АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової А.М.,
суддів - Плавич Н.Д., Дрішлюка А.І.,
при секретарі - Кушнір М.В.,
за участю представника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових виплат на дитину, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2012 року, -
встановила:
28.11.2011р. ОСОБА_4 звернулася до суду із позовною заявою про стягнення аліментів та додаткових виплат з ОСОБА_2 посилаючись на те, що від сумісного життя із відповідачем є неповнолітній син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає спільно із позивачкою та потребує постійного стороннього догляду та медичного лікування, у зв'язку із вродженою вадою головного мозку, захворюванням на дитячий церебральний параліч, епілепсію та іншими вадами розвитку та життєдіяльності.
Позивачка ОСОБА_4 також зазначила, що з 20.02.2011р. сторони проживають окремо і з цього часу ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітнього сина у зв'язку з чим, позивачка просила стягнути аліменти та додаткові виплати на дитину.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилалась на те, що син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, має тяжке захворювання головного мозку, яке проявляється у ДЦП, синдромі спастичного тетрапарезу (дитина не ковтає рідкі речовини), ангіопатії сітчатки (дитина майже не бачить), епілепсії, дисплазії тазостегнових суглобів, тобто із самого народження дитина потребує постійного стороннього догляду та лікування, спеціального харчування.
Два рази на рік дитина проходить курс санаторного лікування у м. Трускавці у Міжнародній клініці відновного лікування. Зазначена клініка є єдиною медичною установою в Україні, яка ефективно лікує пацієнтів з ДЦП за методом Козявкіна, шляхом інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації, послугами якої користуються хворі із більше, як 20 країн світу, в тому числі країн Європи. Клініка оснащена сучасним діагностичним і реабілітаційним обладнанням, в ній працюють висококваліфіковані спеціалісти.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 22ц/1590/6665/2012р.
Головуючий суддя в 1 інстанції - Виноградова Н.В. Суддя-доповідач - Кварталова А.М. Категорія: ЦП- 48
Враховуючи тяжкість стану дитини та складність його захворювань, а також те, що в м. Одесі відсутні медичні заклади, які могли б запропонувати медичну допомогу та лікування такого рівня, в тому числі за методикою Козявкіна, позивачка ОСОБА_4 стверджувала, що для неї - Міжнародна клініка відновного лікування у м. Трускавці є єдиною можливістю та надією покращити фізичний стан дитини.
ОСОБА_4 також зазначила, що всі без виключення Одеські лікарні відмовлялись прийняти її сина на лікування, оскільки не мають можливості надати йому ефективну медичну допомогу.
Таким чином, позивачка вважала, що додаткові витрати на лікування та утримання дитини, а саме: витрати на консультації лікаря ОСОБА_6, лікування у м. Трускавці у ТОВ «Міжнародна відновна клініка», транспортні витрати, пов'язані із прибуттям до м. Трускавець та м. Київ, витрати на проживання та харчування під час лікування в м. Трускавець та м. Києві, складають загалом 75 000грн. на рік, Ѕ частину яких у розмірі 37 500грн. просила суд стягнути з відповідача.
Крім того, ОСОБА_4 просила суд також стягнути з відповідача 1/2 частину, яка становить 3100грн. щомісячних додаткових витрат на лікування та догляд дитини, що складають загалом 6200грн. на місяць.
10.04.2012р. у судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.
10.04.2012р. відповідач в судове засідання не з'явився, його представник в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог (а.с.121-124).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2012 року позов
ОСОБА_4 - задоволено частково.
Судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 - аліменти, на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітків щомісячно, починаючи з 28 листопада 2011р. до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.
Судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 - додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з його хворобою, у розмірі 3100 грн. щомісячно та у розмірі 37 500грн. щорічно, з усіх видів заробітків, починаючи з 28 листопада 2011р.
Суд допустив негайне виконання рішення суду, в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання у розмірі ј частини з усіх видів заробітків за один місяць.
Судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначив, що він має нерегулярний мінливий дохід, за станом здоров'я є інвалідом, мешкає на житловій площі матері та не має доходів для утримання дитини в тій сумі, на яку посилається позивачка, яка є приватним підприємцем, засновником ТОВ «ЮС- Трейд» із статутним сплаченим капіталом в розмірі 100 000 грн., що є підтвердженням задоволеного матеріального стану позивача.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 просив скаргу задовольнити, погодився на сплату аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 350 грн., що складає 1\3 розміру прожиткового мінімуму, щомісячно, також погодився на утримання дитини у зв'язку з її хворобою сплачувати додаткові витрати у розмірі 500 грн., щомісячно, в іншій частині щомісячних виплат відмовити. Щодо стягнення додаткових витрат в розмірі 37 500 грн. на рік просив відмовити, оскільки відповідач не має можливість їх сплачувати.
Представник ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. При цьому зазначила, що відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина, в даний час позивачка, не має можливості належним чином його забезпечити в зв'язку з хворобою. На теперішній час підприємницька діяльність позивача припинена.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 частково, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для стягнення аліментів за минулий період, оскільки позивачка не надала до суду належних доказів того, що вона вживала заходів щодо отримання аліментів з відповідача, а тому відповідно до вимог ст.ст. 180, ч.3 ст.181,182,183, 185,191 СК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітків щомісячно, починаючи з 28 листопада 2011р. до досягнення ОСОБА_5 повноліття, додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, в зв'язку з його хворобою, у розмірі 3100 грн. щомісячно та у розмірі 37 500грн. щорічно, з усіх видів заробітків, починаючи з 28 листопада 2011р., в інших вимогах відмовити.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що за станом здоров'я є необхідність докладати додаткових коштів на лікування, фізичний розвиток, належне харчування дитини, тому батьки зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що від спільного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.4), який проживає спільно із позивачкою (а.с.5).
Згідно листа Дитячої міської поліклініки № 2 від 11.01.12р. вих. № 13 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом, потребує постійного медичного нагляду і догляду матері, так як самостійно не володіє навичками самообслуговування; потребує спеціального харчування у вигляді безглютенової дієти із вмістом овочів, фруктів, рису, гречаної крупи, також потребує проведення реабілітації та лікування у вигляді ЛФК, масажу та нейропротекторів (гліцин, пантогам, магне В6 - три рази на рік). Також в листі від 11.01.12р. вих. № 13 зазначено, що з дитиною займаються в домашніх умовах за програмою нейрон-перенавчання з керівником, дитина знаходиться на «Д» обліку у невролога з діагнозом дитячий церебральний параліч, гіпогенезія мозолистого тіла, лейкомаляція, епілепсія, ангіопатія сітчатки, дисплазія тазостегнових суглобів, та інш. Зазначені в позові відомості щодо стану здоров'я дитини підтверджуються також виписками із історії хвороби № 1146 від 09.04.2010р., № 527/529 від 01.07.2009р., № 3564 від 23.10.2009р., № 2066 від 02.07.2010р., а також виписками із історії хвороби, що були надані ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування».
Згідно довідки ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» (м. Трускавець) від 29.02.2012р.(а.с.74) та путівок, які є в матеріалах справи, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив курс лікування п'ять разів протягом наступних періодів з 16.12.2009р. по 28.01.2012р., зокрема:
з 16.12.2009р. по 28.12.2009р., вартість путівки 13 692 грн.70 коп., дата оплати 16.12.2009р.;з 21.04.2010р. по 03.05.2010р. вартість путівки 5380 грн., дата оплати 20.04.2010р.;з 17.11.2010р. по 29.11.2010р. вартість путівки 15292 грн.30 коп., дата оплати 16.11.2010р.;
· з 04.07.2011р. по 16.07.2011р. вартість путівки 14648 грн.90 коп., дата оплати 05.07.2011р. в сумі 14470 грн. 90 коп., 18.07.2011р. в сумі 178 грн.;з 16.01.2012р. по 28.01.2012р. вартість путівки 14132 грн.45 коп., дата оплати 17.01.2012р. Загальна вартість лікування ОСОБА_5, склала 63 146 грн., 1\2 частина витрат складає 31573 грн. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття(ст. 180 СК України).
·
Згідно ст.ст.182, 184 СК України, роз'яснень, що містяться в п.п. 17, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів ", при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України, тобто не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з ч.1ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача аліментів може визнати розмір аліментів в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на лікування та догляд сина, які складають щомісячно 6200 грн. Судом стягнуто 3100 грн. із рахунку на кожного з батьків. Ці витрати складають , зокрема:
1. Лікувальні масажі( курс 10 днів на місяць) -1200 грн.;
2.ЛФК (курс -10 днів на місяць) -1000 грн.;
3.Спеціальне харчування та догляд - 2000 грн.;
4.Медичні препарати - 300 грн.;
5. Медичне обстеження та аналізи - 500 грн.
За призначенням лікарів, що підтверджується виписками з історії хвороби № 1146 від 09.04.10р., № 3564, № 2066 Дитячої міської лікарні № 3 (неврологічне відділення), листа Дитячої міської поліклініки № 2 від 11.01.2012р. http://ll.01.12f/вих. № 13, копій чеків про сплату медичних препаратів від 16.11.11р., 14.01.12р., 16.03.12р., 25.03.12р., 30.03.12р., 06.04.12р., дитина постійно повинна приймати ліки та проходити медичні процедури, що підтверджено відповідними висновками лікарів, вартістю медичних препаратів та вартістю на дитяче харчування та засоби дитячої гігієни.
Призначення медичних препаратів для лікування ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується також виписками з історії хвороби № 1146 від 09.04.10р., № 3564, № 2066 Дитячої міської лікарні № (неврологічне відділення), листом Дитячої міської поліклініки № 2 від 11.01.12р. вих. № 13, довідкою лікаря від 05.04.12р.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 - додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з його хворобою, у розмірі 3100 грн. щомісячно, починаючи з 28 листопада 2011р.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо відмови у стягненні додаткових витрат, які фактично були понесені позивачем в зв'язку з лікуванням.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив курс лікування протягом наступних періодів з 16.12.2009р. по 28.01.2012р., загальна вартість лікування ОСОБА_5, склала 63 146 грн., де 1\2 частина складає 31573 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за вказаний період лікування, оскільки батьки дитини зобов'язані нести додаткові витрати на лікування порівну.
Вказані витрати фактично понесені позивачем на лікування сина, підтверджені відповідними доказами, путівками про лікування дитини та про оплату за лікування, довідкою ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» (м. Трускавець) , а тому висновок суду про відмову у цих виплатах є помилковим.
Вирішуючи питання про законність рішення суду в частині стягнення додаткових витрат на дитину, колегія суддів виходить з того, що дитина ОСОБА_5 страждає стійкими захворюваннями, дитину лікують тривалий термін (що не заперечував у судовому засіданні представник відповідача), а тому приходить до висновку про наявність підстав, щодо стягнення з відповідача понесених додаткових витрат на дитину, пов'язаних з її хворобою, відповідно до вимог ст. 185 СК України, виходячи з інтересів та необхідних потреб дитини.
Доводи апелянта про те, що вказані виплати завищені, позивачка повинна лікувати дитину ні в ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» (м. Трускавець), а в лікарнях м. Одесі є безпідставними, оскільки тяжко хвора дитина проживає з матір'ю, яка лікує її за свої кошти та кошти своїх батьків, доглядає та піклується за нею, на теперішній час її підприємницька діяльність припинена, а тому вона в праві вибирати лікарні, які потрібні для лікування дитини та покращення її фізичного стану. Крім того, як посилається позивачка , вказана Міжнародна клініка відновного лікування у м. Трускавець, є єдиною медичною установою в Україні, яка ефективно лікує пацієнтів з ДЦП за методом Козявкіна, шляхом інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації, послугами якої користуються хворі із більше, як 20 країн світу, в тому числі країн Європи. Клініка оснащена сучасним діагностичним і реабілітаційним обладнанням, в ній працюють висококваліфіковані спеціалісти, а тому це лікування потрібно дитині за станом її здоров'я.
Крім того, підлягають задоволенню транспортні витрати позивачки, що пов'язані із прибуттям до м. Трускавець із м. Одеса та у зворотному напрямку, які становлять 2322грн., а тому суд правильно дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню транспортні витрати в сумі 2322 грн., де 1\2 частина складає 1161 грн., що підтверджено копіями залізничних квитків.
Між тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду про стягнення додаткових витрат у розмірі 37 500грн. на рік, починаючи з 28 листопада 2011р., з дня подачі позову, на майбутнє, оскільки позивач не надала суду доказів, які б свідчили про розмір коштів, які вона буде витрачати на лікування сина у майбутньому. Крім того, колегією суддів стягнуто додаткові витрати за період з 16.12.2009р. по 28.01.2012р., які були понесені позивачем на лікування дитини.
Доводи позивача про те, що вона разом із сином двічі на рік звертається за консультацією та медичною допомогою до лікаря із СІІІА - ОСОБА_6, яка приїздить до Києва. Витрати на одну консультацію ОСОБА_6 складають 20 000 грн., тобто 40 000грн. на рік, які вона просить стягнути з відповідача є необґрунтованими, оскільки не підтверджені відповідними письмовими доказами про сплату цих витрат, а тому ці вимоги позивача , які нею сплачені раніше та які вона просить стягнути на майбутнє не підлягають задоволенню. Висновки суд про задоволення цих вимог є помилковими.
Доводи апелянта про те, що він не має можливості сплачувати додаткові витрати на дитину є необґрунтованими, оскільки це не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати аліменти на неповнолітню дитину та додаткові витрати, які необхідні для її лікування.
Визначаючи аліменти в розмірі 1\4 частини від доходу відповідача на утримання неповнолітньої дитини, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідач не працює, є інвалідом дитинства, 3 групи, безстроково, є суб'єктом підприємницької діяльності, але має мінливий дохід, не стабільний та не постійний , інших доходів не має (а.с.65).
Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства та обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., щомісячно, оскільки відповідач має мінливий дохід.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що необхідно стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_4, аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 500 грн., починаючи з 28 листопада 2011р. до досягнення дитини повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.
Крім того, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, в зв'язку з його хворобою у розмірі 3100 грн. щомісячно та понесені ОСОБА_4 витрати на лікування дитини в розмірі 32 734 грн.( 31573 грн. +1161 грн.), в іншій частині вимог відмовити.
На підставі ст.ст. 79,88 ЦПК України, підлягають стягненню із відповідача на користь держави судовий збір в сумі 513 грн.
Керуючись ст.ст. 209,307ч.1п.3, 309 ч.1 п.3,4,316,317,367 ЦПК України, колегія суддів , -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2012 року - змінити.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_4, аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 500 (п'ятсот) грн., починаючи з 28 листопада 2011р. до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з його хворобою у розмірі 3100 (три тисячі сто ) грн., щомісячно та понесені витрати на лікування дитини в розмірі 32 734 (тридцять дві тисячі сімсот тридцять чотири)грн., в іншій частині вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 513 (п'ятсот тринадцять) грн.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.М.Кварталова
А.І. Дрішлюк
Н.Д. Плавич