Справа № 1-1048/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2012 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Просалової О.М.,

при секретарі Линичук Ю.П.,

за участю прокурора Демчишена А.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, з професійно-технічною освітою, одружений, працює слюсарем механоскладальних робіт в Спеціалізованому ліфтовому управлінні №1 ЗАТ «Отіс», зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1, не судимий,

-за ч. 1 ст. 263 та ч.1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

8 березня 2010 року ОСОБА_4, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 з метою незаконного виготовлення та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, шляхом переробки саморобним способом сигнального револьверу РС-22-01 № НОМЕР_1 у вогнепальну зброю, видалив з нього барабан та кустарним способом з металевої трубки з внутрішнім діаметром 8 мм, яка була у нього вдома, шляхом розрізу її на 2 частини виготовив два змінні однозарядні стволи до вказаного револьвера, які вільно поміщаються в стволі та фіксуються за допомогою гвинта. Таким чином ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу виготовив вогнепальну зброю -однозарядний гладкоствольний пістолет калібру 8 мм.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на виготовлення та зберігання вогнепальної зброї і боєприпасів, ОСОБА_4 з метою перевірки бойової здатності незаконно виготовленого ним пістолету, 8 березня 2010 року біля 14 години, перебуваючи у себе в квартирі АДРЕСА_1, виготовив два патрони, що складалися з 8 мм сигнального патрону і 8 мм снаряду картечі, після чого спорядив ними два незаконно виготовлені саморобні стволи. В подальшому, вставляючи по черзі саморобні стволи, споряджені саморобними патронами, в корпус пістолета, ОСОБА_4 зробив два постріли в приміщенні своєї квартири в стіну кімнати, тим самим впевнився, що виготовлені ним пістолет з двома стволами та боєприпаси придатні для здійснення пострілів. Отримавши позитивний результат, ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії, цього ж дня аналогічним способом виготовив ще два патрони, які були придатними до стрільби і спорядив ними кустарно виготовлені стволи. Один із змінних стволів, споряджених боєприпасам до вогнепальної зброї, ОСОБА_4 вставив в ствол пістолета і зафіксував його болтом фіксації, привівши тим самим пістолет у бойову готовність. Вказаний пістолет ОСОБА_4 сховав у шафі, що знаходилася в коридорі його квартири, а другий саморобний ствол споряджений боєприпасам до вогнепальної зброї, поклав на стелажі у кімнаті, де зберігав без передбаченого законом дозволу.

22 березня 2010 року близько 4 години ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_2, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з особами, які відпочивали в квартирі №224 вказаного вище будинку, наставив одноразовий гладкоствольний пістолет калібру 8 мм, споряджений саморобним боєприпасом до вогнепальної зброї до дверного вічка вхідних дверей квартири № 224 та, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїй дій, передбачаючи і бажаючи настання смерті іншої людини, умисно вистрелив у дверне вічко, спричинивши своїми діями сліпе вогнепальне поранення шиї потерпілого ОСОБА_5, який знаходився в приміщенні квартири, від якого потерпілий помер на місці.

Згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) трупу ОСОБА_5 від 20 травня 2010 року № 679/2 смерть ОСОБА_5 настала від сліпого вогнепального поранення шиї із крайовим ушкодженням загальної сонної артерії і розвитком крововтрати (а.с. 97-107 т.1).

Підсудний ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у незаконному виготовленні та зберіганні вогнепальної зброї і бойових припасі. Суду показав, що дуже давно придбав сигнальний пістолет в спортивному магазині «Олімпієць»і 8 березня 2010 року вирішив з цікавості його переробити під патрони калібру 8 мм, які були у нього. Він видалив барабан, просвердлив ствол, вставив болт фіксації. З металевої трубки виготовив два вкладних стволи. Потім вирішив перевірити здатність пістолета стріляти. Вдома він з двох холостих патронів та картечі виготовив боєприпаси, якими спорядив саморобні стволи. Потім вставив по черзі ці саморобні стволи в пістолет і зробив постріли у стіну кімнати. Пізніше виготовив ще два патрони таким самим способом. Один ствол з патроном він вставив в пістолет і заховав його у шафі в коридорі, а інший ствол споряджений патроном поклав серед інструментів у кімнаті на стелажі.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників процесу в порядку ч.3 ст.299 КПК України поясненнями підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи за цим епізодом, які ніким не оспорюються. Учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності їх позиції. Учасникам судового розгляду роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

У пред'явленому обвинуваченні в умисному вбивстві ОСОБА_4 свою вину визнав частково, суду показав, що визнає, що від його дій настала смерть іншої людини, разом з тим показав, що умислу вбивати потерпілого у нього не було. 21 березня 2010 року він близько 23 години ліг спати, однак близько 1 години ночі прокинувся від розмов і сміху, які лунали з коридору. Він випив чарку горілки, щоб можна було заснути, але так і не змін заснути, оскільки галас не припинявся. Його це дуже обурило, щось в цей момент з ним сталося, пояснити не може, але він, взявши металевий лом вийшов у коридор, де знаходилася молодь, яка заважала йому спати, щоб їх заспокоїти. Будучи в збудженому стані він почав лаятися на них, став розмахувати ломом та кричати, щоб вони зайшли у квартиру. Коли він повернувся додому, випив ще горілки. Оскільки шум так і не припинився він, будучи роздратованим, взяв з шафи пістолет та розлючений пішов до дверей кватири №224 та наставивши у вічко дверей пістолет, вистрілив. Вбивати нікого він не хотів, а думав лише налякати молодь, яка не давала йому спати. Потім він одразу пішов спати.

Не дивлячись на часткове визнання своєї вини підсудним ОСОБА_4, його вина у пред'явленому обвинуваченні в умисному вбивстві підтверджується перевіреними судом доказами в їх сукупності.

Так, свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що під час вечірки, яка була в його квартирі №224 його друзі періодично виходили палити на загальний коридор. Він знаходився на кухні, коли почув нецензурну лайку, тоді вийшов у коридор квартири та побачив, що його друзі з переляканими обличчями забігли в квартиру. ОСОБА_7 намагався закрити двері, в той час як з іншого боку він почув сильний удар у двері. Коли вхідні двері закрили друзі почали розказувати, що якийсь чоловік розмахував ломом та погрожував їм, казав, що всіх їх повбиває. В цей момент він почув постріл.

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які під час подій також перебували у квартирі в суді пояснили, що коли почули в коридорі шум та глухі удари всі побігли до вхідних дверей. В той час в квартиру вже забігли їх товариші, які виходили курити, а за ними біг підсудний з ломом у руках. Він був дуже розлючений, кричав, а потім з силою закрив двері їх квартири. Через декілька хвилин, коли вони знаходилися неподалік від дверей та розпитували що сталося, стався постріл.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він перебував в загальному коридорі в день подій і спілкувався з друзями, які виходили покурити. Неподалік від них була ще якась жінка, яка розмовляла по мобільному телефону і попросила їх вести себе тихіше. Тоді вони стали спілкуватися пошепки. В цей час у коридор вийшов підсудний з ломом у руках і почав на них кричати та розмахувати ломом. Вся його компанія стала відходити від нього до своїх дверей, оскільки підсудний вів себе дуже агресивно, підійшов до нього, замахнувся на нього ломом але вдарив у стіну. Коли всі забігли у квартири підсудний з силою закрив вхідні двері. Майже одразу в той час коли вони розказували що сталося у коридорі, пролунав постріл, від якого загинув ОСОБА_5, який в цей час перебував напроти вхідних дверей.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що перебувала у загальному коридорі та розмовляла по мобільному телефону, коли компанія молодих людей голосно спілкувалися, перебуваючи у цьому ж коридору. Вона сказала їм, щоб вони вели себе тихіше і в цей час у коридор вийшов підсудний ОСОБА_4 та став кричати на молодь. Вона зайшла до своєї квартири і на порозі зустріла свого брата, який виходив.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що коли він почув шум у коридорі то вийшов та побачив, що двері у сусіда з квартири №223 були відкриті. Він підійшов та запитав що сталося. В цей час ОСОБА_4 вийшов зі своєї квартири, був дуже розлючений і йому здалося, що той нікого не бачив. В руках підсудний тримав пістолет. ОСОБА_4 дуже швидко підійшов до квартири № 224 та націлившись у вічко дверей вистрелив. Після чого ОСОБА_4 одразу пішов до себе в квартиру.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що 22 березня 2010 року близько 3 години 30 хвилин вона прокинулася від того, що у коридорі голосно розмовляли. Її чоловік ОСОБА_4, будучи дуже розлюченим, оскільки також не міг заснути пішов у коридор, при цьому їй сказав залишатися вдома. Коли вона майже одразу вийшла у коридор, то побачила як її чоловік ногою закрив двері квартири № 224, потім швидко повернуся до себе в квартиру, де перебував не більше однієї хвилини, після чого знов вискочив у коридор, підбіг до дверей квартири №224 та вистрелив. Як їй здалося, влучив він у стіну. Коли чоловік повернувся, то сказав їй, що вистрелив у вічко дверей.

З досліджених судом відповідно до вимог ст. 306 КПК України показань свідків ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 вбачається, що вони з вечора 21 березня 2010 року розважалися на молодіжній вечірці, яка проходила у квартирі № 224. Близько 4 години 22 березня коли вони вийшли у коридор покурити з'явився невідомий чоловік з металевою палицею у руках, якою погрожував їм, голосно лаявся. Вони всі забігли у квартиру, а потім почули постріл (а.с. 160-161, 166-167, 168-170 т.1).

У явці з повинною зафіксовано факт особистого зізнання ОСОБА_4 в тому, що він вночі 22 березня 2010 року здійснив постріл з саморобного пістолету у дверне вічко квартири АДРЕСА_2 (а.с.124-127 т.1).

Згідно даних протоколу відтворення обстановки і обставин події від 22 березня 2010 року ОСОБА_4 розказав та показав на місці як він здійснив постріл у дверне вічко квартири №224 (а.с.205-207 т.1).

Даними протоколу огляду місця події від 22 березня 2010 року зафіксовано наскрізний отвір на місці вічка вхідних металевих дверей квартири АДРЕСА_2, уламки дверного вічка в загальному коридорі біля дверей вказаної квартири, зламаного ключа на підлозі біля дверей квартири, в кріслі в квартирі -труп ОСОБА_5 зі слідами поранення шиї, з волосся якого вилучено скляний уламок (а.с.9 35 т.1).

Згідно даних протоколу огляду житла ОСОБА_4 від 22 березня 2010 року, в квартирі АДРЕСА_1 зафіксовано вилучення з шафи в передпокої предмету, схожого на пістолет з саморобним стволом, всередині якого знаходиться патрон, а зі стелажу в кімнаті -предмету схожого на саморобний ствол, в середині якого знаходиться гільза (а.с. 37 т.1).

Згідно показань ОСОБА_4, після здійснення пострілу в дверне вічко квартири №224 він вийняв з пістолету вкладний ствол і поклав його на стелаж, а в пістолет вставив ствол з цілим патроном (а.с. 216 т.1).

Висновком судово-балістичної експертизи № 87 від 21 квітня 2010 року встановлено, що вилучений за місцем проживання ОСОБА_4 пістолет є однозарядним гладкоствольним пістолетом калібру 8 мм, виготовленим шляхом переробки саморобним способом з сигнального револьверу РС-22-01 № НОМЕР_1, відноситься до короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї та придатний для проведення пострілів (а.с.46-54 т.1).

За актом № 178 від 18 травня 2010 року стаціонарної судової психіатрично-наркологічної експертизи в період часу, до якого відноситься діяння, що інкримінується ОСОБА_4, у нього не спостерігалися ознаки будь-якого психічного розладу і за своїм психічним станом ОСОБА_4 міг розуміти свої дії та керувати ними.

Оцінюючи в сукупності всі зібрані у справі докази суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 в умисному вбивстві іншої людини.

Покази ОСОБА_4 про відсутність у нього умислу на вбивство суд розцінює як спосіб захисту.

Вирішуючи питання про наявність в діях підсудного ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 115 КК України, суд враховує всі обставини злочину, спосіб, знаряддя його вчинення, поведінку підсудного, його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій.

Так, як вбачається з встановлених судом обставин, підсудний ОСОБА_4 зробив прицільний постріл у вічко дверей з вогнепальної зброї, яка завідомо для нього могла бути засобом вчинення вбивства. Вистрелив ОСОБА_4 у вічко дверей, розуміючи, що це єдиний отвір, через який може пройти куля, оскільки двері металеві, що від його дій може загинути людина, оскільки знав, що за дверима знаходяться люди. До такого висновку суд прийшов, оскільки з встановлених судом обставин справи вбачається, що проміжок часу, який пройшов між тим, як молодь зайшла в квартиру і ОСОБА_4 зачинив за ними з силою двері, та між діями ОСОБА_4, який зробив постріл у вічко, був незначний, отже ОСОБА_4 розумів, що за дверима в час здійснення ним пострілу ще перебувають люди, тобто свідомо припускав суспільно небезпечні наслідки від своїх дій.

Судом враховується, що умисел на вбивство може бути прямий, коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характери своїй дій, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її настання, так і непрямий -коли винна особа хоча і не бажає настання смерті іншої людини, але свідомо припускає її настання.

Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 умисно протиправно заподіяв смерть потерпілому ОСОБА_5 та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 115 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 вчинив незаконне виготовлення та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів і такі його дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 263 КК України.

Обставинами, які пом'якшують ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст. 263 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; за ч.1 ст. 115 КК України -з'явлення із зізнанням, усвідомлення неправомірності своєї поведінки та критичну її оцінку.

Обставин, які обтяжують ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст. 263 КК України судом не встановлено; за ч.1 ст. 115 КК України -вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують підсудному покарання, дані, що характеризують особу підсудного, який за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, його відношення до вчиненого, те, що раніше ОСОБА_4 не притягувався до кримінальної відповідальності та вважає правильним обрати йому покарання за ч.1 ст. 263 та ч.1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі. Остаточне покарання суд визначає за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Доводи захисту про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч.1 ст.263 КК України, оскільки на його утриманні є матір похилого віку, є неспроможними з наступних підстав.

За змістом ст. 1 Закону України «Про застосування амністії»ст.ст.1, 6 Закону України «Про амністію у 2011 році», передумова звільнення від кримінальної відповідальності чи призначеного покарання на підставі закону про амністію складається з двох елементів, перший характеризує вчинений злочин, а другий -особу, яка вчинила цей злочин. Лише у своїй сукупності ці два елементи обумовлюють наявність чи відсутність передумови звільнення особи на підставі акту амністії. Не може бути звільнення від кримінальної відповідальності або від призначеного покарання особа, яка вчинила в тому числі тяжкий або особливо тяжкий злочин.

Оскільки ОСОБА_4 вчинено поряд із злочином середньої тяжкості особливо тяжкий злочин, він не може бути суб'єктом амністії.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України,суд

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263 та ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

-за ч.1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 22 березня 2010 року.

Речові докази -знищити (а.с.а.с. 59, 70, 80, 84 т.1).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві 3 206 гривень 77 копійок судових витрат.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без зміни -тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 у той самий строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя