АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.

суддів - Панасенкова В.О., Парапана В.Ф.

при секретарі - Сенчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ГУ МВС України в Одеській області на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 4 листопада 2011 року по справі за позовом ГУ МВС України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,

встановила:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що на підставі наказу начальника ГУ МВС України в Одеській області від 03 березня 2009 року за №79 ОСОБА_1 була звільнена з органів внутрішніх справ з 06 березня 2009 року - за віком.

Уточняючи позовні вимоги позивач посилається на те, що після звільнення ОСОБА_1 було безпідставно виплачено більше грошових коштів, ніж мало сплатити ГУ МВС у вигляді грошової допомоги при звільненні, а саме - більше на 4 532 грн.42 коп.

Помилку переплати коштів було виявлено 19 лютого 2010 року під час проведення тематичної перевірки фінансово-господарської діяльності Миколаївського РВ ГУМВС співробітниками контрольно-ревізійного відділу ГУ МВС України в Одеській області. Помилка в підрахуванні була допущена працівниками фінансових служб, які порушили порядок нарахування одноразової допомоги, що призвело до її переплати ОСОБА_1 у сумі 4532 грн.42 коп.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що з дня звільнення з РВ по теперішній час її ніхто не повідомив про порядок нарахування одноразової допомоги, письмово та в усній формі про помилку її не повідомляли.

Рішенням суду в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити позов, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що «вимоги позивача з самого початку, мають начальні вимоги, як позовна заява про витребування майна з чужого незаконного володіння, а у заключній частині позову позивач просить суд стягнути з позивачки незаконно отримані нею гроші у сумі 4532 грн.42 коп., та судові витрати. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідачку ні в письмовій, ні в усній формі ніхто не повідомив про незаконне отримання грошової допомоги при звільненні. Крім того відповідачка на даний час має тяжке матеріальне становище, тобто не працює, отримує пенсію, на утриманні має двох дітей, одна з яких навчається в навчальному закладі».

Колегія суддів не може погодитися з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

Із матеріалів справи вбачається, що при начисленні виплат, які необхідно було нарахувати для видачі ОСОБА_1 при звільненні, працівники фінансових служб, порушили порядок нарахування одноразової допомоги, допустили при цьому рахункову помилку, що призвело до переплати ОСОБА_1 суми у розмірі 4532 грн.42 коп.

Про вказані обставини було наведено позивачем в уточненій позовній заяві, та були надані акт тематичної перевірки від 19.02.2010р. та довідка про переплату (а.с.24-35).

На вказані обставини суд першої інстанції своєї уваги не звернув, належним чином не дослідив та не дав оцінки жодному наданого позивачем доказу, належним чином не обґрунтував свої висновки про відмову в позову, не послався при цьому ні на яку норму матеріального чи процесуального права.

Свої висновки суд зробив тільки на підставі пояснень відповідачки, не зобов'язавши її при цьому надати будь які належні докази тяжкого матеріального становища, утримання двох дітей, одна з яких навчається в навчальному закладі. Більш того, суд при цьому не вказав яке значення мають ці обставини до предмету спора про повернення безпідставно набутих відповідачкою грошових коштів.

Розглядаючи справу, дослідивши всі докази по справі в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та висновки районного суду щодо відмови в позові не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим, є підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ч. 1 п.2-3; ст.313-314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу ГУ МВС України в Одеській області задовольнити.

Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 4 листопада 2011 року скасувати, та постановити нове рішення.

Позов ГУ МВС України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУ МВС України в Одеській області (код ОКБО 08592268, МФО 828011, р/р 35223004000028 в ГУДКУ в Одеській області) безпідставно отримані грошові кошти в сумі 4532 грн. 42 коп.

Рішення набирає чинності з моменту оголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді В.О. Панасенков

В.Ф.Парапан

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду Одеської області Р.Д. Громік