Справа № 22-ц-1177/2007 Головуючий у 1-й інстанції: Шершак М. І.
категорія - 21 Суддя - доповідач: Криворотенко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів -Криворотенка В.І., Хвостик С. Г.
з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.
та осіб, які прийняли участь у справі - позивачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційні скарги відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми і ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 3 квітня 2007 року та апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Зарічного районного суду м. Суми від 1 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми, про стягнення матеріальної і моральної шкоди, -
встановила:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03 квітня 2007 року в даній справі позов ОСОБА_1. задоволено частково.
Стягнуто з відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми на користь ОСОБА_1. заборгованість по відшкодуванню шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, в сумі 16150 грн. 22 коп., а також 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено за їх необґрунтованістю. Судові витрати по справі віднесені на рахунок держави.
Дане рішення відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми і ОСОБА_1. оскаржили в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи та порушення судом норм матеріального права просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи просила оскаржуване рішення змінити, доповнивши абзац перший оскаржуваного рішення текстом наступного змісту «... в сумі 16150, 22 грн. та 8591, 93 грн. компенсації 6000 грн. моральної шкоди і 570 грн., які були включені до реєстру».
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 26 червня 2007 року дану справу знято з апеляційного розгляду та повернуто до Зарічного районного суду м. Суми для ухвалення додаткового рішення в даній справі.
Додатковим рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2007 року в задоволенні вимог про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків
2
на виробництві та професійних захворювань у м. Суми, на користь ОСОБА_1. 570 грн. 56 коп., боргу не включеного до реєстру вимог кредиторів відмовлено за необґрунтованістю.
20 серпня 2007 року ОСОБА_1. оскаржила додаткове рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2007 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. посилаючись на необґрунтованість додаткового рішення просила скасувати додаткове рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2007 року та задовольнити апеляційну скаргу від 25 травня 2007 року.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність факту заподіяння позивачу матеріальної та моральної шкоди.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, з'ясувавши правові позиції сторін, колегія суддів знаходить апеляційні скарги такими, що підлягають відхиленню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 04 березня 1967 року знаходилась в трудових відносинах з Сумським заводом силікатної цегли, пізніше дане підприємство стало дочірнім підприємством ЗАТ «Сумський комбінат стінових матеріалів», ВАТ «Сумське виробництво стінових матеріалів», працювала кранівником 5-розряду. В зв'язку з важкими умовами праці отримала професійне захворювання, в результаті якого висновком МСЕК від 1996 року позивачу встановлено 3- групу інвалідності та встановлено 60 % відсотків втрати професійної працездатності, в подальшому висновком МСЕК від 14 червня 2005 року підтверджено 3- групу інвалідності, а також 60 % втрати професійної працездатності до чергового переосвідчення 01.06.2007 року.
Судом вірно встановлено, що АТВТ „СКСМ" „Сумське виробництво стінових матеріалів" створило неналежні умови праці позивача, що підтверджується актом розслідування причин хвороби на виробництві. Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02.02.2001 року за позовом ОСОБА_1 до ДП АТВТ „Сумське виробництво стінових матеріалів" „СКСМ" була встановлена та обставина, що внаслідок отриманого захворювання під час виконання трудових обов'язків ОСОБА_1. була заподіяна матеріальна шкода (а.с. 11). З зазначеного підприємства на користь ОСОБА_1 було стягнуто втрачений заробіток в сумі 38070, 29 грн., визначено виплати щомісячно 311, 35 грн.
Так як на час винесення зазначеного рішення суду була порушена справа про банкрутство дочірнього підприємства ВАТ „СКСМ" „Сумське виробництво стінових матеріалів" ОСОБА_1 як кредитор звернулась з заявою до господарського суду Сумської області про грошові вимоги до боржника у розмірі 16756 грн., та клопотанням про капіталізацію належних їй платежів по відшкодуванню шкоди заподіяної здоров'ю (а. с. 55, 56).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.12.2001 року грошові вимоги ОСОБА_1. були визнані та включені до реєстру вимог кредиторів у розмір 16150, 22 грн., (а. с. 12).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.06.2003 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - дочірнього підприємства ВАТ „СКСМ" „Сумське виробництво стінових матеріалів" та ліквідовано вказане підприємство, як юридичну особу (а. с. 74).
Відповідно до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу кредиторські вимоги другої черги, в яку входила заробітна плата працівників дочірнього підприємства ВАТ „СКСМ" „Сумське виробництво стінових матеріалів" були задоволені на 33.1 % (а. с. 172-
3
187). Однак кредиторські вимоги ОСОБА_1. по відшкодуванню шкоди заподіяної здоров'ю за відсутністю майна та коштів задоволені не були, що підтверджується відповіддю заступника прокурора Сумської області Бурбики М.М. за результатами прокурорських перевірок, довідкою арбітражного керуючого Мальованого О.П., повідомленнями архівного відділу Сумської міської ради (а. с. 7, 14, 102).
В зв'язку з тим, що ліквідованим підприємством, заподіяна їй шкода, відшкодована не була ОСОБА_1 в 2005 році звернулась з цього питання до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми. Як вбачається з відповіді начальника управління від 10.03.2005 року на адресу ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що є суттєві розбіжності в сумах, які вона зазначила в заяві та даних відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Суми, відсутності положення про порядок відшкодування сум заборгованості, яка утворилась до 01.04.2001 року в робочих органах Фонду, їй було рекомендовано вирішувати дане питання в судовому порядку (а. с. 13).
Посилання відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми про неправомірне стягнення з нього на користь позивачки суми 16150 грн. 22 коп., а також 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди не заслуговує на увагу, оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок ушкодження його здоров'я, часткової втрати професійної працездатності. Очевидним є фізичні та моральні страждання позивача. Заслуговують на увагу всі наведенні вище доводи позивача щодо заподіяння йому моральної шкоди. Тому рішення суду про покладання обов'язку по відшкодуванню моральної шкоди на відділення Фонду відповідає вимогам ст. ст. 1, 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та п.3 розділу XI «Прикінцеві положення» до вказаного вище закону у відповідності з яким уся заборгованість потерпілим на виробництві, яким до набрання чинності цим законом (тобто до 1 квітня 2001 року) підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Підприємство де працювала ОСОБА_1 ліквідовано без правонаступника. Тому і шкода в розмірі 16150 грн. 22 коп. завдана ушкодженням здоров'я також підлягає стягненню з відповідача.
Колегія судців вважає такими, що не заслуговують на увагу, посилання Фонду на те, що підставою для відмови у стягненні моральної шкоди є той факт, що при наявності медичних рекомендацій відділення Фонду фінансуватиме всі витрати потерпілого на медичну та соціальну допомогу, санаторно-курортне лікування та що йому щомісячно відшкодовується сума втраченого заробітку. Всі перераховані види відшкодовування шкоди передбаченні діючим законодавством і отримання деяких з них не виключає можливості отримання інших видів відшкодування або зменшення їх сум.
Висновок обласного Центру медико-соціальної експертизи не є достатньою підставою для відмови позивачу у стягненні моральної шкоди, оскільки по-перше, в ньому зазначено, що не встановлено факту медичних ознак заподіяння моральної шкоди, однак такі факти бувають не тільки медичні. По-друге, висновок експертизи є одним із засобів доказування і оцінюється судом поряд з іншими доказами у відповідності зі ст. ст. 57, 212, ЦПК України.
Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням всіх обставин ушкодження здоров'я, з урахуванням принципів розумності і справедливості.
4
Посилання апелянта на Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію деяких статей Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а саме в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки цей Закон набрав чинності з 01 січня 2007 року і не має зворотньої сили, враховуючи період часу коли у ОСОБА_1. виникло право на відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, оскільки місцевий суд встановив в цій справі факти і відповідні правовідносини, обрав правильний шлях захисту порушеного права.
Посилання апелянта ОСОБА_1. про стягнення на її користь 8591 грн. 93 коп. компенсації за несвоєчасне стягнення суми заборгованості не ґрунтується на законодавстві, оскільки вини відділення Фонду у затримці виплати 16150 грн. 22 коп. судом не встановлено.
Вимоги апелянти ОСОБА_1. в частині стягнення з відповідача суми 570 грн. 56 коп., не підлягають задоволенню оскільки згідно ухвали Господарського суду Сумської області від 10 грудня 2001 року справа №989-7/26 (а.с. 39) зазначено, що з врахуванням проведених виплат боржником кредитору та включення до реєстру вимог кредиторів 570 грн. 56 коп., боргу, підлягають відшкодуванню грошові вимоги у розмірі 16150 грн. 22 коп. дана сума визнана рішенням суду, як обґрунтована, до даної суми врахована і сума 570 грн. 56 коп.
Інші доводи апелянта ОСОБА_1. висновків суду не спростовують.
Таким чином колегія суддів вважає, що рішення суду є законними і обґрунтованими, відповідають вимогам матеріального і процесуального права. З підстав, зазначених в апеляційних скаргах, рішення суду не можуть бути скасовані або зміненні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми і ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 3 квітня 2007 року та додаткове рішення Зарічного районного суду м. Суми від 1 серпня 2007 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законний сили з моменту проголошення але може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців.