АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Кононенко Н.А.
суддів: Гайворонського С.П., Сегеди С.М.
при секретарі: Лисенкові А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2011 року, -
встановила:
03 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у відповідності до розрахунку з урахуванням курсу гривні до долару США.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2011 року ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у відповідності до розрахунку з урахуванням курсу гривні до долару США - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки заборгованість за договором позики від 11.10.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в сумі еквівалентній 5500 доларів США, що складає на час постановлення судового рішення згідно курсу НБУ станом на 20.09.2011 року 43855,35 грн. із розрахунку 797,37 грн. за 100 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки заборгованість за розпискою від 18.04.2010 року в сумі еквівалентній 3000 доларів США, що складає на час постановлення судового рішення згідно курсу НБУ станом на 20.09.2011 року 23921,10 грн. із розрахунку 797,37 грн. за 100 доларів США.
В задоволені решти позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості за договорами позики у відповідності до розрахунку з урахуванням курсу гривні до долару США було відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки судові витрати у вигляді збору на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.
Стягнуто з відповідачки в дохід держави судовий збір в сумі 677,76 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 11.10.2004 року кошти в сумі 5500 доларів США та 18.04.2010 року в сумі 3000 доларів США за договорами позики, однак взяті на себе зобов'язання за договорами позики не виконала.
Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що 11.10.2004 року ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 5500 доларів США, що становило 29700 грн., з зобов'язанням ОСОБА_2 повернути борг до 11.10.2006 року, про що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 складено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Згідно напису ОСОБА_4 на зворотному боці договору позики, ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_5 5500 доларів США. Згідно тексту розписки від 18.04.2010 року ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_6 позичили у позивачки 3000 доларів США із зобов'язанням віддати у строк до 18.06.2010 року.
За правилами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин і закон, який їх регулює.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись: п. 1 ч. 1 ст. 307; ст. 308; 315; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду Одеської області:
підпис Н.А. Кононенко
підпис С.П. Гайворонський
підпис С.М. Сегеда
З оригіналом згідно суддя Н.А. Кононенко