У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів Рожина Ю.М., Малько О.С., Григоренко М.П., секретарі судового засідання Приходьмо Л.В., з участю позивача ОСОБА_1 його представника ОСОБА_2, представника відповідача виконавчого комітету Острозької міської ради Митрофанової О.С., відповідача ОСОБА_4 його представника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Гощанського районного суду від 24 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому №23 від 23 січня 2007 року про надання дозволу на проведення реконструкції гаражів під магазин з офісом по АДРЕСА_1, рішення виконкому №429 від 18 грудня 2007 року „Про розгляд листа голови постійної комісії з питань промисловості, архітектури та земельних відносин ОСОБА_7." та зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном шляхом знесення добудови,

В с т а н о в и л а:

Рішенням Гощанського районного суду від 24 квітня 2012 року ОСОБА_1 у задоволенні позову до виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому №23 від 23 січня 2007 року про надання дозволу на проведення реконструкції гаражів під магазин з офісом по АДРЕСА_1, рішення виконкому №429 від 18 грудня 2007 року „Про розгляд листа голови постійної комісії з питань промисловості, архітектури та земельних відносин ОСОБА_7." та зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном шляхом знесення добудови відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним та таким, що постановлене з порушення норм матеріального права представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог, вважає, що відповідачем ОСОБА_6 впродовж 2007-2012 років проводиться реконструкція гаражів, котрі є спільною частковою власністю - магазин з офісом. Вказує, що місцевий суд не дав належної оцінки тому, що погодження інспектуючих служб, зокрема санітарно-епідеміологічної, служби державного пожежного нагляду, управління земельних ресурсів і відділу містобудування, архітектури та ЖКГ мало місце на реконструкцію гаражів з єдиною добудовою -туалетом, тоді як дозвіл Острозького міськвиконкому надано уже на реконструкцію гаражів під магазин з офісом. Стверджує, що необхідні для погодження вимоги від контролюючих органів на добудову туалету та добудову магазину з офісом абсолютно різні, а тому має місце фальсифікація документів. Наполягає на тому, що порушено гарантовані законом права інших співвласників цілісного майнового комплексу, до якого входять гаражі, а реконструюються відповідачем в ході будівельних робіт повністю перекрито доступ до тильної сторони гаражів, що унеможливлює доступ, необхідний для їх обслуговування. Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

______________________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-364/11 Головуючий у 1 інстанції -Чорноус Л.І.

Провадження № 22-ц 1790/1080/2012 Доповідач -Рожин Ю.М.

Клегія суддів заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, виходячи із загальних засад цивільного судочинства щодо змагальності сторін, рівності їх прав у поданні доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, дотримання принципу диспозитивності, на підставі доказів, наданих кожною стороною та іншими особи, які беруть участь у справі, дійшла до наступного висновку.

Згідно ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту наявності порушення його прав та створення йому перешкод у користуванні та розпорядженні своєю часткою приміщень гаражів, які виникли внаслідок дій відповідача по реконструкції його частини гаражів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, який приймаючи рішення врахував, що при прийнятті рішення на користь відповідача ОСОБА_6 виконавчий комітет Острозької міської ради діяв у відповідності до закону та в межах своїх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_6 здійснено реконструкцію 17/100 частини гаражів, що розташовані по АДРЕСА_1, що належать йому на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2005 року та підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 22.12.2005 року №9388428.

Співвласником 60/100 частини цих же гаражів на підставі рішення Острозького районного суду від 13.12.2004р. (а.с.155) є ОСОБА_1, що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 27.01.2005р. № 6335001.

Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не спростовано того факту, що приміщення гаражів, за вищевказаною адресою, є спільною частковою власністю ОСОБА_1, ОСОБА_6 та інших співвласників, оскільки їхні частки в натурі не виділені.

Здійснення права спільної часткової власності, за ст.358 ЦК України, відбувається за їх згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Колегія суддів відхиляє посилання у апеляційній скарзі на те, що має місце порушення права власності інших співвласників цілісного майнового комплексу, до якого входять гаражі, оскільки вони суперечать вимогам закону.

Відповідно до ч.4 ст.357 ЦК України, співвласник будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Виходячи з того, що між співвласниками приміщень гаражів по АДРЕСА_1 не було укладено договору про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю, а відтак не потребувала згоди позивача, а також зважаючи на те, що в апеляційній скарзі не наведено належних та переконливих доказів на підтвердження фактів порушення прав позивача діями відповідача по здійсненню останнім прибудови до належної йому частини гаражів, колегія суддів дійшла висновок про відхилення апеляційної скарги в цій частині.

Доводи позивача про неправомірність рішення виконавчого комітету Острозької міської ради, колегія суддів вважає такими, що побудовані на припущеннях та спростовуються обставинами справи.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 отримав погодження інспектуючих служб міста на предмет реконструкції гаражів по АДРЕСА_1 від 07 грудня 2006 року № 4 (а.с.113), додатком до якого є план-схема реконструкції (а.с.114), котрі підтверджують дотримання встановлених законом вимог для проведення реконструкції об'єктів нерухомості.

Оскаржуване рішення про надання дозволу на спорудження об'єктів містобування було прийняте виконкомом Острозької міської ради у спосіб та в межах повноважень, визначених ст.31 Закону України „Про місцеве самоврядування".

Колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 6 „Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" щодо істотного порушення будівельних норм, оскільки позивачем не доведено, а судом не здобуто доказів того, що відповідачем ОСОБА_6 не додержано архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних норм і правил, які зазначені в даному пункті постанови.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, які б заслуговували на увагу і спростовували висновки суду першої інстанції позивач суду не надав.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору.

Рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Гощанського районного суду від 24 квітня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Судді: