АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші О.Д.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Соколенко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на додаткове рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.12.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі,-
встановила:
ОСОБА_2 звернулася з вказаним позовом до суду.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.12.2011 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.
Додатковим рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.12.2011 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.12.2011 року, в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.
Не погодившись з додатковим рішенням суду, ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" подало апеляційну скаргу на додаткове рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.12.2011 року, в якій просить додаткове рішення суду від 13.12.2011 року скасувати, посилаючись на те, що ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" оскаржуване додаткове рішення вважає протиправним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, позивачка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення, осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з вимог ст. ст. 214, 220, 367 ЦПК України.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі вимог чинного законодавства ухвалив додаткове рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі, і правомірно допустив до негайного виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.12.2011 року, в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць.
Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.
Оскільки, відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу.
Як вбачається з рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.12.2011 року (а. с. 144-148), суд першої інстанції поновивши ОСОБА_2 на роботі та стягнувши на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, не допустив рішення, в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць, до негайного виконання.
З доводами апеляційної скарги судова колегія не погоджується, оскільки вони, судова колегія вважає, стосуються суті спору, а не законності ухвалення додаткового рішення, яке оскаржується апелянтом.
Таким чином, враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не спростовують висновки суду.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" необхідно відхилити, а додаткове рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.12.2011 року залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" відхилити.
Додаткове рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.12.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
О.А. Ступаков
В.А. Станкевич
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші О.Д.
суддів - Бабія А.П.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Соколенко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2011 року про забезпечення позову, по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська міська рада про усунення перешкод в користуванні власністю,-
встановила:
ОСОБА_6 звернулася з позовом до суду до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська міська рада про усунення перешкод в користуванні власністю.
Крім того, подала заяву про забезпечення позову, в якій просила, з метою забезпечення позову, заборонити ОСОБА_5 та будь-яким іншим третім особам вчиняти дії, пов'язані з проведенням будь-яких будівельних та монтажних робіт з реконструкції садового будинку за адресою: АДРЕСА_1, накласти арешт та заборону відчуження на 27/100 об'єкту нерухомого майна, зареєстрованого в КП „ОМБТІ та РОН" за ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2011 року задоволено заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову. Заборонено ОСОБА_5 та будь-яким іншим третім особам вчиняти дії, пов'язані з проведенням будь-яких будівельних та монтажних робіт з реконструкції садового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а також накладено арешт та заборонено відчуження 27/100 об'єкту нерухомого майна, садового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого в КП „ОМБТІ та РОН" за ОСОБА_5
Не погодившись з ухвалою суду, представник ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2011 року, в якій просить скасувати ухвалу суду від 18.10.2011 року та відмовити позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
В судовому засіданні представник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_5 підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Згідно зі ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Задовольняючи заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову, суд першої інстанції, відповідно до оскаржуваної ухвали, погодившись з доводами позивача, виходив з того, що невжиття видів забезпечення позову, застосування яких вимагає останній, може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача. Також суд першої інстанції вважав, що види забезпечення позову, про застосування яких вимагає позивач, є співмірними із заявленими позовними вимогами.
Однак, судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Оскільки, як роз'яснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину, в якій зазначаються мотиви, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення (п. 7 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України).
Обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову, з доводами якої погодився суд першої інстанції, відповідно до оскаржуваної ухвали, позивач вказував, що відповідачем розпочато проведення будівельних робіт без узгодження проектної документації та реєстрації декларації про початок будівельних робіт з суттєвим порушенням норм ДБН та СНіП та, що своїми діями відповідач створює загрозу їй, позивачу, правам та інтересам, як суміжного власника та територіальної громади м. Одеси, як власника земельної ділянки, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, їй стало відомо, що відповідач має намір здійснити продаж садового будинку за адресою: АДРЕСА_1, що в подальшому значно унеможливить повернення його у попередній стан.
Разом з тим, з листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 05/1-453 від 26.01.2012 року (а. с. 97-98) вбачається, що на підставі договору дарування від 23.06.2009 року 27/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 належить відповідачу, який 29.08.2011 року повідомив інспекцію ДАБК в Одеській області про початок виконання будівельних робіт з реконструкції житлового будинку за вказаною адресою, що відповідає чинному законодавству. Виїздом на місце встановлено, що будівельні роботи виконано не в повному обсязі, виконані будівельні роботи відповідають проектним рішенням.
Однак, суд першої інстанції не звернув на це уваги та погоджуючись з вищевказаними доводами позивача не мотивував, із яких мотивів суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Довід позивача, з яким також погодився суд першої інстанції, що йому стало відомо, що відповідач має намір здійснити продаж садового будинку за адресою: АДРЕСА_1, не підтверджується будь-якими доказами, відповідно до матеріалів справи.
Крім того, судова колегія приймає до уваги те, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.10.2011 року (а. с. 16) позивачу було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову, з тих підстав, що позивач не обґрунтував свої вимоги щодо забезпечення даного позову, однак обґрунтування його заяви відповідно до ухвали суду від 14.10.2011 року було аналогічне обґрунтуванню в ухвалі суду від 18.10.2011 року, за виключенням того, що йому стало відомо про намір відповідача здійснити продаж спірного садового будинку, що не підтверджується матеріалами справи.
Тому за таких обставин, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги представника ОСОБА_5, в зв'язку з чим ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2011 року про забезпечення позову підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2011 року про забезпечення позову, по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська міська рада про усунення перешкод в користуванні власністю - скасувати.
Відмовити ОСОБА_6 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
А.П. Бабій
В.А. Станкевич
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші О.Д.
суддів - Бабія А.П.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Соколенко В.О..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2012 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову, по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська міська рада про усунення перешкод в користуванні власністю,-
встановила:
ОСОБА_6 звернулася з позовом до суду до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська міська рада про усунення перешкод в користуванні власністю.
Крім того, подала заяву про забезпечення позову, в якій просила, з метою забезпечення позову, заборонити ОСОБА_5 та будь-яким іншим третім особам вчиняти дії, пов'язані з проведенням будь-яких будівельних та монтажних робіт з реконструкції садового будинку за адресою: АДРЕСА_1, накласти арешт та заборону відчуження на 27/100 об'єкту нерухомого майна, зареєстрованого в КП „ОМБТІ та РОН" за ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2011 року задоволено заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову. Заборонено ОСОБА_5 та будь-яким іншим третім особам вчиняти дії, пов'язані з проведенням будь-яких будівельних та монтажних робіт з реконструкції садового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а також накладено арешт та заборонено відчуження 27/100 об'єкту нерухомого майна, садового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого в КП „ОМБТІ та РОН" за ОСОБА_5
Представник ОСОБА_5 подала до суду першої інстанції письмову заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих вищевказаною ухвалою суду від 18.10.2011 року, в якій просила скасувати заходи забезпечення позову.
Свою заяву представник ОСОБА_5, як зазначено в оскаржуваній ухвалі суду, обґрунтовувала тим, що відповідач здійснював реконструкцію належного йому будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі документів, виданих уповноваженими органами та у встановленому законом порядку. Під час реконструкції свого будинку відповідач не міг і не може в майбутньому будь-яким чином заважати позивачу, як власнику земельної ділянки, для садівництва або створювати загрози її правам та інтересам. Позивач не надала суду жодного з доказів, що підтвердили б її вимоги, не довела, як саме реконструкція другого поверху будинку відповідача перешкоджає їй користуватися своєю земельною ділянкою, та яка існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2012 року відхилено заяву представника ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову.
Не погодившись з ухвалою суду, представник ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2012 року, в якій просить ухвалу суду від 02.03.2012 року скасувати та задовольнити клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2011 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
В судовому засіданні представник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
Тобто, відповідно до положень зазначеної норми закону скасування заходів забезпечення позову це право, а не обов'язок суду, який розглядає справу.
Відмовляючи в задоволенні заяви представника ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з положень ст. 154 ЦПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення чи неправильне застосування судом першої інстанції вимог закону при постановленні ухвали про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову від 02.03.2012 року та не можуть бути прийняті до уваги.
Тому правові підстави для скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2012 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову, відсутні.
Керуючись ст. ст. 304, 307, п. 1 ст. 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2012 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову, по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська міська рада про усунення перешкод в користуванні власністю - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
А.П. Бабій
В.А. Станкевич