Судове рішення #24335148

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Кварталової А.М.,

суддів - Плавич Н.Д., Дрішлюка А.І.,

при секретарі - Кушнір М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Ширяївського РВ ГУМВС України в Одеській області про стягнення збитку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2011 року,-

встановила:


12.07.2005р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та Ширяївського РВ ГУМВС України в Одеській області завдані йому збитки у розмірі 5567 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та посилався на те, що раніше він проживав в АДРЕСА_1 В останніх числах жовтня 2002р. він знаходився у відпустці в Росії, а коли повернувся 09.12.2002р. то дізнався, що в його будинку скоєна крадіжка.

Опитавши сусідів, він з'ясував, що після крадіжки, громадянка ОСОБА_4 викликала працівників міліції та написала заяву про крадіжку. Спочатку кримінальну справу працівники міліції порушувати не хотіли, але за його скаргою на дії працівників міліції кримінальна справа була порушена та трьох осіб було притягнуто до кримінальної відповідальності.

При проведенні слідства було з'ясовано, що коли вони поверталися з його будинку з викраденим майном, їх зупинив відповідач ОСОБА_2, який зрозумів, що вони несуть викрадене майно. За їх словами, ОСОБА_2 їх побив, відібрав викрадене майно і вони від нього втекли.

Тобто, позивач вважав, що ОСОБА_2 здійснив грабіж. При цьому кримінальну справу відносно ОСОБА_2 порушено не було. Пізніше, після його скарг, була винесена постанова про виділення матеріалів справи відносно ОСОБА_2 в окреме провадження. В 2003р. була винесена постанова відносно ОСОБА_2 про відмову в порушенні кримінальної справи, в якій вказано, що відповідач бережно зберігав вказані речі та добровільно видав їх працівникам міліції. Потім всі троє засуджених змінили свої свідчення та стали стверджувати, що ОСОБА_2 їх не бив, а вони просто зі страху кинули все викрадене майно та втекли додому.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 22ц/1590/7303/2012р.

Головуючий суддя в 1 інстанції - Николайчук В.О. Суддя-доповідач - Кварталова А.М. Категорія -ЦП- 57

В зв'язку з крадіжкою йому було повернуто лише два предмети, а саме: фотоапарат «Палароїд» та дзеркало з підсвіткою, всього на суму 265 грн.

При видачі речей йому було пред'явлено два поліетиленових мішка, набитих старими ковдрами. Куди зникли інші речі, йому пояснити в міліції не змогли. Приблизно тоді ж йому до дому підкинули його документи, які за минулий рік він повністю поновив.

З вказаних подій він зробив висновок, що слідство неправомірно не притягнуло до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, а тому він звернувся до суду в порядку цивільного провадження.

На підставі цього просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2, Ширяївського РВ ГУМВС України в Одеській області збитки в сумі 5567 грн., як матеріальну шкоду, заподіяну йому крадіжкою та судові витрати. Справу просив розглянути у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав в повному обсязі та посилався на те, що про скоєну крадіжку з домоволодіння ОСОБА_1 йому нічого не було відомо. Якого числа, він не пам'ятає, повертався додому та на узбіччі дороги побачив мішки, що знаходилось в мішках він не знав, забрав їх із собою та залишив у своєї сусідки ОСОБА_5, а коли дізнався, що працівники міліції шукають викрадене у ОСОБА_1, то добровільно все віддав міліції, а тому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник Ширяївського РВ ГУМВС України в Одеській області пояснив, що на той час він не працював в Ширяївському РВ. Зі слів співробітників міліції йому відомо, що за фактом крадіжки у ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу та встановлено осіб, які були засуджені за скоєння злочину. Судом був задоволений позов ОСОБА_1 про стягнення суми збитку в розмірі 5567 грн. По факту вилучення викрадених речей у ОСОБА_2 конкретно пояснити нічого не може, так як на даний час матеріали відносно даного факту знищені, в зв'язку із закінченням строку їх зберігання. Вини в заподіянні матеріальної шкоди ОСОБА_1 зі сторони Ширяївського РВ ГУМВС України в Одеській області не має, а тому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2011 р. в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначив, що з ОСОБА_2, Ширяївського РВ ГУМВС України в Одеській області необхідно стягнути збитки в сумі 5567 грн., як матеріальну шкоду, заподіяну йому крадіжкою та судові витрати. Справу просив розглянути у його відсутність.

Інші сторони до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином. Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, така неявка сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Справа розглянута у відсутність сторін відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів відносно заявлених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, зібраним доказам, яким дана належна правова оцінка.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди ( ч.3 ст. 386 ЦК).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, дійсно у позивача ОСОБА_1 09.11.2002р. в будинку була скоєна крадіжка ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які були засуджені вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 23.09.2003р.

З матеріалів кримінальної справи, яка була оглянута в судовому засіданні в суді першої інстанції, вбачається, що позивач ОСОБА_1 звертався з позовною заявою про стягнення матеріальної шкоди в сумі 5767 грн., яка заподіяна йому крадіжкою, із зазначених вище осіб. Позовна заява розглянута судом і відповідно до вироку Ширяївського районного суду Одеської області від 23.09.2003р. позовна заява задоволена та з засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та матері ОСОБА_6, відносно якого застосовані заходи виховного характеру, солідарно стягнуто 5567 грн. з врахуванням повернутих речей. 16.10.2003р. позивач ОСОБА_1 отримав три виконавчі листи, відповідно до своєї заяви від 15.10.2003р., про що розписався на обкладинці кримінальної справи(а.с.202-207).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Доводи апелянта про те, що в скоєнні злочину винним є ОСОБА_2, який скоїв грабіж , а робітники Ширяївського РВ ГУМВС України в Одеській області не встановили ці обставини є необґрунтованими та не підтверджені відповідними доказами.

За правилами ст. 1166 ЦК України відповідальність за завдану майнову шкоду наступає при наявності 4 умов:

· шкоди;

· протиправності дій особи, яка вчинила шкоду;

· причинного зв'язку між шкодою і діями особи, яка її вчинила;

· вини особи, яка вчинила шкоду.

Відсутність хоча б однієї із цих умов виключає відповідальність за правилами названої статті закону.

Згідно ст. 61 ч. 4 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та, чи вчинені вони цією особою.

Матеріалами справи підтверджено, що вироком суду встановлена винність осіб, які скоїли злочин у будинку позивача. Вказаний вирок від 23.09.2003р. вступив в законну силу та сторонами не оскаржується. 28.10.2003р. була винесена постанова відносно ОСОБА_2 про відмову в порушенні відносно нього кримінальної справи за ч.1 ст.186 КК України(а.с.34), а тому з урахуванням вищевикладеного не має підстав вважати , що крадіжку майна позивача здійснив ОСОБА_2, вина якого не доведена вироком суду.

Крім того, обставини, на які посилається апелянт спростовуються свідками, які були допитані в суді першої інстанції: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 , ОСОБА_14, яким суд дав належну оцінку та які не підтвердили вину ОСОБА_2 у скоєнні злочину.

Також не встановлена та не доведена вина робітників Ширяївського РВ ГУМВС України в Одеській області у спричиненні збитків позивачу по справі.

Крім того, апелянтом фактично оскаржується законність проведення досудового слідства та вироку у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, а також постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 28.10.2003р. щодо ОСОБА_2, які повинні бути оскаржені в порядку, встановленому Кримінально - процесуальним кодексом.

Доводи апелянта про те, що крадіжку здійснив ОСОБА_2 є необґрунтованими, оскільки особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Інші доводи скарги не спростовують цих висновків суду , тому мають бути відхилені.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 209,303,307 ч.1 п.1, 308,315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області А.М.Кварталова

А.І. Дрішлюк


Н.Д. Плавич


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація