення сьомого поверху з XXIII-1 по №ХХІІІ-13) загальною площею 220,40 кв.м., що розташовані за адресою: Україна, місто Севастополь, вулиця 4-та Бастіонна, 28/1. Вартість предмету іпотеки на момент укладення договору становить 2 493 000 грн.
Згідно до договору від 05 грудня 2008 року (том 1, а.с.69) до договору іпотеки були внесені зміни щодо встановлення ліміту кредитної лінії в еквіваленті 345 000,00 доларів США, та відсотків за користування кредитом в розмірі 20% річних у гривнях, 15% річних у доларах США та 15% річних - у євро. Договір посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського округу ОСОБА_7 реєстром №1948.
Відповідно до договору від 27 серпня 2009 року (том 1,а.с.70) до договору іпотеки були внесені зміни щодо встановлення ліміту кредитної лінії в еквіваленті 435000,00 доларів США. Договір посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського округу ОСОБА_7 за реєстром №991.
Як вбачається з матеріалів справи, позичальник свої обов'язки за кредитним договором виконував неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 09 серпня 2011 року заборгованість за кредитом склала 4 598 636 грн., в тому числі за траншем у доларах США 347 475,08 доларів США основного боргу, 48980,87 доларів США - заборгованість за відсотками, 4 037,77 доларів США заборгованість по пені, 87 000, 00 доларів США -штраф: за траншем у євро - 25 492,62 євро основного боргу, 3 600,84 євро заборгованість за відсотками, 280,28 євро - заборгованість по пені: за траншем у гривні -386 190,00 грн. - основного борі). 59 488.55 грн. - заборгованість за відсотками та 3 829. 94 грн. - заборгованості по пені (том 1,а.с.82).
Рішенням Апеляційного суду міста Севастополя від 30.06.2011 позов Публічного акціонерного товариства „Чорноморський банк розвитку та реконструкції" до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений частково та стягнуто с ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 4598636 грн. (том 1, а.с.79-81).
На підставі пункту 5.2 договору іпотеки, банк у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором в момент настання строку виконання таких зобов'язань, набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.
У зв'язку з цим позивач вважає, що він має право на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.
Відповідач з позовом не погодився та звернувся із зустрічними вимогами, просить визнати припиненим та таким, що не підлягає виконанню, договір поруки. Позов мотивований тим, що банк без згоди поручителя збільшив процентні ставки за користування кредитними коштами, чим втратив право вимагати відшкодування боргу з поручителя тобто з відповідача.
Вивчивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про необхідність часткового задоволення вимог, викладених в апеляційній скарзі, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання позичальником умов кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у зв'язку з чим вони підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Зі змісту частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі прострочення позичальником сплати чергової суми у позикодавця виникає право вимагати сплати всієї суми позики, яка залишилася несплаченою. Тобто, вважаються такими, що настали всі строки платежу по всій позиції в цілому.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов'язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.
Аналогічну умову містить і кредитний договір.
Судом встановлено, що позичальником порушувалися строки внесення зазначених платежів.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, неналежне виконання взятих на себе зобов'язань позичальником за кредитним договором призвели до виникнення заборгованості, яка станом на 09.08.201 року складає 4 598 636 грн.
Як вже зазначалось вище, виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечено договором іпотеки.
Відповідно до підпункту 3.1.5 пункту 3.1 договору іпотеки, банк має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його, у випадку невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених кредитним договором.
Згідно зі статтями 12 та 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення па предмет іпотеки.
Зазначену заборгованість позивач просить стягнути з відповідача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: офісні приміщення (приміщення сьомого поверху з №ХХШ-1 по №ХХХШ-13) загальною площею 220,40 кв.м., що розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця 4-та Бастіонна, будинок 28/1.
Відтак, в силу норм Цивільного кодексу України та правовідносин сторін за договорами, до позивача у справі перешли всі права на звернення стягнення на предмет іпотеки, яким було забезпечено виконання зобов'язань відповідача.
Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, здійснюється у спосіб зазначений у відповідному рішенню суду, а саме продажу предмету іпотеки в порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку" або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (пункт 5.3.1.3 договору іпотеки).
Статтею 39 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:
загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону:
пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Як вже зазначалось вище, відповідно до пункту 1.5 Договору іпотеки від 13 квітня 2007 року, укладеного між публічним акціонерним товариством „Чорноморський банк розвитку та реконструкції" та малим приватним підприємством „Офис", вартість Предмету іпотеки на момент укладання Договору становила 2 493 000,00 грн., про що сторонами складено акт узгодження вартості Предмету іпотеки.
Своїм рішенням суд першої інстанції встановив початкову ціну продажу іпотеки в 2 494 000,00 грн.
Однак, відповідно до пункту 5.3.1.3 реалізація Предмета іпотеки проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду (третейського суду), шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з урахуванням положень Закону України „Про іпотеку". Початкова ціна продажу Предмету іпотеки з прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду (третейського суду) або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо така згода не досягнута, то спеціальною організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки Предмету іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за вартість Предмету іпотеки, визначеної шляхом його оцінки згідно Акту узгодження вартості Предмету іпотеки укладеному сторонами та зазначеного в пункті 1.5 цього договору.
При розгляді справи в суді першої інстанції відповідач по справі не погодився з початковою ціною продажу предмету іпотеки, про що, зокрема, висловився в своєму відзиву на позовну заяву (том 1, а.с. 96-97), на що суд не звернув увагу.
Відповідно до висновку №14 комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 07.05.2012 року ринкова вартість нежитлових приміщень (Предмет іпотеки) на сьомому поверсі гостинного блоку на вул. 4-та Бастіонна, 28/1 в місті Севастополі складає 4 319 895,00 грн.
Таким чином судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Щодо вимог позивача про падання йому права здійснювати будь-які дії, вчинення яких необхідне для укладання договору купівлі-продажу, у тому числі отримувати у Комунальному підприємстві „Бюро технічної організації і державної реєстрації об'єктів нерухомою майна" Севастопольської міської ради витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, то вони не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають способу захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, передбачених статтями 16 Цивільною кодексу України та 20 Господарською кодексу України.
Щодо апеляційної скарги відносно відмови в задоволенні зустрічного позову судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно ухвалив вказане рішення виходячи з наступного.
Так, з договору поруки, вбачається, що відповідач прийняв на себе обов'язок відповідати перед банком за зобов'язаннями позичальника шляхом укладення нотаріально посвідченою договору іпотеки приміщення, що належить йому на праві власності.
Після підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, до договору іпотеки були внесені зміни шляхом підписання сторонами відповідного договору 05 грудня 2008 року, з якого вбачається, що він був укладений у зв'язку з укладенням між банком та позичальником додаткових угод до кредитного договору №4 від 01 серпня 2008 року (щодо зміни відсоткової ставкн за кредитним договором) та №6 від 18 листопада 2008 року (щодо встановлення ліміту кредитної лінії еквіваленті 345 000,00 доларів США). Крім того, 27 серпня 2009 року до договору іпотеки також були внесені зміни шляхом підписання сторонами відповідного договору, я якого вбачається, що він укладений у зв'язку з укладенням банком та позичальником додаткової угоди до кредитної лінії в еквіваленті 435 000,00 доларів США).
У зв'язку з укладеним між банком та позичальником додаткових угод до кредитного договору, МПП „Офис" уклало з банком додаткові угоди до договору поруки №1 від 18 листопада 2008 року та №3 від 30 липня 2009 року.
Підписуючи договори про внесення змін до договору іпотеки та до договору поруки МПП „Офис" діяло як іпотекодавець та поручитель, оскільки зобов'язання щодо передачі ним нерухомого майна до іпотеки є прямим наслідком укладення договору поруки.
Таким чином судова колегія вважає, що МПП „Офис", як поручитель, підписуючи договір про внесення змін до договору іпотеки 05 грудня 2008 року, надало як поручитель та іпотекодавець, свою згоду на зміну відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором позичальником.
Щодо апеляційної скарги відносно способу реалізації Предмету іпотеки, то вона в цій частині також не підлягає задоволенню, оскільки він (спосіб) передбачений пунктом 5.3.1.3 Договору іпотеки від 13.04.2007 року, а тому суд не вийшов за межі позовних вимог.
Вході розгляду апеляційної скарги позивачем за первинним позовом було заявлено клопотання про призначення повторної судової економічної експертизи на предмет встановлення ринкової вартості предмету іпотеки (том 3, а.с. 19-28).
Судова колегія вважає дане клопотання безпідставним, а тому таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам). Таким чином суд не знаходить підстав для призначення повторної судової експертизи.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення підлягає зміненню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 4 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Офис" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 04 жовтня 2011 року у справі № 5020-1253/2011 змінити, виклавши його пункт 4 резолютивної частини у наступній редакції:
Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки -офісних приміщень (приміщення сьомого поверху з №ХХШ-1 по №ХХХШ-13) загальною площею 220,40 кв.м., що розташовані за адресою: Україна, місто Севастополь, вулиця 4-та Бастіонна, будинок 28/1, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 4 319 895,00 грн. (чотири мільйона триста дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять).
3. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді К.Г. Балюкова
В.Є. Дмитрієв
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (вул. Більшовицька, 24,Сімферополь,95000)
2. Мале приватне підприємство "Офис" (вул. 4-та Бастіонна, 28/1,Севастополь,99011)
3. ОСОБА_4 (АДРЕСА_1,Севастополь,99000)