ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.12 Справа № 5/5014/1683/2012

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», смт. Дубівський, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 29 645 грн. 00 коп.

Суддя Вінніков С.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Хлабистін Д.М., юрисконсульт, довіреність від 01.01.2012 № 398;

від відповідача - представник не прибув.

Відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду було оголошено перерву з 23.07.2012 по 20.08.2012.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 29 645 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 52861887 масу вантажу у вагоні № 60900073.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 52861887 під час здійснення перевезення вантажу у вагоні № 60900073, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі

29 645 грн. 00 коп.

Письмовим відзивом № 05/688 від 23.07.2012 на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що, по-перше, при переважуванні не було запрошено представника відповідача, по-друге, в комерційному акті АА № 042352 відсутній підпис робітника Клименка всупереч акту загальної форми, по-третє, у позивача відсутні правові підстави подачі позову, оскільки відповідачем укладено договір про організацію перевезень від 16.12.2011

№ 31/11 із ТОВ «Транс Систем Лоджистік», по-четверте, у вагоні № 60900073 не була позначена маса брутто.

Разом з тим, від відповідача надійшло клопотання від 08.08.2012 № 05/798 про розгляд справи без участі відповідача.

Вказане клопотання судом задоволено.

Належним найменуванням відповідача є Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що приймається судом до уваги.

Відповідно до п. 1.2 Статуту відповідача Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська».

Позивач надав заперечення б/н та б/д на відзив відповідача, в яких зазначив, що чинним законодавством не передбачено здійснення контрольного переважування на транзитних станціях за обов'язковою участю представників відправника; відповідно до приписів п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписується лише 3 особами, тому посилання відповідача на порушення з боку залізниці є безпідставними; у правочині, оформленому накладною № 52861887, відповідач значиться як відправник, а тому несе всю відповідальність за невиконання своїх зобов'язань перед залізницею.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У січні 2012 року зі станції відправлення Карахаш Донецької залізниці на станцію Трипіллє-Дніпровське Південно-західної залізниці за накладною

№ 52861887 ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська»(далі за текстом - відповідач) відправило вантаж у вагоні № 60900073, одержувачем за накладною відповідачем був зазначений Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго».

При проходженні вказаних вагонів через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було проведено контрольне переваження вагону

№ 60900073 на 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах. За результатами такого переваження було встановлено, що у вагоні № 60900073 за накладною № 52861887 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 71380 кг, що на 2380 кг більше, ніж вказано у накладній.

По даному факту складено акт загальної форми № 59 від 16.01.2012 та комерційний акт АА № 042352/26 від 16.01.2012 (а. с. 10). Викладене також підтверджується випискою з Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (а. с. 16).

В комерційному акті містяться відомості про те, що завантаження рівномірне, нижче рівня бортів на 40-50 см, вантаж маркований чотирма продольними борознами, маркування не порушено, двері люка зачинені, витікання відсутнє.

Вантаж у кількості 69000 кг після вивантаження відправником надлишку було відправлено за досильною накладною № 45321007 на станцію призначення Трипіллє-Дніпровське Південно-західної залізниці (а.с.8).

Надлишок вантажу вагою 2 380 кг було відправлено за досильною накладною № 45356581 на станцію призначення Трипіллє-Дніпровське Південно-західної залізниці (а.с. 9).

Належність відповідачеві вантажу у вагоні № 60900073 на момент відправлення вагонів відповідачем не оспорюється.

Вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переважені спірних вагонів на станції призначення, про що був складений комерційний акт АА № 042352/26/35 від 16.01.2012 з відповідною відміткою у розділі «Є»(а. с. 11).

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму

29 645 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом -Статут) накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом -Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 52861887 вагон № 60900073 вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69 000 кг , спосіб визначення маси -на 200 тонних вагонних вагах, у графі «Відправник»вказано найменування відправника -

ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська», тобто відповідача у справі.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150 тонних вагонних вагах (повірка яких проведена 30.11.2011 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження, а. с. 15).

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 60900073, що була зазначена відповідачем у перевізних документах -69000 кг, фактичній масі вантажу -71380 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актом загальної форми № 59 від 16.01.2012 та комерційним актом АА № 042352/26 від 16.01.2012, який складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами (а. с. 10, 12).

Крім того, вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переваженні спірних вагонів на станції призначення, про що був складений комерційний акт АА № 042352/26/35 від 16.01.2012 з відповідною відміткою у розділі «Є» (а. с. 11).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 52861887 за вагон № 60900073 становить 5 929 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 29 645 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Доводи відповідача про те, що комерційний акт АА № 042352/26 складено з порушенням Правил складання актів, а саме: в розділі «Д»комерційного акту відсутній підпис працівника станції Клименко, в той час як цей робітник брав участь у складанні акта загальної форми, судом відхиляються з наступних підстав.

Згідно п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 № 567/6855 зі змінами та доповненнями (далі за текстом - Правил складання актів), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувача, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

У даному випадку комерційний акт АА № 042352/26 від 16.01.2012 (а. с. 10) та комерційний акт АА № 042352/26/35 від 16.01.2012 (а. с. 11) підписані повноважними на це особами, що відповідає вимогам п. 10 Правил складання актів.

Крім того, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (п. 3 Правил складання актів).

Як вбачається з матеріалів справи, акт загальної форми № 59/Ваги від 16.01.2012 (а. с. 12) підписаний зам. ДС Клюєвим А.С., АРГ Климено, прийомоздавальником -Евка, приймальником вагонів -Олексенко, що не суперечить п. 3 Правил складання актів.

Доводи відповідача про те, що контрольне переваження було проведено без участі представників відповідача відхиляються, оскільки діючим законодавством України не передбачено обов'язкової участі вантажовідправників у разі контрольної перевірки залізницею відомостей про вантаж (маси вантажу) під час перевезення. Крім того, діюче законодавство також не передбачає обов'язкового повідомлення залізницею вантажовідправника про зважування вагону під час перевезення.

Крім того, відповідач у відзиві зазначив про те, що на момент відвантаження та відправки спірних вантажів в залізничному рухомому складі та пов'язаних з цим послугах займалось ТОВ «Транс Систем Лоджистік»на підставі договору № 31/11 про організацію перевезень вантажів від 16.12.2011, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»(клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Систем Лоджистік»(експедитор). У зв'язку з чим відповідач повинен нести відповідальність саме перед ТОВ «Транс Систем Лоджистік», тобто Державне підприємство «Придніпровська залізниця»є неналежним позивачем.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, у січні 2012 року відповідач у справі на станцію Карахаш Донецької залізниці надало заповнену накладну

№ 52861887, яку зазначена станція разом із вантажем прийняла до перевезення, що в свою чергу фактично створило правовідносини між сторонами на перевезення вантажу. У даному правочині відповідач значиться як відправник, а тому несе всю відповідальність за невиконання своїх зобов'язань перед залізницею.

Інші доводи відповідача за відзивом також відхиляються у зв'язку з їх необґрунтованістю.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим обставинами справи, її матеріалами та підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат на підставі приписів ст. 44, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», 94637, м. Антрацит Луганської області, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, буд. 51, код 00179648, на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», пр. Карла Маркса, буд. 108,

м. Дніпропетровськ, код 01073828, штраф у розмірі 29 645 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 21.08.2012

Суддя С.В. Вінніков