Судове рішення #24346458

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року Справа № 5002-20/893-2012



Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Балюкової К.Г.,

Дмитрієва В.Є.,


за участю представників сторін:

представник позивача, не з'явився, Красногвардійське районне споживче товариство;

представник відповідача, Носоленко Володимир Михайлович, довіреність № 10 від 21.03.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Хуторок-СВ";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Хуторок-СВ" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Куртлушаєв М.І.) від 01 червня 2012 року у справі № 5002-20/893-2012


за позовом Красногвардійського районного споживчого товариства (вул. Тітова, 60,Красногвардійське,97000)


до товариства з обмеженою відповідальністю „Хуторок-СВ" (вул. Тітова, 60,Красногвардійське,97000)

про стягнення 16298,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року позивач - Красногвардійське районне споживче товариство звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Хуторок-СВ" про стягнення суми заборгованості щодо відшкодування земельного податку з урахуванням ПДВ в розмірі 14 688,83 грн. за період червня по жовтень 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 грудня 2005 року між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, умовами якого передбачено, що відповідач зобов'язується відшкодовувати Красногвардійському районному споживчому товариству в повному обсязі витрати на сплату земельного податку, який буде оплачено позивачем за період з дати нотаріального посвідчення договору до моменту оформлення відповідачем свого права користування земельною ділянкою, наданою для обслуговування предмету договору. Як зазначає позивач, з 01 липня 2011 року відповідач припинив відшкодування витрат на сплату земельного податку, у зв'язку з чим, він звернувся до суду. Крім цього, через збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки проведено донарахування по відшкодуванню земельного податку за червень місяць 2011 року в сумі - 1294,92 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 червня 2012 року у справі №5002-20/893-2012 позов задоволений частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Хуторок-СВ" на користь Красногвардійського районного споживчого товариства заборгованість по сплаті земельного податку у розмірі 12240,69 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Хуторок-СВ" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

13 серпня на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу від Красногвардійського районного споживчого товариства, яким просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

У судовому засіданні 15 серпня 2012 року представник відповідача підтримав свої доводи, представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалою суду від 27 липня 2012 року.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 28 грудня 2005 року між Красногвардійським районним споживчим товариством (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Хуторок -СВ" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, за умовами якого, позивач продав, а відповідач купив 23/100 частки нежитлової будівлі під номером 17, розташованої по вул. Елеваторній смт. Красногвардійське, Красногвардійського району, Автономної Республіки Крим (том 1, а.с. 8).

Даний договір був посвідчений державним нотаріусом Красногвардійської державної нотаріальної контори Автономної Республіки Крим та зареєстрований в реєстрі за № 8538.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, визначена технічна характеристика нежитлової будівлі та зазначено, що об'єкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 26630 кв.м., що надана у постійне користування Продавцю на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КМ № 004581, виданого 30.12.1996р. Красногвардійською селищною радою Красногварійського району, для організації виробництва. (том 1, а.с. 63-70). Основна площа будівлі відповідає - 3992,50 кв.м., а загальна -5216,8 кв.м..

Придбані відповідачем 23/100 частки нерухомого майна становлять загальну площу у розмірі 3149,1кв.м., основну площу у розмірі - 1985,3 кв.м.

Пунктом 9.1. Договору сторони домовились, що покупець буде зобов'язаний: 1) відшкодовувати продавцеві в повному обсязі витрати на сплату земельного податку, який буде оплачено продавцем за період з дати нотаріального посвідчення цього договору до моменту оформлення покупцем свого права користування земельною ділянкою, наданою для обслуговування предмету договору; 2) відшкодувати продавцеві витрати на оформлення технічної документації, необхідної для вилучення означеної земельної ділянки з користування продавця.

Пунктом 10 Договору сторонами підтверджено, що цей договір відповідає дійсним намірам сторін, правові наслідки його укладення нотаріусом пояснено, вони є бажаними сторонами договору.

Згідно рішення 43 сесії 4-го скликання Красногвардійської селищної ради від 23.03.2006 р. за № 1197, на підставі звернень Красногварідйського районного споживчого товариства від 09.03.2006 р. № 103 та ТОВ „Хуторок-СВ" від 20.03.2006 р. № 1, позивачеві був наданий дозвіл на виконання робіт по вилученню з постійного користування Красногврадійського районного споживчого товариства частки земельної ділянки орієнтованою площею 0,9117 га, розміщеної по вул. Елеваторна, 17 в смт. Красногврадійське, у зв'язку з продажем частки нежитлової будівлі (том1, а.с. 57).

Разом з тим, пунктом 2 вказаного рішення, відповідачу також був наданий дозвіл на виконання робіт по наданню вказаної земельної ділянки в оренду строком на 49 років у зв'язку з покупкою частки нежитлової будівлі.

Позивач стверджує, що з 28 грудня 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю „Хуторок-СВ" належним чином здійснював відшкодування витрат на сплату земельного податку, але з 01 липня 2011 року зазначені платежі припинив, у зв'язку з чим, виникли підстави для звернення до суду.

Отже, предметом спору по даній справі - є неналежне виконання зобов'язань, встановлених умовами договору.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Як вбачається із статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з умов укладеного договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, відповідач (покупець) зобов'язався відшкодовувати позивачу продавець/ в повному обсязі витрати на сплату земельного податку, який буде оплачено продавцем за період з дати нотаріального посвідчення цього договору до моменту оформлення покупцем свого права користування земельною ділянкою, наданою для обслуговування предмету договору.

На підставі державного акту серії ІІ-КМ № 004581 від 30 грудня 1996 року позивач є постійним користувачем - 11,4841 га землі в межах згідно з планом землекористування, тобто є суб'єктом сплати земельного податку як землекористувач даної земельної ділянки, право на яку в розумінні статті 142 Земельного кодексу України на момент вирішення спору за ним не припинено. Відповідачем ж в свою чергу право на земельну ділянку до цього часу не оформлено і будь-яких доказів щодо існування перешкод реалізації даного права представлено не було.

Разом з тим, судом було встановлено, що фактичним землекористувачем земельної ділянки площею - 0,9117 га є відповідач, що підтверджується кадастровим планом, складеним за результатом проведених геодезичних робіт. Крім цього, розмір земельної ділянки узгоджений сторонами, що підтверджується рішенням 43 сесії 4-го скликання Красногвардійської селищної ради від 23.03.2006 р. за № 1197, яке було ухвалено на підставі спільних заяв у тому числі і заяви відповідача. Дане рішення на цей час є дійсним, та оскаржуване не було.

Твердження відповідача, що у нього відсутні правові підстави на відшкодування позивачу витрат по сплаті земельного податку у зв'язку з тим, що відсутній проект відведення, а саме не встановлені границі та чітко не визначена площа, суд вважає безпідставними, оскільки площа земельної ділянки з відповідачем була завчасно узгоджена, та будь яких заперечень з цього приводу під час користування нею висунуто не було. Відсутність проекту відведення не є перешкодою сплати земельного податку у розумінні п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України, який передбачає нарахування земельного податку суб'єктам права спільної власності на будівлю пропорційно їх часткам, абстрагуючись, таким чином, від питання про оформлення права на земельну ділянку.

Приймаючи до уваги встановлені обставини та вищезазначені правові положення, які регулюють дані правовідносини, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про справедливість, обґрунтованість та законність позовних вимог щодо стягнення суми відшкодування сплаченого земельного податку у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору.

При цьому, суд першої інстанції правомірно не погодився з приведеним позивачем розрахунком суми відшкодування сплаченого земельного податку за період з червня-жовтень 2011 року, з огляду на наступне.

Як було встановлено, умовами договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, а саме пунктом 9.1., сторони передбачили обов'язок покупця - відповідача у справі, відшкодувати продавцеві в повному обсязі витрати на сплату земельного податку, який буде оплачено продавцем.

Отже, згідно розрахунку позивач просить стягнути суму сплаченого земельного податку 14 688,83 грн. (з урахуванням податку на додану вартість - 2 448,14).

Натомість, будь - яких змін до договору в цій частині за взаємною згодою сторін не вносилось, а позивач підтвердив сплату лише земельного податку на підставі представлених платіжних доручень та витягу з розрахункового рахунку (том 1, а.с. 105-150, том 2, а.с. 1-35).

Викладене свідчить, що питання відносно нарахування ПДВ на суму відшкодування між сторонами не врегульовано, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив в цій частині позову.

Інші показники приведеного розрахунку є вірними, оскільки підтверджуються витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 2074 від 29.08.2011р. (далі -Витяг), а в частині донарахування 170,44 грн. за червень 2011 року рішенням селищної ради № 162 від 31 травня 2011 року „Про зміну нормативної грошової оцінки" (том 1, а.с. 20, 100).

Разом з тим, доводи представника відповідача щодо неправильного застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, суд вважає неспроможними, оскільки позивач, будучи платником земельного податку, в зазначений період припинив такий вид діяльності як виробництво та промисловість, що також підтверджується Витягом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При таких обставинах, суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги, а саме стягнув з відповідача суму заборгованості в межах сплаченого позивачем земельного податку в сумі 12240,69 грн.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Щодо доводів скаржника, викладених у апеляційні скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд


ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Хуторок-СВ" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 червня 2012 року у справі № 5002-20/893-2012 залишити без змін.


Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді К.Г. Балюкова

В.Є. Дмитрієв








Розсилка:


1. Красногвардійське районне споживче товариство (вул. Тітова, 60,Красногвардійське,97000)


2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хуторок-СВ" (вул. Тітова, 60,Красногвардійське,\,97000)



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація