Справа № 230/2549/2012

Провадження №11/0290/819/2012 Категорія: 12

Головуючий у суді 1-ї інстанції Соколовська Т.О.

Доповідач : Мішеніна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Мішеніної С.В.

Суддів: Кривошеї А.І., Федчука В.В.

за участю прокурора: Кузьміна С.В.

розглянула 15.08.2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 05.06.2012 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1,

українця, громадянина України, освіта середня,

розлученого, непрацюючого,

раніше судимого 31.03.2010 року Шаргородським

районним судом за ч.1 ст.164 КК України до

громадських робіт строком 100 годин,

покарання відбуте 15.06.2010 року,

засуджено за ч. 2 ст. 164 КК України до двох років обмеження волі.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що, будучи засудженим Шаргородським районним судом 31.03.2010 року за ч.1 ст.164 КК України до покарання у виді ста годин громадських робіт за злісне ухилення від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 - 1992 року народження та дочки ОСОБА_5 -1999 року народження, встановлених рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 12.12.2000 року, після відбуття покарання, в період часу з 01.12.2010 року по 01.04.2012 року, маючи реальну можливість сплачувати аліменти, продовжував умисно злісно ухилятися від сплати аліментів, оскільки ніде не працевлаштовувався, не став на облік у Шаргородський районний центр зайнятості як безробітний, з приводу працевлаштування чи в пошуках роботи нікуди не вертався, на попередження ДВС Шаргородського РУЮ і стягувачки не реагував, таким чином знову допустив заборгованість по аліментам в сумі 5978, 15 грн., станом на 01.04.2012 року.

Не погодившись з вироком суду, засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просив змінити вирок суду, призначивши більш м'яке покарання, не пов'язане з обмеженням волі, так як вину він визнав повністю, щиро розкаявся, його дружина ОСОБА_6, яка нещодавно перенесла складну операцію та лікування, разом зі своїми дітьми, батьки пенсіонери знаходяться на його утриманні, він хворіє також. Крім того, він не погоджується з сумою заборгованості по аліментам, оскільки, з його слів, відносно сина, на якого він мав сплачувати аліменти, рішенням суду усиновлення скасовано два роки тому, сума боргу має бути вдвічі меншою.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Кузьміна С.В., який вважає вирок суду першої інстанції законним, заперечив проти задоволення апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Висновок суду щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину при викладених обставинах ґрунтується на сукупності доказів, зібраних досудовим слідством, перевірених у судовому засіданні, оцінених належним чином судом першої інстанції.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 не оспорюється.

Відповідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, те, що він розкаявся у скоєному, що суд визнав обставиною, що пом'якшує покарання.

Доводи засудженого ОСОБА_2., викладені в апеляції про те, що на його утриманні знаходиться сім'я від другого шлюбу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються довідкою Копистиринської сільської ради від 15.06.2012 року, в якій вказано про те, що ОСОБА_2 офіційно неодружений та не є батьком дітей своєї співмешканки ОСОБА_6, на яких остання в управлінні праці та соціального захист населення Шаргородської РДА отримує допомогу як одинока матір на сина ОСОБА_8 - 2003 р.н. та допомогу як для малозабезпеченої сім'ї (а.с. 96, 97), не знайшли свого підтвердження і доводи про те, що сума заборгованості має бути вдвічі зменшена, оскільки спростовуються довідкою начальника відділу ДВС Шаргородського РУЮ № 3607 від 15.06.12 року, згідно якої, з досягненням сином ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, аліменти стягувались лише на одну дитину.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання, призначеного судом першої інстанції.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У х в а л и л а :

В задоволенні апеляції засудженого ОСОБА_2 відмовити.

Вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 05.06.2012 року, яким засуджено ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 164 КК України залишити без змін.

Судді: