Справа№2-43/12

Провадження №2/1806/991/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2012 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі:

головуючого судді Чернобая О.І.,

при секретарі Гробовій М.А.,

з участю позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача Давидка І.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ковпаківського районного суду м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської громадсько-ділової газети «Ваш Шанс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про захист честі, гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом в якому зазначила, що вона є арбітражним керуючим та була ліквідатором ВАТ «Птахорадгосп «Мирний». В номері газети «Ваш Шанс» № 51 від 21.12.2011 року на аркуші 13а була опублікована стаття «Продается противорадиационное укрытие… ….Как арбитражный управляющий государственным имуществом распоряжалась».

В даній статті зазначено, що вона вчинила злочин, за що була засуджена умовно, що фальсицікацію документів намагалась звалити на свого чоловіка, що стаття містить єхідні, образливі наклепи щодо її дій та фактично у статті її зазначають злочинницею.

Інформація, яка була викладена у вказаній статті повністю не відповідає дійсності та є недостовірною, яка принижує її честь, гідність та ділову репутацію, а також поширює інформацію стосовно її сім?ї.

Для неї є очевидним, що інформація наведена в даній статті стосується її беспосередньо та побудована з умислом принизити честь та людську гідність.

В даній статті відповідача надається інформація про її сімейний стан без її згоди, що завдало їй значних моральних страждань та стало підставою для виникнення сварок в сім?ї та розпаду сім?ї.

Після прочитання статті у неї погіршився стан здоров?я, відносини з оточуючими та сім?єю, змінилось ставлення самих людей.

Відповідач спричинив їй моральні страждання, які вона оцінила в 100 000 грн.

22.12.2011 року вона намагалась вирішити з відповідачем питання по спростуванню поширених відомостей у зв?язку з чим вона зверталась до відповідача з відповідними листами, але відповідач не наддав їй відповідей, що обумовило її звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги неодноразово уточнювала і в остаточній редакції просить суд зобов?язати відповідача спростувати недостовірну інформацію шляхом опублікування статті у номері газети «Ваш Шанс» на аркуші 13-А на протязі 10 днів після набрання чинності рішення наданого нею змісту, а також просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. та судові витрати, обґрунтувавши свої вимоги тими ж підставами, що зазначені в первісній позовній заяві.

Представник відповідача Давидко І.А. позов не визнав і суду показав, що дійсно в номері газети «Ваш Шанс» від 21.12.2011 року № 51 на аркуші 13а була опублікована вказана стаття. Але в ній П.І.Б. ліквідатора не зазначено. Дана стаття була опублікована на підставі вироку Сумського районного суду Сумської області від 06.12.2011 року, яким позивачка була засуджена за посадові злочини і в якому зазначено, що вона визнала себе винною у вчинених злочинах. Вважає, що даною статтею честь, гідність та ділова репутація позивачки принижені не були, тому в позові просить відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що у номері газети «Ваш Шанс» від 21.12.2012 року № 51 була опублікована стаття «Продается противорадиационное укрытие…….Как арбитражный управляющий государственным имуществом распоряжалась».

В даній статті П.І.Б. арбітражного керуючого не зазначені.

В статті мова йде про те, що арбітражний керуючий під час ліквідації ВАТ «Птахорадгосп «Мирний» незаконно відчужила приміщення даного підприємства внаслідок чого державі була завдана шкода і що сама ліквідатор отримала один відсоток реалізованого нею майна і що на останньому судовому засіданні, коли були вивчені всі докази, жінка вирішила змінити свою позицію, повністю визнала вину в інкримінованих їй злочинах і була засуджена до трьох років позбавлення волі умовно з позбавленням права займатись діяльністю арбітражного керуючого на два роки. /а.с.136/

Дана стаття була опублікована після винесення Сумським районним судом Сумської області вироку суду від 06.12.2011 року, яким позивачка ОСОБА_1 була засуджена за ст.ст.365ч.1, 366 ч.1, 191 ч.2 КК України за те, що вона перевищуючи свої службові повноваження шляхом складання та видачі завідомо неправдивих документів під час процедури банкрутства ВАТ «Птахорадгосп «Мирний» , заволоділа грошовими коштами вказаного товариства. /а.с.114-122/

У вироку суду зазначено, що підсудна ОСОБА_1 в останньому судовому засіданні вину свою в інкримінованих злочинах, передбачених ст.ст.365ч.1, 366 ч.1, 191 ч.2 КК України визнала у повному обсязі./а.с.116/

Після винесення даного вироку суду, відповідачем була опублікована оспорювана стаття з метою доведення до громадськості результатів розгляду судом першої інстанції вказаної кримінальної справи при цьому в даній статті П.І.Б. позивачки не вказувалось і у статті не стверджувалось про винність позивачки у вчиненні кримінально-карних діянь.

Ухвалою колегії суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області 14.02.2012 року вирок суду першої інстанції був скасований і кримінальна справа по обвинуваченню позивачки була направлена на додаткове розслідування. /а.с.123-129/

На даний час вказана кримінальна справа по суті ще не вирішена і знаходиться в провадженні органів досудового слідства.

Як в своєму позові, так і в судовому засіданні позивачка зазначала, що відповідач в своїй статті надав інформацію про її сімейний стан без її згоди, що завдало їй значних моральних страждань та стало підставою для виникнення сварок в сім?ї та розпаду сім?ї.

Зі слів позивачки надання інформації про її сімейний стан виразилось в надрукуванні того, що вона намагалась звалити фальсифікацію документів на чоловіка.

Але ця фраза не є поширенням інформації стосовно її сім?ї.

Крім того, в судовому засіданні було оглянуте і досліджене рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 08.05.2012 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, /а.с.137/

З даного рішення вбачається, що сторони в судове засідання не з?явились і що відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву в якій надала згоду на розірвання шлюбу без її участі в справі, що в свою чергу підтверджує той факт, що основною причиною розірвання шлюбу стала не оспорювана позивачкою стаття, а інші сімейні проблеми, оскільки у випадку якби чоловік позивачки подав позов про розірвання шлюбу із-за статті відповідача (як про це зазначає позивачка), то позивачка ОСОБА_1 стала б вживати заходи щодо примирення з чоловіком, оскільки вони разом прожили тривалий час і мають спільну дитину, а не погоджувалась би на розірвання шлюбу з першого судового засідання.

За клопотанням позивачки судом були допитані ряд свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 (бувший чоловік позивачки), ОСОБА_6 (рідна сестра позивачки), ОСОБА_7, ОСОБА_8, але всі ці свідки є або родичами позивачки, або її добрими знайомими, тому суд вважає, що вони давали показання на користь позивачки із-за особливих стосунків з нею, тому їх показання суд розцінює зацікавленими.

По перше: всі свідки про статтю відповідача суду показали, що текст статті вони не пам?ятають, але всі вони чітко пам?ятають, що позивачка звалила свою вину на чоловіка.

По друге: наприклад, свідок ОСОБА_9 суду показав, що коли він прочитав статтю відповідача, то спочатку навіть хотів звільнитись з роботи, оскільки не бажав мати справ з ОСОБА_1 із-за того, що та вчинила кримінально-карні діяння, але до теперішнього часу з роботи так і не звільнився, що піддає сумніву щирість його показань.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що він читав статтю відповідача, в якій не зазначалось, що відносно позивачки був винесений вирок суду і він думав, що вона ще не засуджена, хоча в кінці даної статті зазначено, що суд засудив арбітражного керуючого до трьох років позбавлення волі умовно, що в свою чергу теж піддає сумніву його показання.

Крім того, судом також встановлено, що кримінальна справа відносно позивачки за ознаками вищезазначених складів злочинів була порушена більш ніж за півтора роки до статті відповідача і весь цей час йшло досудове розслідування даної кримінальної справи та її судовий розгляд, про що було відомо певному колу як родичів і знайомих позивачки, так і її колегам по роботі, у тому числі і її чоловіку, тому суд дійшов висновку, що відомості про притягнення позивачки до кримінальної відповідальності відповідачем розповсюджені не були, оскільки ці відомості були розповсюджені ще задовго до виходу статті відповідача, а саме правоохоронними органами, які під час розслідування кримінальної справи проводили ряд обшуків та інші слідчі дії.

Судом встановлено, що відповідач своєю статтею не розповсюдив відомості про притягнення позивачки до кримінальної відповідальності які б порочили її честь, гідність та ділову репутацію, а тільки довів до відома громадськості результати розгляду відносно позивачки кримінальної справи судом першої інстанції згідно вироку суду.

За змістом ст.ст.201, 270, 297 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством та визнаються найвищою соціальною цінністю.

Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст. 34 Конституції України та статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.

За правовою позицією, яка міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 10.04.2003 р. №8-рн/2003 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_10 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 ЦК Української РСР (справа про поширення відомостей) межі допустимої інформації щодо посадових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. Тому, якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав, мають бути готовими до критичного реагування з боку суспільства.

Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Так, при тлумаченні положень статті 10 Конвенції практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що якщо така інформація стосується публічної особи (політичного діяча, державного службовця тощо), то право на недоторканість гідності та честі є дещо обмеженим за обсягом та змістом.

Все це пов'язано з тим, щоб забезпечити свободу слова для формування громадської думки про поведінку відповідної публічної особи та унеможливити втручання держави у здійснення свободи слова під приводом захисту гідності (рішення у справі «Лінгенса проти Австрії» (Lingens v. Austria)).

Оскільки судом не встановлено фактів, які б доводили, що викладене в оспорюваній статті відповідача щодо публічної особи, якою є позивачка, є мотивованими цілеспрямованими діями з метою принизити честь, гідність, престиж та ділову репутацію позивачки, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 201, 270, 277, 297 ЦК України, ст.ст. 34 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рішенням КСУ від 10.04.2003 р. №8-рн/2003,

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 про зобов?язання Сумської громадсько-ділової газети «Ваш Шанс» (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю) спростувати недостовірну інформацію шляхом опублікування статті у номері газети «Ваш Шанс» на аркуші 13-А на протязі 10 днів після набрання чинності рішення відповідного змісту, стягнення з Сумської громадсько-ділової газети «Ваш Шанс» на її користь моральної шкоди у розмірі 100 000 грн. та судових витрат - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.І. Чернобай