АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової А.М.,
суддів - Плавич Н.Д., Гірняк Л.А.,
при секретарі - Кушнір М.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням, усунення перешкод в користуванні власністю та виселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2012 року,-
встановила:
31.01.2012р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 та усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення з квартири на підставі ст.ст. 316,383,391, 405 ЦК України, ст.ст.64,150,156 ЖК України.
В обґрунтування вимог позивач ОСОБА_1 посилався на те, що він є власником вищевказаної квартири на підставі договору дарування від 20.12.2011р., а відповідачка ОСОБА_3 є лише зареєстрованою в квартирі і раніше мешкала, як колишня дружина дарувальника.
Відповідачка ОСОБА_3 спочатку погоджувалася звільнити квартиру, але потім передумала і відмовилася в добровільному порядку звільняти житлове приміщення. Вона мешкає на теперішній час в квартирі без правових підстав, оскільки є для нього сторонньою людиною і втратила право користування житлом після розірвання шлюбу з колишнім власником квартири.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені вимоги.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти вимог посилаючись на те, що вона проживає в квартирі разом з колишнім чоловіком ОСОБА_4, вони займають різні кімнати. Відразу після одруження вона привела квартиру в належний стан, і по теперішній час доглядає за нею, прибирає, сплачує комунальні послуги разом з позивачем ОСОБА_1
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 22ц/1590/6634/2012р.
Головуючий суддя в 1 інстанції - Середа І.В. Суддя-доповідач - Кварталова А.М. Категорія-ЦП-44
Судом визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Суд усунув перешкоди ОСОБА_1 в користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1.
Судом стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_3 просила скаргу задовольнити, рішення суду скасувати.
Позивач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2 просили скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що з припиненням права власності особи на житлове приміщення члени його сім'ї також втрачають право користування цим приміщенням і підлягають виселенню за позовом нового власника.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, зібраним доказам, яким дана належна правова оцінка та вказаним вище нормам матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 за договором дарування від 20.12.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу (а.с.5). Вказана квартира належала ОСОБА_4 колишньому чоловіку ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 09.02.2007р.
З колишнім власником квартири ОСОБА_4 відповідачка ОСОБА_3 знаходилася у зареєстрованому шлюбі з 21.12.2007р. і як його дружина була зареєстрована з 24 вересня 2008р. в даній квартирі (а.с.6). 12 травня 2011р. Суворовським районним судом м.Одеси їх шлюб був розірваний (а.с.7).
На теперішній час відповідачка ОСОБА_3 проживає в квартирі та відмовляється її звільнити.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - жилий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України).
Права власника жилого будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовуватися житлом для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.
Із зазначеного слід дійти висновку, що виникнення права членів сім'ї власника квартири на користування цією квартирою та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника квартири права власності на цю квартиру, а відтак - припинення права власності особи на квартиру припиняє право членів її сім'ї на користування цією квартирою.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що права членів сім'ї власника вказаної квартири на об'єкт власності є похідними від прав самого власника.
Доводи апелянта про те, що вона має право на проживання в цій квартири є необґрунтованими.
Передбачаючи право власника жилого будинку (квартири) на відчуження цих об'єктів, закон не передбачив при цьому перехід прав і обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири) на відміну від договору найму (оренди) житла - ст. ст. 810, 814 ЦК України.
Частина ж 4 ст. 156 ЖК України передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім'ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку(квартири), при умові збереження права власності на квартиру цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не набула самостійного права на житло з підстав, передбачених законом (найм, оренда, вселення наймачем чи на підставі ордера тощо - ст. 810 ЦК України, ст. ст. 61, 64 ЖК України).
Колегія суддів виходить з того, що у зв'язку з відсутністю договірних відносин з власником квартири та припиненням права власності ОСОБА_4 на квартиру відповідачка ОСОБА_3 втратила право користування цією квартирою, оскільки її права похідні від прав колишнього власника квартири, членом сім'ї якого вона була.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Інші доводи скарги не спростовують цих висновків суду , тому мають бути відхилені.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.209,307 ч.1п.1,308,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.М.Кварталова
Л.А. Гірняк
Н.Д. Плавич