АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:головуючого Федорової А.Є.,

суддів: Процик М.В., Мизи Л.М.,

при секретарі: Благорозумному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м.Одеси від 17 червня 2011 року за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересня 2010 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(далі:Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 225 942,96 грн.

Позивач зазначав, що згідно з кредитним договором від 12 червня 2007 року Банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в іноземній валюті в розмірі 185840 доларів США строком по 12 червня 2018 року зі сплатою 14,5% річних за користування кредитом. На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором було укладено договір поруки з відповідачем ОСОБА_4 , відповідно до якого вона взяла на себе зобов'язання відповідати по зобов'язанням ОСОБА_2, які виникають з кредитного договору. Позивач повністю виконав зобов'язання за договором та видав кредит, однак через невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним кредитним договором, виникла заборгованість перед Банком, у тому числі: заборгованість за кредитом та за відсотками, пеня за прострочення тілу кредиту та відсотків по кредиту. Незважаючи на попередження про порушення умов договору та вимогу погасити заборгованість, відповідачі свої зобов'язання за договорами не виконують.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив задовольнити позов, стягнути з відповідачів солідарно за кредитним договором 2 225 942,96 грн.

Заочним рішенням Київського районного суду м.Одеси від 17 червня 2011 року позов задоволено.Стягнуто з відповідачів солідарно на користь Банку заборгованість у розмірі 2 225 942,96 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 1 357 106,59 грн., заборгованості за відсотками - 315 798,94 грн., пені за прострочення тілу кредиту -137 505,41 грн., пені за прострочення відсотків по кредиту-415 532,02 грн.

___________________________________________________________________________

Головуючий у 1 інст. Коваленко О.Б. Справа № 22ц/1590/2994/2012

Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП - 27

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Відповідач ОСОБА_4, яка є поручителем і дружиною відповідача ОСОБА_2, рішення суду не оскаржила, повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки апеляційний суд не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не заявила.

Згідно зі ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, представника ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачі є солідарними боржниками перед Банком на підставі договору про надання кредиту від 12 червня 2007 року та договору поруки від 12 червня 2007 року. Через невиконання відповідачем ОСОБА_2 договору кредиту виникла заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 1357106,59 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 315798,94 грн., суми пені за несвоєчасне прострочення тілу кредиту-137505,41 грн., суми пені за прострочення відсотків по кредиту-415532,02 грн. Тому позовні вимоги Банку є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором, щодо забезпечення повернення позики (кредиту), позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.

За правилами статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед ним за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Встановлені судом обставини підтверджуються доказами, яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України. Таким чином, суд дійшов правильних висновків та обґрунтовано задовольнив позов Банку.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.

Доводи апеляційної скарги про те, що кредитний договір укладений в іноземній валюті і не відповідає вимогам закону не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідачі кредитний договір та договір поруки уклали особисто, їх не оскаржили, та ці договори не визнані недійсними у встановленому законом порядку.

Апеляційна скарга не містить будь-яких доводів про порушення судом норм матеріального та процесуального права, які б спростували рішення суду по суті та призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог ст.ст.212,213-215 ЦПК України, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Київського районного суду м.Одеси від 17 червня 2011 року за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Є.Федорова

Судді: М.В. Процик

Л.М. Миза