АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2012 рік м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ступакова О.А.
суддів: Варикаші О.Д., Станкевича В.А.
при секретарі - Соколенко В.О.
розглянувши цивільну справу по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Одеської міської ради - про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов'язання знести самочинну будівлю та звільнення земельною ділянки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради, треті особи: Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради, Управління Держкомзему у м. Одесі, Одеська регіональна філія державного підприємства «Центр державного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним пункту рішення ВК ОМР та визнання недійсним державного акту на земельну ділянку за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 2 лютого 2012 року,
встановила:
22.08.2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який у подальшому був уточнений, до відповідачів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов'язання знести самочинну будівлю та звільнення земельної ділянки, по якому просить суд усунути перешкоди у користуванні нею земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2, зобов'язати відповідача звільнити вказану земельну ділянку, знести самочинну будівлю та паркан, визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 виданий на ім'я ОСОБА_2, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати.
01.04.2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом про визнання незаконним пункту рішення ВК ОМР та визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, по якому просить суд визнати незаконним п. 2 підпункту 2.80 рішення ВК ОМР № 871 від 20.12.1997 року «Про передачу у приватну власність членам садового товариства «Зодчий»земельних ділянок для садівництва», а також визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_1
В судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про закриття провадження відносно вимог до суб'єктів владних повноважень за позовом ОСОБА_2, так як вони підлягають розгляду в адміністративному провадженні.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 2 лютого 2012 року закрито провадження за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради, треті особи Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради, Управління Деркомзему у м. Одесі, Одеська регіональна філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - «Про визнання незаконним пункту рішення ВК ОМР та визнання недійсним державного акту на земельну ділянку».
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, і ставиться питання про направлення справи до того ж суду для продовження розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради, треті особи Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міськради, Управління Деркомзему у м. Одесі, Одеська регіональна філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», Київська районна адміністрація Одеської міської ради «Про визнання незаконним пункту рішення ВК ОМР та визнання недійсним державного акту на земельну ділянку суд першої інстанції посилався на те, що дані вимоги підлягають розгляду в адміністративному провадженні.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Суд вважає, що зазначений спір не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до п.1, ч.2, ст..15 КАУ України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З таким висновком суду першої інстанції колегія не погоджується.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ст. 15 ЦПК України передбачено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно зі ст. ст. 2, 17 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства; компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно до прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінський функцій.
При цьому невід'ємним критерієм розмежування справи, що розглядається за правилами цивільного судочинства, від справи, що розглядається за правилами адміністративного судочинства, є характер спірних правовідносин.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 95 ЗК України).
Спір у справі, що розглядається, не є публічно-правовим, не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, оскільки цей орган, приймаючи оскаржувані рішення, не здійснював відносно позивача владних управлінських функцій на основі законодавства.
Установлено, що однією з підстав звернення позивача до суду є оскарження дій Виконкому Одеської міської ради, Одеської міської ради щодо прийняття рішень про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1
Приймаючи зазначене рішення відповідачі діяли як суб'єкти владних повноважень. Однак, ОСОБА_2 зазначає, що оскаржуваним рішенням ради про надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1 порушуються її права на користування земельною ділянкою, якою вона користується, а вилучення земельної ділянки у неї не проводилося.
У даному випадку спір виник не з приводу оскарження правового акту індивідуальної дії або дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень і не з приводу здійснення владних управлінських функцій, а з приводу порушення прав ОСОБА_2 на користування земельною ділянкою.
Оскільки між сторонами виник спір про право, то вирішення такого спору провадиться на підставі норм цивільного судочинства.
На підставі наведеного ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду на новий розгляд іншим складом суду.
Керуючись ст. ст. 307 ч.2 п.4, 311, 313-315 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 2 лютого 2012 року скасувати. Справу направити до того ж суду на новий розгляд, іншим складом суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.А. Ступаков
Судді О.Д. Варикаша
В.А. Станкевич