Справа № 1-49/2011

Провадження №11/0290/829/2012 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Городівський А.А.

Доповідач : Федчук В.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.08.2012

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Федчука В.В.,

суддів: Нагорняка Є.П., Мішеніна С.В.

за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

секретаря: Маркіної Г.А.

засудженого: ОСОБА_2

розглянула 15 серпня 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Янушевича О.Ю та апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 червня 2012 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Хмельницький, українця, громадянина

України, освіта середня, не одруженого,

не працюючого, проживав до затримання

в АДРЕСА_1, зареєстрований

за адресою АДРЕСА_2, раніше неодноразово

судимого:

1) 15.07.1985 року Хмельницьким міським судом за ст. 102, 140 ч. 2, 42 КК України до 2 років і 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік 6 місяців, ухвалою судової колегії з кримінальних справ від 21.02.1986 року відстрочку виконання вироку скасовано і рахувати засудженим ОСОБА_2 на 2 роки 6 місяців позбавлення волі у ВТК загального режиму;

2) 27.10.1989 року Хмельницьким міським судом по ст. 140 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі у ВТК суворого режиму;

3) 27 12.1989 року Хмельницьким міським судом за ст. ст.81 ч.2, 82 ч.2, 84 ч.4, 42 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі;

4) 25.04.1990 року Хмельницьким міським судом за ст. ст. 142 ч.3, 42 ч.3 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

5) 08.12.1999 року Ровенським міським судом по ст. 140 ч. З, 145 ч.І, 208, 42 КК України до 5 років і 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна;

6) 23.08.2001 року Хмельницьким міським судом за ст. 141 ч. 2, 42 ч. 3 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; притягується до кримінальної відповідальності на даний час по ст. 309 ч. 2 КК України, справа знаходиться в провадженні Хмельницького міськрайонного суду, ОСОБА_2 був оголошений в розшук,

засудженого:

за ч. 1 ст. 115 КК України і призначено йому покарання 8 ( вісім) років позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 25000 (двадцять п'ять тисяч ) гривень у відшкодування моральної заподіяної злочином.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 25000 (двадцять п'ять тисяч ) гривень у відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином.

В іншій частині позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди 6000 (шість тисяч ) гривень потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 -відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь експертної установи судові витрати за проведення досліджень та експертиз в сумі 2388 ( дві тисячі вісімдесят вісім) гривень 35 копійок, отримувач платежу НДЕКЦ при УМВС У Вінницькій області, код 24525055 банк УДК у Вінницькій області, МФО 802015 р №35227002000019.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_6 будучи раніше неодноразово судимим 21.09.2007 року вчинив умисне вбивство громадянки ОСОБА_7 при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2 21.09.2007 року біля 24.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою продовжувати вживати спиртні напої, прийшов до будинку громадянки ОСОБА_7, який розташований в АДРЕСА_1 Вінницької області, де через незакриті вхідні двері зайшов в будинок. В цей час ОСОБА_7 вже спала. Розбудивши останню, вони розпили одну пляшку горілки та в ході розмови ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_7 позичити йому 100 гривень, на що остання йому відмовила, вказавши, що таких грошей у неї немає, та стала йому докоряти, що він ніде не працює та просить у похилої жінки гроші. Даний докір ОСОБА_2 сприйняв як образу, після чого розпочав сварку з ОСОБА_7, під час якої, на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою позбавлення життя ОСОБА_7 підійшов до неї ззаду та діставши ножа з кишені, який приніс із собою, провів лезом ножа по її шиї, та після цього вдаривши ножем в праву частину її спини, кинув ОСОБА_7 на підлогу. Сам ОСОБА_2 після цього залишив місце пригоди, та повернувся до будинку ОСОБА_8, з якою на той час співмешкав.

В наслідок різаної рани шиї з пошкодженням судин та нервів, що призвело до

зупинки серця, ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 542 від 27.10.2007 року при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлено такі тілесні ушкодження: різана рана передньої поверхні шиї зліва, колото-різана рана на задній поверхні грудної клітки справа, два синці, чотири садна на обличчі, синець в ділянці лівої бічної стінки живота. Рани у громадянки ОСОБА_7 виникли від дії плоского колюче -ріжучого предмета, типу клинка ножа, садна та синці від дії тупих твердих предметів, можливо незадовго до настання смерті. Різана рана шиї з ушкодженням судин, нервів, трахеї з ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння є тяжким тілесним ушкодженням. Смерть громадянки ОСОБА_7 настала від різаної рани шиї з ушкодженням судин, нервів, трахеї, що спричинило гостру крововтрату. Даний підсумок підтверджується секційною картинкою. Між указаним ушкодженням та смертю потерпілої ОСОБА_7 прямий причинний зв'язок. За механізмом утворення ушкодження у громадянки ОСОБА_7 відповідають показам ОСОБА_2 при відтворенні обстановки та обставин справи.

В своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції не оспорюючи правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, ставить питання про скасування вироку Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22.06.2011 року відносно ОСОБА_2 за ст. 115 ч. 1 КК України, в зв'язку з неправильним застосування кримінального закону, що виразилось у невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, у зв'язку з чим просить суд постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 14 років позбавлення волі, а в решті вирок залишити без змін.

В своїй апеляційнії засуджений ОСОБА_2 вказує на те, що суд без достатніх підстав визнав його винним у вчиненні вказаного у вироку злочину, мотивуючи тим, що досудове і судове слідство у справі проведено неповно і однобічно, з обвинувальним ухилом та порушенням норм кримінального і кримінально-процесуального законодавства. Вважає, що його засуджено за злочин, якого він не вчиняв і у справі відсутні докази його винуватості.

На думку засудженого, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на припущеннях і суперечливих доказах. Твердить також, що суд не дав належної оцінки його показанням, не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, не дослідив обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, проявив упередженість при оцінці доказів.

Також посилається на те, що явку з повинною він написав під фізичним та психічним тиском з боку працівників міліції. Вважає, що працівники міліції сфабрикували всі докази проти нього.

З урахуванням таких приведених доводів своєї невинності, просить суд апеляційної інстанції прийняти відповідне рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2, який заперечив проти апеляції прокурора та просив її залишити без задоволення, а його виправдати, в зв'язку з тим, що не була проведена експертиза, міркування прокурора про незаконність вироку щодо ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, а апеляція засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, - є обґрунтованими.

Посилання в апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_2 на те, що попереднє і судове слідство проведені неповно, не об'єктивно та упереджено, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на припущеннях та на суперечливих і недостатніх, зібраних з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, доказах є безпідставними.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що органами досудового слідства і судом по даній справі дотримано вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі об'єктивної істини.

Викладені у вироку висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і об'єктивну оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку.

Суд ретельно перевіряв у судовому засіданні доводи засудженого ОСОБА_2 , аналогічні тим, які викладені в апеляційній скарзі, про те, що він не вчиняв інкримінованого йому злочину.

Так, доводи засудженого ОСОБА_2 щодо його невинуватості у вчиненні ним навмисного вбивства потерпілої ОСОБА_7 від яких настала його смерть, спростовуються сукупністю доказів, а саме: показаннями самого засудженого ОСОБА_2, який в ході досудового слідства в якості підозрюваного та в якості обвинуваченого, ОСОБА_2 підтверджував факт вчинення ним вбивства громадянки ОСОБА_7 і детально розповів про обставини вчинення цього злочину, а саме: що, 21.09.2007 року близько 24.00 годин він прийшов в будинок до гр. ОСОБА_7, яка проживає в АДРЕСА_1. З собою він взяв ніж з дерев'яною ручкою який зберігав в своїй сумці, так як боявся, що місцеві хлопці с. Старостинці, з якими він 21.09.2007 року у вечірній час посварився біля магазину, його будуть бити. Ніж, який він взяв із собою, належить йому, і він його нікому не показував. Коли він прийшов в будинок до ОСОБА_7, вона вже спала. Розбудивши її, він побачив, що ОСОБА_7 знаходиться в нетверезому стані, де і запропонував їй розпити спиртні напої, пляшку горілки він взяв з собою. В будинку за столом біля вікна вони розпили спиртні напої, та в ході розмови він попросив у гр. ОСОБА_7 гроші в сумі 100 грн., на що остання йому відмовила, вказавши, що таких грошей у неї немає, а він ніде не працює та просить і похилої жінки гроші, чим його образила.

Почувши образи в свою сторону, ОСОБА_2 розпочав сварку з ОСОБА_7, під час якої, перебуваючи дуже розхвильованим та і стресовому стані, усвідомлюючи свої дії, з метою позбавлення життя ОСОБА_7 підійшов до неї ззаду та діставши ножа з кишені, який приніс із собою, правою рукою провів лезом ножа по її шиї та після цього вдаривши ножем в праву частину її спини, кинув ОСОБА_7 на підлогу, та покинув будинок. Про вбивство ОСОБА_7 він нікому не розповідав. ( том.1 а.с. 156- 161, 188)

Дані покази узгоджуються з протоколом відтворення обстановки і обставин події, в ході проведення, в ході проведення якого ОСОБА_2 детально розповів обставини вчинення ним вбивства громадянки ОСОБА_7 ( том. 1 а.с. 173- 179).

Крім цього, вина ОСОБА_2 у вчиненні ним навмисного вбивства потерпілої ОСОБА_7, підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_8, даними нею на судовому слідстві, згідно яких приблизно з червня місяця 2007 року вона познайомилася із чоловіком ОСОБА_2, який став проживати з нею. До вживання спиртних напоїв ОСОБА_2 був схильний, останнім часом ніде не працював, проживав на її кошти. 21.09.2007 року вечірній час ОСОБА_2 збирався йти до магазину в с. Старостинці розбиратися з хлопцями, так як коли ОСОБА_2 спільно із нею раніше цього ж дня сиділи в барі-магазині «Корона»с. Старостині та розпивали спиртні напої із жителями чоловічої статті даного села та ОСОБА_2 виникла сутичка. Збираючись йти в село, ОСОБА_2 знаходився в нетверезому стані та брав із собою ножа, якого вона в нього забрала. Далі ОСОБА_2 ліг спати, полежав та через 20 хвилин пішв з будинку. Куди саме пішов ОСОБА_2, вона не знала та відразу лягла спати. ОСОБА_2 пішов з дому приблизно в 23.00 годин, та прийшов додому приблизно через 20-25 хвилин. Коли ОСОБА_2 прийшов додому, то вона не вставала його зустрічати. На наступний день вона стала прати одяг, і разом випрала і одяг ОСОБА_2, в якому він був одягнений, коли пішов з дому. Про те, що сусідку бабу ОСОБА_7 вбили, вона взнала від працівників міліції.

Показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які в ході досудового та судового слідства ретельно розповіли про те, що вони проживають спільно із матір'ю ОСОБА_8 З червня місяця 2007 року з ними проживав чоловік, якого звали ОСОБА_2 . Коли 22.09.2007 року у вечірній час до них додому прийшли працівники міліції, дядько ОСОБА_2 дуже злякався, став ходити з кімнати в кімнату, ховатися за штори, після чого сховався під ліжко. Коли працівники міліції виявили ОСОБА_2 під ліжком, він спочатку відмовлявся вилазити, але згодом виліз ( Т.2 а.с. 192, Т. 4 а.с. 114-115).

Показами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які в судовому засіданні пояснили, що 27.09.2007 року вони були запрошені працівниками міліції в якості понятих на проведення слідчої дії відтворення обстановки та обставин події до будинку ОСОБА_7, який розташований по АДРЕСА_1. В їх присутності, експертів та працівників міліції, підозрюваний ОСОБА_2 детально розповів, що 21.09.2007 року близько 24.00 год., він перебуваючи в нетверезому стані, прийшов в будинок до гр. ОСОБА_7, де під час розпиття з нею алкогольних напоїв, виникла сварка, в ході якої він ножем перерізав шию гр. ОСОБА_7, кинувши її на підлогу та встромивши ніж їй в правий бік спини. Ніж з допомогою якого він вчинив даний злочин, він приніс із собою (Т. 4 а.с. 115).

Вина засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, як вірно зазначено у вироку, також підтверджується протоколом огляду місця події з ОСОБА_2 від 22.02.2009 року та фото таблицею до нього ( Т. 1 а.с. 3-23); протоколом обшуку в будинковолодінні гр. ОСОБА_8 ( Т. 1 а.с. 81); протоколом огляду речового доказу, виявленого та вилученого під час огляду та місця події ( Т. 1 а. с. 86).

Згідно висновку судово -медичної експертизи № 542 від 27.09.2007 року на трупі ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаної рани передньої поверхні шиї зліва, колото-різаної рани на задній поверхні грудної клітки справа, два синці, чотири садна на обличчі, синець в ділянці лівої бічної стінки живота, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, від яких гр. ОСОБА_7 померла ( Т.2 а.с. 55-57).

Однак, аналізуючи показання підсудного дані ним в суді першої інстанції та доводами, викладеними в апеляції, з показаннями на досудовому слідстві, в сукупності з фактичними обставинами справи, суд їх до уваги не приймає, розцінюючи як намір підсудного ухилитися від відповідальності, а тому вважає неправдивими.

Протягом досудового слідства підсудний також давав суперечливі показання, тому суд бере до уваги їх лише в тій частині, що не суперечать іншим доказам по справі та узгоджуються з фактичними обставинами.

Доводи засудженого ОСОБА_2 про застосування до нього недозволених методів слідства, детально перевірено органами прокуратури, які не підтвердились і в порушенні кримінальної справи було відмовлено, а тому колегія суддів вважає їх неправдивими і розцінює як намагання ОСОБА_2 уникнути відповідальності.

Суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Разом з тим, при призначенні покарання ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 65 КК України, не в повній мірі врахував особу винуватого та інші обставини, що впливають на призначення покарання, а саме те, що засуджений, раніше неодноразово судимий за ряд умисних, в тому числі тяжких злочинів, на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив, окрім того злочин вчинив в стані алкогольного сп'яніння, а тому призначене покарання районним судом ОСОБА_2 є явно несправедливим внаслідок м'якості.

Окрім того, судом безпідставно визнано пом'якшуючими покарання засудженого обставини, що передбачені ст. 66 КК України -з'явленням із зізнанням, активне сприяння розкриттю злочину. Судом першої інстанції було визнаною пом'якшуючою обставиною активне сприяння розкриттю злочину, так як пом'якшуюча покарання обставина як активне сприяння розкриттю злочину може мати місце лише щодо особи, яка прикладає активні зусилля у допомозі правоохоронним органам розкрити злочин до кінця. Крім того, самим досудовим слідством не визнана дана обставина як пом'якшуючою покарання.

Явка з повинною ОСОБА_2 від 25.09.2007 року ( Т.1 а.с. 123-124), написана після викриття його в скоєному, а тому не може бути визнана судом пом'якшуючою його покарання обставиною і підлягає виключенню з вироку, у відповідності до вимог ст. 96 КПК та п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7»Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно якого : «вирішуючи питання про наявність такої помякшуючої обставини, як зявлення із зізнанням, суди повинні перевіряти, чи були подані до органів розслідування, інших державних оганів заява або зроблене посадовій особі повідомлення про злочин ( у будь -якій формі добровільними і чи не пов'язано це з тим, що особа була затримана як підозрюваний і, будучи викритою, підтвердила свою участь у вчиненні злочину».

Відповідно до вимог ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нових злочинів, а тому колегія суддів вважає, що є не справедливим і занадто м'яким покарання призначене ОСОБА_2 яке хоча і реальне, однак призначене в межах мінімального, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 115 КК, що суперечить вимогам ст.65 КПК, оскільки ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині за яке передбачено покарання до 15 років позбавлення волі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що справедливим і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів є призначення йому більш суворого покарання передбаченого санкцією ст. 115 ч. 1 КК України, яке належить відбувати реально.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 378, 379 КПК , колегія суддів

з а с у д и л а :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції -задовольнити в повному обсязі, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Козятинського міськрайонного суду від 22 червня 2011 року в частині призначеного покарання ОСОБА_2 - скасувати.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній -тримання під вартою.

В решті вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 червня 2011 року щодо ОСОБА_2 -залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту проголошення, а засудженим у той же строк -з моменту отримання копії вироку, через Апеляційний суд Вінницької області.

Судді:

З оригіналом вірно: