Справа № 213/28/2012

Провадження №11/0290/833/2012 Категорія: 42

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д.Т.

Доповідач : Мішеніна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого-судді: Мішеніної С.В.

Суддів: Федчука В.В., Кривошеї А.І.

За участю прокурора: Кузьміна С.В.

адвоката ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянула 15 липня 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4 на вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 19.03.2012 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Гопчиця Погребищанського району

Вінницької області, українця, громадянина України,

освіта середня - спеціальна, працюючого в Козятинській

дирекції залізничних перевезень складачем поїздів,

одруженого, раніше несудимого,

проживаючого АДРЕСА_1

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Цивільний позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином - 42 288 (сорок дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн., в відшкодування моральної шкоди - 187 509 (сто вісімдесят сім тисяч п'ятсот дев'ять ) грн., а всього 229 797 (двісті двадцять дев'ять тисяч сімсот дев'яносто сім) грн.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином - 19754 (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн., в відшкодування моральної шкоди - 98 500 (дев'яносто вісім тисяч п'ятсот) грн., а всього 118 254 (сто вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення експертизи в сумі 450 грн. 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ВВ КНДІСЕ судові витрати за проведення експертизи в сумі 1640 грн. 80 коп.

Долю речових доказів вирішено.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за наступне.

27.09.2011 року біля 2.45 години на автодорозі сполученням станція Липовець - м. Погребище ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 з причепою ПФ 01 «Фермер» д.н НОМЕР_3 з двома пасажирами в салоні, рухаючись в напрямку м. Погребище, в момент виникнення небезпеки для руху, а саме - в момент об'єктивної появи в полі зору вантажного автомобіля НОМЕР_2, який рухався попереду в попутному напрямку під керуванням ОСОБА_6, в порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України, не прийняв своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення своєю передньою частиною автомобіля з задньою частиною вантажного автомобіля . Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_7 загинув, а пасажир ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми - вдавленого багато уламкового перелому лівої скроневої кістки з переходом на основу черепа, забою головного мозку важкого ступеню, посттравматичного субарахноїдального крововиливу, перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи, рваної рани в лівій скроневій ділянці з переходом на ліву вушну раковину, множинних саден на обличчі; закритих переломів обох ключиць, грудини, 6,7-го ребер справа з правобічним пневмотораксом, синців в ділянках правого стегна та правого плеча.

Не погодившись з вироком суду засуджений ОСОБА_3 подав апеляцію, просив змінити вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 19.03.2012 року в частині призначення покарання, призначивши покарання не пов'язане з позбавленням волі, з застосуванням ст.75 КК України.

Вимоги мотивовані тим, що вважає, що покарання призначене судом дуже суворе, не відповідає ступеню тяжкості злочину та є явно несправедливим, оскільки він скоїв злочин з необережності. Зокрема зазначив, що судом не було враховано той факт, що потерпілі просили суд, його суворо не карати, не позбавляти волі, так як, перебуваючи на волі він матиме більше можливості відшкодувати матеріальну шкоду та в подальшому надаватиме іншу допомогу, не враховано його позитивної характеристику, того, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, добровільно частково відшкодував заподіяні збитки, і не являє небезпеки для суспільства.

Потерпіла ОСОБА_4 подала апеляцію, в якій просила змінити вирок суду в частині призначення ОСОБА_3 покарання, призначивши останньому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України.

Вимоги мотивовані тим, що на її думку призначене судом першої інстанції ОСОБА_3 покарання занадто суворе. Вона розраховує на подальше відшкодування завданої злочином шкоди з боку засудженого, тому не бажає, щоб останній відбував покарання в ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Кузьміна С.В., який вважає вирок суду першої інстанції законним, просив залишити в силі, заперечив проти задоволення апеляцій засудженого та потерпілої, захисника засудженого ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляції засудженого та потерпілої ОСОБА_4, просив задоволити, засудженого ОСОБА_3, який просив свою апеляцію та потерпілої ОСОБА_4 задоволити, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та потерпілої підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину при викладених у вироку обставинах ґрунтуються на сукупності зібраних досудовим слідством та перевірених у судовому засіданні доказах, які належним чином оцінені судом.

Кваліфікація дій засудженого в апеляціях не оспорюється.

Відповідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо доцільності призначення покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Однак, колегія суддів вважає, що наявні обставини справи та дані про особу засудженого, які впливають на пом'якшення покарання.

Так з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 раніше несудимий, щиро розкаявся, частково відшкодував шкоду потерпілим (а.с. 216, 217). Крім того, на утриманні засудженого, який являється інвалідом третьої групи, знаходиться двоє неповнолітніх дітей, що при визначенні покарання не було враховано судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, тому доцільно визначити йому покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до 2-х років.

Згідно ст. 367 КПК України підставами для зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є невід-повідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У х в а л и л а :

Апеляції засудженого ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4 задоволити частково.

Вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 19.03.2012 року, яким засуджено ОСОБА_3 за ст. 286 ч. 2 КК України змінити.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.2 ст.286 КК України до покарання у вигляді 3-х (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до двох років.

В решті вирок залишити без змін.

Запобіжний захід засудженому залишити без змін - підписку про невиїзд.

Судді: