АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2011 року грудня місяця 14 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого - Суворова В.О.

суддів - Черевка П.М.

- Артеменка І.А.

при секретарі - Землянецькому Г.В.

за участю : ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування на АДРЕСА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні АДРЕСА_1,

встановила:

02 січня 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом до Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання за нею права власності на АДРЕСА_1 та земельний пай розміром 2,31 га. в порядку спадкування, оскільки вважає себе спадкоємицею 4 черги, оскільки проживала зі спадкодавцем не менш п'яти років однією сім'єю.

17 березня 2008 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до ОСОБА_2, Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про закриття провадження по справі, вказуючи, що відповідно до мирової угоди з ОСОБА_5 , яка була затверджена ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області 19 листопада 2007 року, він є власником спірної квартири (а.с.47).

05 та 21 травня 2008 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні спірною квартирою, що належить йому на праві власності, шляхом виселення ОСОБА_2 та стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. (а.с.55,121).

Ухвалою суду першої інстанції від 13 листопада 2009 року справи об'єднані в одне провадження (а.с.119).

09 червня 2009 року до суду з уточненнями до позову звернулися ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Комінтернівської районної адміністрації Одеської області, Прокуратури Комінтернівського району Одеської області, Кіровської сільської ради про усунення перешкод в користуванні спірною квартирою та стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.(а.с.162).

В зв'язку з відмовою від позивних вимог ухвалами суду першої інстанції залишено без розгляду вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди (а.с.173, 174).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 червня 2009 року в задоволенні позивних вимог ОСОБА_6 - відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_3 задоволено (а.с.182).

На вказане рішення ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2009 року рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 червня 2009 року -скасоване. Справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

02 серпня 2010 року ОСОБА_3 уточнив позивні вимоги, просив суд зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати користуватися спірною квартирою.

Рішенням суду першої інстанції від 01 червня 2011 року у задоволенні позивних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом-відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_3 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_3 користуватися власністю - ј частиною житлового будинку №13, розташованого по АДРЕСА_1. Виселено ОСОБА_2 з частини житлового будинку №13, розташованого по АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення її позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовою колегією встановлено, що 07 червня 1980 року ОСОБА_7 уклав шлюб з ОСОБА_8 (ОСОБА_7) (а.с.5). Позивачка є донькою ОСОБА_8

22 серпня 1992 року ОСОБА_8 (ОСОБА_8) померла (а.с.10).

Відповідно до договору від 01 квітня 1992 року ОСОБА_7 придбав у власність будинок 1 АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 800 кв. м., який складається з веранди, туалету, кухні, двох кімнат, житловою площею 41,4 кв.м., загальною площею 41,4 кв.м. (а.с.64,65).

Відповідно до рішення виконкому Кіровської сільської ради від 10 листопада 1992 року №51 було вирішено визнати право власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 (а.с.9) . Відповідно до довідок виконкому ОСОБА_7 на підставі вищевказаного рішення виконкому є власником будинку по вул. Кірова,1, с. Кірове (а.с.312) .

Згідно довідки виконкому від 22 червня 2006 р. ОСОБА_7 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.12). Судова колегія звертає увагу, що всі матеріали, які стосуються будинку 1 по вул. Кірова с. Кірове знаходяться в інвентаризаційній справі на житловий будинок АДРЕСА_1 Комінтернівського району Одеської області (а.с.252). Зрівнявши плани та експлікації до плану будинку 1 і будинку 13 по вул. Кірова в с. Кірове судова колегія приходить до висновку, що це є один і той же об'єкт нерухомості.

ОСОБА_7 проживав у вказаній квартирі з 05 вересня 1958 р. до своєї смерті. (а.с.11).

03 грудня 1992 року ОСОБА_7 уклав шлюб з ОСОБА_10 (а.с.30,60).

28 серпня 1993 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_1. В зазначеному договорі вказано, що право власності у дарувальника на квартиру виникло на підставі рішення виконкому Кіровської сільської ради від 10 листопада 1992 року №51 (а.с.62) .

Відповідно до сертифікату на право на земельну ділянку від 17 грудня 1996 р. ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 2,31 умовних кадастрових гектарів (а.с.14,33).Вказану земельну ділянку відповідно до заповіту від 05 лютого 1997 р. ОСОБА_7 заповідав ОСОБА_10 (а.с.74).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7- помер (а.с.13,29).

У жовтні 1998 р. ОСОБА_10 звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом у вигляді земельного паю після смерті її чоловіка ОСОБА_7 (а.с.28).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 жовтня 1998 р. ОСОБА_10 є спадкоємцем на земельну ділянку розміром 2,31 умовних кадастрових га. (а.с.32) .

ОСОБА_10 в спірній квартирі почала проживати однією сім'єю з ОСОБА_4

26 лютого 2002 року ОСОБА_10 заповідала АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2,1 га розташовану на території Кіровської сільської ради ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_10

У грудні 2005 р. ОСОБА_4 заповідав все майно, яке буде йому належати на час смерті , ОСОБА_3, який проживав поруч, допомагав йому вести домашнє господарство та здійснював за ним догляд. Заповіт був посвідчений секретарем виконкому Кіровської сільської ради Комінтернівського району і зареєстрований в реєстрі № 194.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер.

До нотаріальної контори звернулася онучка померлої - ОСОБА_5 з заявою про видачу свідоцтва на спадщину, яка складається з АДРЕСА_1 (а.с.73). Також ОСОБА_5 27 березня 2006 року звернулася до Комінтернівського РБТІ з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.293) .

07 квітня 2006 року до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини та щодо вжиття заходів охорони спадкового майна, що відкрилося після смерті ОСОБА_4 (а.с.71,75).

В зв'язку з тим, що в відношенні спадкового майна між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виник спір вони звернулися до суду.

19 листопада 2007 року ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області була затверджена мирова угода між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, відповідно до якої за ОСОБА_3 визнано право власності на спірну квартиру, за що він сплачує ОСОБА_5 суму у розмірі 5 500 грн. За ОСОБА_5 визнано право власності на земельну ділянку площею 2,1 га. (а.с.47).

На вказану ухвалу Прокурор Комінтернівського району Одеської області подав апеляційну скаргу (а.с.132). Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02 квітня 2009 року провадження по справі за апеляційною скаргою Прокурора на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 листопада 2007 року - закрито (а.с.151).

Також судовою колегією встановлено, що ОСОБА_2 проживаюча в АДРЕСА_2, доглядала за ОСОБА_7, проводила газ (а.с.23).

Відповідно до розписки, складеної ОСОБА_7, останній не заперечував , щоб квартира та майно, що йому належали , перейшли у власність позивачки та її чоловіку (а.с.8).

Судова колегія з пояснень позивачки та довідок органу місцевого самоврядування встановила, що позивачка не проживала однією сім'єю з ОСОБА_7, оскільки місцем постійного проживання був будинок №15 по вул. Степовій с. Кірове.

Відповідно до акту обстеження від 23 травня 2006 року, заяви ОСОБА_3 щодо вжиття заходів охорони спадкового майна, судовою колегією встановлено, що позивачка з чоловіком користуються спірною квартирою (а.с.61,75-76).

Таким чином, судовою колегією встановлено, що позивачка не проживала з ОСОБА_7 однією сім'єю. На час смерті ОСОБА_7 не був власником спірної квартири.

Суд першої інстанції розглядаючи справу вірно встановив, що спадщина після смерті ОСОБА_7 відкрилася 28 березня 1998 року та була прийнята спадкоємцями. Тому в відповідності до п.п.4,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2004 р. справи повинна розглядатися за нормами ЦК України в редакції 1963 р., який не передбачав право на спадкове майно особи, яка сумісно проживала з особою однією сім'єю більш як п'ять років .

З урахуванням того, що судовою колегією було встановлено, що позивачка не проживала з ОСОБА_7 однією сім'єю, на час відкриття спадщини померлий не був власником спірної квартири, судова колегія вважає, що позивні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають. Крім того, приходячи до вказаного висновку судова колегія звертає увагу, що відповідно до ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 листопада 2007 року, яка є чинною, власниками спадкового майна є ОСОБА_3 (будинок) та ОСОБА_5 (земельна ділянка).

На підставі акту Кіровської сільської ради та пояснень сторін суд першої інстанції вірно встановив, що позивачка користується спірною квартирою. Законні підстави для користування вказаною квартирою у позивачки відсутні. Відповідно до ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 листопада 2007 р. ОСОБА_3 є власником квартири, у зв'язку з чим у нього виникло право на захист своєї власності.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції розглядаючи справу вірно прийшов до висновку, що позивачка перешкоджає ОСОБА_3 користуватися його власністю, що порушує його права, передбачені ст. 150,155 ЖК України. На теперішній час позивачка самоправно займає приміщення. Тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції в відповідності до ст. 381 ЦК України усунув перешкоди в користуванні будинком ОСОБА_3 шляхом виселення позивачки в відповідності до ч.3 ст. 116 ЖК України.

Довід апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що ОСОБА_7 уклав шлюб з ОСОБА_10 , оскільки місце народження в свідоцтві про шлюб не співпадає з свідоцтвом про народження ОСОБА_7, а печатка на свідоцтві про реєстрації шлюбу не відповідає вимогам постанови ВР України від 19 лютого 1992 р., не заслуговує на увагу з наступних підстав. Відповідно до пояснень осіб, які були допитані у судовому засіданні , ОСОБА_7 уклав шлюб з ОСОБА_10 та до смерті ОСОБА_7 вони проживали однією сім'єю. Крім того, дані щодо народження ОСОБА_7 співпадають з даними, які зазначені в свідоцтві про шлюб. Сам по собі факт, що печатка по своєму зразку не відповідає вимогам постанови ВР України від 19 лютого 1992 р. , не доводить факту недійсності вказаного свідоцтва про реєстрацію шлюбу. По- друге, вказаною постановою був затверджений тризуб як малий герб України, та вказано, що зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов'язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом I цієї Постанови. Але це не вказує, що документи , які були посвідчені печаткою попереднього зразка , є недійсними.

Що стосується доводу апеляційної скарги про те, що спір стосується різних будинків, оскільки в ряді документів він зазначений під №1, в інших під АДРЕСА_1, то він не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до аналізу плану будинку та експлікації до нього, було остаточно встановлено, що спір стосується АДРЕСА_1. При цьому судова колегія приймає до уваги, що ОСОБА_7 був власником саме зазначеної квартири і позивачка заявляла позов про визнання права власності саме на вказану квартиру. Приходячи до вказаного висновку судова колегія також враховує довідку сільської ради, відповідно до якої будинка №1 по вул. Кірова в с. Кірове взагалі не існує. (а.с.420).

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов

П.М.Черевко

І.А.Артеменко