Справа № 2-а-886/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 березня 2011 року Суддя Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим Макарчук В.О., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій протиправними та спонукання здійснити нарахування і виплату недоплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся до Євпаторійського міського суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій протиправними та спонукання здійснити нарахування і виплату недоплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позовні вимоги мотивує тим, що він є дитиною війни та на підставі ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але на підставі Законів України «Про Державний бюджет України»допомога йому не виплачувалася. Оскільки рішенням Конституційного суду України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»були визнані неконституційними, просить визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим протиправними та зобов'язати нарахувати і сплатити недоплачену йому як дитині війни щомісячну соціальну допомогу за період 2009 -10 місяців 2010 року, а також зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим у подальшому проводити йому перерахунок та нарахування щомісячної державної соціальної допомоги згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Євпаторійського міського суду від 11 лютого 2011 року позовні вимоги позивача за період з 2009 рік, з 1 січня 2010 року по 7 серпня 2010 року на підставі ст. ст. 99, 100, 102 Кодексу адміністративного судочинства України були залишені без розгляду.

Представник відповідача надіслав до суду заперечення на позов, згідно яких позовні вимоги не визнають, посилаючись на те, що за розмір надбавки учасникам війни було визначено ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим та з 1 січня 2008 року йому як „дитині війни" виплачувалося підвищення у розмірі 47 гривень, з 1 квітня 2008 року - 48 гривень 10 копійок, з 1 липня 2008 року - 48 гривень 20 копійок, з 1 жовтня 2008 року - 49 гривень 80 копійок. Положення абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині визначення мінімального розміру пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із даним законом. Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та відповідними положеннями. Оскільки Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, його органі здійснюють свої повноваження в межах встановлених законодавством повноважень та наданих бюджетних асигнувань.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 8 серпня 2010 року по день винесення постанови, то б то по 31 січня 2011 року, в силу наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»і є дитиною війни, у

зв'язку з чим на нього в силу ст. ст. 1,6 поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

В силу ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак на думку суду зазначені положення не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розмірі пенсій за віком, крім передбаченого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність, у 2010 році встановлено у розмірі: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року № 2857-VI з 1 січня 2011 року прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність визначено у розмірі 750 гривень.

Рішення про призначення та перерахунок пенсій на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»приймаються районними управліннями Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Згідно із Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженою постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, основною функцією управління є призначення та виплата пенсії відповідно до чинного законодавства.

Як встановлено судом при нарахуванні підвищення пенсії позивачу Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим виходило з положень п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка дії з 22 травня 2008 року та визначає розміри надбавок: з 22 травня 2008 року у розмірі 48 гривень 10 копійок, з 1 липня 2008 року - 48 гривень 20 копійок, з 1 жовтня 2008 року - 49 гривень 80 копійок, з 1 січня 2009 року - 49 гривень 80 копійок.

Ст. 8 Конституції України проголошено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

В силу ст.ст. 22, 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», на охорону їх життя і здоров'я.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему пов'язану з реалізацією

права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій

соціального захисту з боку держави, до яких зокрема належать громадяни, які мають статус «дитини війни».

Так, при розгляді справи «Кечко проти України», Європейський Суд з прав людини зауважив, що «...органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань»(пункт 26 зазначеного рішення).

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», громадянам, які мають статус «дитини війни» застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідній рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Таким чином, позивачу як «дитини війни», підвищення до пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, повинно нараховуватися у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку нарахування громадянам, які мають статус «дітей війни»підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, не може бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову.

Безпідставними суд находить також і посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем. Відповідачем не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови у задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Беручи до уваги встановлені факти, вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим по нарахуванню йому підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд находить обґрунтованими і вважає, що його порушене право може бути поновлено шляхом зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим провести нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» за період з 8 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року (з урахуванням виплачених позивачу сум відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»).

Вимоги позивача щодо зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим у подальшому проводити йому перерахунок та нарахування щомісячної державної соціальної допомоги згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» задоволенню не підлягають, оскільки виходячи з положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України порушення прав осіб у майбутньому не може вважатися предметом судового захисту.

В силу ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 3 гривень 40 копійок.

На підставі ст. ст. 3, 8, 22, 46, 48, 55, 64 Конституції України, ст. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст. ст. 2, 7- 12, 70, 71, 94, 158, 159, 160 -163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій протиправними та спонукання здійснити нарахування і виплату недоплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим в частині невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим провести ОСОБА_1 нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» за період з 8 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року (з урахуванням виплачених позивачу сум відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»).

У задоволенні решта позовних вимог відмовити.

Допустити постанову до негайного виконання.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд АР Крим протягом десяти днів з дня отримання її копії.

СУДДЯ В.О. МАКАРЧУК