КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2012 № 34/713-64/207

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

за участю секретаря Реуцької Т.О.,

за участю представників:

від позивача не з'явився,

від відповідача-1 не з'явився,

від відповідача-2 не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.11

у справі №34/713-64/207 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Актив груп"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто"

про стягнення 24841499,99 грн.

В С Т А Н О В И В :

Акціонерний банк "Банк регіонального розвитку" (далі - позивач, АБ "Банк регіонального розвитку") звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Актив груп" (далі - відповідач-1, ТОВ "М-Актив груп") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" (далі - відповідач-2, ТОВ ІБК "Місто") про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості ТОВ "М-Актив груп" по кредитному договору від 08.09.06 №14/10-129 в сумі 24841499,99 грн., з яких 21000000,00 грн. заборгованість по кредитах, 2956883,34 грн. заборгованість по процентах, 754849,32 грн. пені за прострочення повернення кредитів, 129767,33 грн. пені за прострочення сплати процентів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.11 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість ТОВ "М-Актив груп" по кредитному договору від 08.09.06 №14/10-129 в сумі 24841499,99 грн., з яких 21000000,00 грн. заборгованість по кредитах, 2956883,34 грн. заборгованість по процентах, 754849,32 грн. пені за прострочення повернення кредитів, 129767,33 грн. пені за прострочення сплати процентів.

Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ТОВ ІБК "Місто" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.11 в частині солідарного стягнення заборгованості в сумі 24841499,99 грн. з ТОВ ІБК "Місто". Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки 12.10.11 постановою Вищого господарського суду України договір поруки від 08.09.09 №14/10-129-"П" визнано недійсним, то відсутні підстави для солідарного стягнення з ТОВ ІБК "Місто" заборгованості в сумі 24841499,99 грн. Апелянт зазначає, що, задовольняючи вимоги позивача про стягнення суми пені, суд першої інстанції не перевірив розрахунки, що призвело до невірного нарахування суми до стягнення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.11 прийнято апеляційну скаргу ТОВ ІБК "Місто" до розгляду, порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.11.11.

21.11.11 до судового засідання через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду ТОВ ІБК "Місто" надало доповнення до апеляційної скарги, в якому просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.11 в частині солідарного стягнення заборгованості в сумі 24841499,99 грн. з ТОВ ІБК "Місто", постановити нове рішення, яким стягнути суму заборгованості на користь позивача виключно з ТОВ "М-Актив груп". В іншій частині позову відмовити.

ТОВ ІБК "Місто" також надало додаткові пояснення по справі, в яких погоджується з нарахованою АБ "Банк регіонального розвитку" сумою пені та відмовляється від твердження щодо неправильності її розрахунку (а.с.100 т.2).

Від АБ "Банк регіонального розвитку" надійшло клопотання від 21.11.11 про зупинення провадження у справі в зв'язку з тим, що 15.11.11 позивач звернувся до Вищого господарського суду України з заявою від 08.11.11 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 12.10.11 у справі №8/184.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.11 розгляд справи відкладено на 26.12.11.

26.12.11 у судовому засіданні представник позивача надав ухвали Вищого господарського суду від 08.12.11 про прийняття заяви АБ "Банк регіонального розвитку" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 12.10.11 у справі №8/184 та від 21.12.11 про відкладення розгляду справи №8/184 на 11.01.12; підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача-2 не заперечив проти задоволення клопотання позивача.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.11 зупинено провадження у справі №34/713-64/207 до перегляду Вищим господарським судом України за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 12.10.11 у справі №8/184.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.03.12 у справі №8/184 заяву АБ "Банк регіонального розвитку" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 12.10.11 задоволено частково. Постанову Вищого господарського суду України від 12.10.11 у справі №8/184 скасовано, справу передано до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви АБ "Банк регіонального розвитку" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 12.10.11 по суті.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.12 у справі №8/184 заяву АБ "Банк регіонального розвитку" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 12.10.11 у справі №8/184 за нововиявленими обставинами задоволено. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.12 апеляційне провадження у справі № 34/713-64/207 поновлено, розгляд справи призначено на 22.08.12.

22.08.12 у судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача-2, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зазначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.06 між позивачем (банк) та відповідачем-1 (позичальник) укладено кредитний договір №14/10-129 (далі - кредитний договір), відповідно до якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію без безумовних зобов'язань щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п.1.5 договору (поповнення оборотних коштів), своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови договору і своєчасно повернути кредит банку (п.1.1 кредитного договору).

Ліміт кредитної лінії складає 21000000,00 грн. (в редакції додаткової угоди від 06.08.07 №7).

Позичальник зобов'язаний повернути банку всі кредити, надані в межах кредитної лінії не пізніше 07.09.09 включно (п.1.4 кредитного договору).

Умовами кредитного договору передбачено, що розмір кожного кредиту визначається на підставі додаткових угод, згідно яких відповідачу-1 надаються кредити (п. 1.3, 4.5 кредитного договору).

Нарахування процентів здійснюється щомісячно за фактичну кількість днів користування кредитом. Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредитів (п.п.6.3, 6.4 кредитного договору).

Згідно п.6.5 кредитного договору проценти, нараховані за місяць позичальник зобов'язаний сплачувати щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому вони нараховані.

Відповідно до п. 9.3 кредитного договору надання кредитів здійснюється шляхом переказу коштів з рахунку для обліку кредиту, зазначеного в п. 9.3 кредитного договору, за реквізитами, зазначеними відповідачем-1.

В межах кредитної лінії відповідачу-1 банком надано кредити:

згідно додаткової угоди від 08.09.06 №1 на суму 8000000,00 грн., за умови сплати 22% річних;

згідно додаткової угоди від 27.09.06 №2 на суму 2500000,00 грн., за умови сплати 22% річних;

згідно додаткової угоди від 16.10.06 №3 на суму 10500000,00 грн., за умови сплати 22% річних;

згідно додаткової угоди від 26.12.06 №4 на суму 2500000,00 грн., за умови сплати 22% річних;

згідно додаткової угоди від 16.04.07 №6 на суму 3000000,00 грн., за умови сплати 21%;

згідно додаткової угоди від 06.08.07 №8 на суму 3100000,00 грн., за умови сплати 21% річних;

згідно додаткової угоди від 10.08.07 №9 на суму 1900000,00 грн., за умови сплати 21% річних.

Відповідно до додаткової угоди від 20.10.08 №12 сторонами встановлено єдину процентну ставку за користування всіма наданими відповідачу-1 кредитами у розмірі 23 % річних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором - надав кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами від 08.09.06 №18.2/8, від 27.09.06 №18.2/2, від 16.10.06 №18.2/30, від 26.12.06 №295, від 16.04.07 №268, від 06.08.07 №401, від 10.08.07 №1432.

31.12.09 сторони уклали додаткову угоду №13, якою змінили строки сплати процентів за користування кредитними коштами, згідно яких нараховані проценти по кредиту відповідач-1 мав сплачувати щоквартально не пізніше останнього робочого дня місяця кварталу, за який вони нараховані

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1, в порушення умов кредитного договору, в установлений строк кредитні кошти не повернув, проценти за користування кредитами і повному обсязі не сплатив.

Станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач-1 та/або відповідач-2 не надали доказів погашення перед позивачем заборгованості по кредиту в сумі 21000000,00 грн., заборгованості по процентах в сумі 2956883,34 грн., пені за прострочення повернення кредитів в сумі 754849,32 грн., пені за прострочення сплати процентів в сумі 129767,33 грн..

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За порушення договірних зобов'язань позивачем нараховано пеню в сумі 884616,65 грн., що складається з 754849,32 грн. за прострочення повернення кредитів та 129767,33 грн. за прострочення сплати процентів.

07.10.09 позивач направив відповідачу-1 та відповідачу-2 вимогу від 06.10.09 №14/6297 про усунення порушень договору, в якій вимагає не пізніше одного банківського дня з моменту отримання даної вимоги, погасити заборгованість по кредитному договору, а саме заборгованість по сплаті процентів та кредиту, пеню за прострочення сплати процентів та за несвоєчасно сплачену суму кредиту.

У позивача є наявними підстави для застосування положення пп. 10.5, 10.6 кредитного договору, в яких зазначено, що суттєвим порушенням позичальником цього договору вважається повне або часткове прострочення сплати позичальником процентів за користування кредитами хоча б за один місяць, якщо таке прострочення складає 10 і більше календарних днів. В разі суттєвого порушення позичальником цього договору банк має право вимагати дострокового повернення загальної заборгованості за кредитною лінією, сплати процентів за користування кредитами і виконання всіх інших зобов'язань позичальника по цьому договору, а також інші права, передбачені законодавством України або цим договором або договорами забезпечення.

Відповідно до п. 10.1 кредитного договору за повне або часткове прострочення повернення загальної заборгованості за кредитною лінією, так само як і за прострочення сплати процентів за користування кредитами, позичальник (відповідач-1) сплачує банку (позивачу) пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пені.

Перевіривши, апеляційна інстанція погоджується із судом першої інстанції щодо правильності розрахунку суми пені.

Отже, позовні вимоги позивача до відповідачів про стягнення суми кредиту, простроченої заборгованості по процентах, пені за прострочення повернення кредитів, пені за прострочення сплати процентів, є такими, що відповідають нормам законодавства та ґрунтуються на матеріалах справи.

Крім того, з договору поруки від 08.09.06 №14/10-129 "П" (із змінами внесеними додатковими угодами від 08.02.07 №1 та від 06.08.07 №2) (далі - договір поруки) вбачається, що поручитель (відповідач-2) зобов'язався перед банком відповідати за виконання боржником (відповідач-1) зобов'язань, що випливають з кредитного договору від 08.09.06 №14/10-129 та додаткових угод до нього (п.1.1 договору поруки).

Зобов'язання поручителя поширюються на можливі неустойки (штраф, пеня) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги (п.1.1.2 договору поруки).

Відповідно до п.п. 1.2., 2.1.1. договору поруки позивач має право, у випадку невиконання відповідачем-1, обумовлених кредитним договором зобов'язань, пред'явити вимогу щодо погашення заборгованості відповідача-1 до відповідача-2, який протягом одного банківського дня зобов'язаний погасити заборгованість відповідача-1 по кредитному договору.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.11 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.11 у справі №34/713-64/207 - без змін.

2. Матеріали справи №34/713-64/207 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.