АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року м.Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,

суддів: Заїкіна А.П., Мизи Л.М.,

при секретарі: Непомнящій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ВАТ «імені 28 червня» на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2011 року за позовом заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до ВАТ «імені 28 червня» про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2010 року заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «імені 28 червня» про відшкодування збитків. Позивач зазначав, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 і земельної ділянки АДРЕСА_2, загальною площею 4,84 га в межах згідно з планом, які передані йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району. Державний акт про право власності на землю ОСОБА_1 отримав 11 червня 2003 року. Сім років поспіль відповідач ухиляється від укладення з власником земельних ділянок ОСОБА_2 договорів оренди землі, уникаючи обов'язку щодо плати за використання земельних ділянок, безпідставно посилаючись на своє право власності на багаторічні насадження, що розміщені на його земельних ділянках. Протягом останніх двох років відповідач не обробляв засобами хімічного захисту свої багаторічні насадження від хвороб та шкідників, зрідженість виноградників складає 60-70 %.

Посилаючись на те, що згідно зі ст.ст.156-157 ЗК України ОСОБА_1, як власник земельних ділянок, має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання землі, прокурор, збільшивши розмір позовних вимог, просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 збитки у розмірі 25792,88 грн. за 2009-2010 роки, виходячи з того, що розрахунковий дохід з 1га сільськогосподарських угідь за 2010 рік по Білгород-Дністровському району становить 2903,76 грн.

Відповідач не брав участі у розгляді справи.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ «ім. 28 червня» на користь ОСОБА_3 збитки у розмірі 23477,38 грн. та судові витрати в дохід держави.

_____________________________________________________________________________________________

Головуючий у 1 інст. Матяш Т.Л. Справа № 22ц/1590/1193/2012

Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП - 45

Додатковим рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2011 року рішення суду доповнено стягненням з ВАТ «ім. 28 червня» на користь ОСОБА_1 збитків у розмірі 2315,05 грн.

В апеляційній скарзі ВАТ «імені 28 червня» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, позовні вимоги про завдання позивачеві збитків не доведені, відшкодування збитків за правовою природою є зобов'язанням, що не встановлено в даному випадку, і розмір збитків встановлено неналежним органом.

Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.213,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, і які правові норми регулюють ці правовідносини.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що 7 років ВАТ «імені 28 червня» ухиляється від укладення договору оренди землі з власником землі ОСОБА_1, уникаючи обов'язку щодо плати за використання земельних ділянок, які належать йому, і безпідставно посилається на своє право власності на багаторічні насадження, що розміщені на зазначених земельних ділянках. При цьому, останні 2 роки ВАТ «імені 28 червня» не обробляє засобами захисту земельні ділянки, що належать ОСОБА_1, і зрідженість виноградників складає 60-70 %. У зв'язку з чим ОСОБА_1 завдані збитки, які підлягають відшкодуванню за 2009-2010 р. р. в розмірі 25792,88 грн. на підставі довідки Білгород-Дністровської районної державної адміністрації № 41-666 від 24 лютого 2011 р., про те, що розрахунковий дохід з 1 га сільськогосподарських угідь у 2010 р. складає 2903,76 грн.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок загальною площею 4,84 га, розташованих на території Салганської сільської ради, землі ВАТ «ім. 28 червня», масив № АДРЕСА_1, масив № АДРЕСА_1. Земля передана ОСОБА_1 у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з державним актом про право приватної власності на землю І-ОД № 069857 від 11 червня 2003 року, виданим Білгород-Дністровською райдержадміністрацією Одеської області і зареєстрованим в книзі записів державних актів на землю за № 22/20. В державному акті на землю зазначено, що у власність передані 4,84 га, в тому числі 4,84 га сільськогосподарські угіддя, з них 4,84 га багаторічних насаджень. (а.с.6)

З матеріалів справи та додаткових матеріалів, наданих сторонами апеляційному суду, вбачається, що обстеження земельних ділянок, на яких розташовані виноградні насадження, і які передані у власність 465 громадянам, у тому числі ОСОБА_1, та дотримання вимог земельного законодавства проводилися відповідними органами неодноразово, починаючи з 2003 року, про що були складені акти.

Так, з акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10 липня 2010 року, складеного головним державним інспектором з контролю за використанням та охорони земель у Білгород-Дністровському районі Одеської області, та з акта обстеження багаторічних насаджень ВАТ «імені 28 червня» від 16 липня 2010 р., складеного комісією Білгород-Дністровської райдержадміністрації, вбачається, що земельні ділянки з виноградниками площею 633,3 га і з садами площею 72,36 га на протязі 2 років не обробляються, зрідженість виноградників складає 60-70%, а на деяких площах виноградники взагалі відсутні, що є порушенням законодавства. Керівництво ВАТ «імені 28 червня» 2 роки не займається господарською і фінансовою діяльністю і адресувати будь-які пропозиції або претензії щодо їх врегулювання стало фактично неможливим. Вказані площі багаторічних насаджень розміщені на земельних ділянках землевласників в кількості 465 осіб, і комісія вважає необхідним списати та розкорчувати багаторічні насадження, оскільки вони непридатні для подальшого використання, та розглянути можливість прийняття рішення щодо припинення землекористування цими земельними ділянками.(а.с.7-9)

З акта Білгород-Дністровської ОДПІ від 9 лютого 2010 року також вбачається, що ВАТ «імені 28 червня» фактично не веде господарську діяльність, протягом 2008-2009 років не надає податкової звітності з податку на додану вартість, у зв'язку з чим комісія вирішила анулювати реєстрацію платника податку на подану вартість з 9 лютого 2010 року.

З наданих додатково заяви 11 власників землі, у тому числі ОСОБА_1, від 27 лютого 2004 року та заяви ОСОБА_1 від 20 грудня 2004 року, видно,що вони зверталися до ВАТ «імені 28 червня» з проханням не обробляти належні ним земельні ділянки-виноградники. 25 березня 2005 року ОСОБА_1 уклав договір оренди землі загальною площею 4,84 га, де розміщені багаторічні насадження (виноград) з орендарем СФГ «Черемшина» з оплатою орендної плати 1800 грн. Договір укладений на один рік з правом щорічного поновлення строку договору (п. 8), і зареєстрований у Державному реєстрі земель 5 березня 2005 року.

14 листопада 2006 року ВАТ «імені 28 червня» запропонувало ОСОБА_1 укласті договір оренди земельної ділянки на 5 років, однак такий договір не був укладений.

Таким чином встановлено, що відповідач протягом 2008-2010 року не проводив будь-яких робіт, пов'язаних з користуванням земельними ділянками ОСОБА_1, тобто ними не користувався, не обробляв їх і не отримував від них дохід.

Позивач ОСОБА_1 та прокурор не надали суду та апеляційному суду доказів, які підтверджують, що у 2009-2010 роках землекористувачем земельних ділянок, належних ОСОБА_3, було саме ВАТ «імені 28 червня», та чому він не мав можливості використовувати належні йому земельні ділянки за своїм розсудом для отримання доходів, що він бажав обробляти земельні ділянки, а відповідач йому в цьому перешкоджав. З позовними вимогами про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 або прокурор в його інтересах до ВАТ «імені 28 червня» не зверталися.

Крім того, суд вважав встановленим розмір збитків ОСОБА_1, виходячи з наданого ним розрахунку та довідки управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської райдержадміністрації від 24 лютого 2011 року про валовий дохід з 1 га сільськогосподарських угідь за 2010 рік по Білгород-Дністровському району, в який зазначено валовий дохід (виручка) від реалізації продукції рослинництва 224472,2 грн. з площі сільськогосподарських угідь всього 77304 га, розрахунковий дохід з 1 га -2903,76 грн.

Між тим відомостей про дохід відповідача від реалізації продукції рослинництва з земельних ділянок ОСОБА_1 позивачем не надане. Відсутність такого доходу підтверджена довідкою Білгород-Дністровського ОДПІ від 9 лютого 2010 року.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підстави і порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам визначені ст. ст. 156, 157 ЗК України.

Відповідно до ст.156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі: Порядок). Згідно з положеннями цього Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок (п.1).

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (п.2). Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина (п.5).

Однак суд, задовольняючи позов про стягнення збитків, ці вимоги закону та встановленого Порядку не врахував.

З матеріалів справи видно, що акт щодо встановлення розмірів збитків заподіяних внаслідок неодержання доходів ОСОБА_1 за час тимчасового невикористання землі у 2009-2010 роках позивачем суду не надавався, відповідною комісією не складався і не затверджувався органом, який створює таку комісію, як це передбачено вищевказаними правовими положеннями.

Тобто, в основу позову не покладено обставини, які передбачені законом у даному випадку, а позовні вимоги -не доведені. Згідно зі ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, колегія суддів звертає також увагу на те, що прокурором заявлено вимоги про стягнення збитків з ВАТ «імені 28 червня» на підставі ст. ст.13, 14, 41, 121, 124 Конституції України, ч.1 ст.78, ч.2 ст.152, п. «д» ч.1 ст.156, ст.157 ЗК України, ст. 22, ч.1 ст.1166 ЦК України, і саме ці вимоги вирішив суд.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та повністю дублюючи зміст позовної заяви прокурора, суд послався на взаємовиключні підстави для відшкодування збитків власнику землі: п.«д» ч.1 ст.156 ЗК України, згідно з якою власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, та ч.1 ст.1166 ЦК України, за якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пленум Верховного Суду України в п.12 постанови від 16 квітня 2004р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснив судам, що вирішуючи позови про відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, суди повинні мати на увазі, що при вилученні (викупі) сільськогосподарських угідь, лісових земель, чагарників для потреб, не пов'язаних із сільсько- чи лісогосподарським виробництвом, їх тимчасовому зайнятті для інших видів використання, встановленні обмежень щодо використання земельних ділянок, погіршенні якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, приведенні сільсько- господарських угідь, лісових земель та чагарників у не придатний для використання стан, неодержанні доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, відшкодування збитків згідно зі статтями 156, 157 ЗК України здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та юридичними особами, які використовують земельні ділянки і діяльність яких обмежує права власників та землекористувачів або погіршує якість земель, у зоні їх впливу (в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими й іншими відходами та стічними водами).

У випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства (ст.ст.211,212 ЗК України) майнова шкода відшкодовується власникам землі відповідно до статей 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її завдала.

За змістом закону в питаннях відшкодування земельно-правової шкоди слід керуватися правилами земельного законодавства, а в питаннях, не врегульованих земельним законодавством відповідними правилами цивільного законодавства.

Вирішуючи спір про стягнення заподіяних збитків, суд мав відрізнити обов'язок боржника відшкодовувати збитки, завданні невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору оренди землі (п. «д» ч.1 ст.156 ЗК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (ч.1 ст.1166 ЦК України).

Прокурором заявлено взаємовиключні підстави для задоволення позову, які суд першої інстанції, у порушення вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, не усунув. Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції і повноваженнями уточнювати позовні вимоги та їх правові підстави не наділений.

Таким чином, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; у справі не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; висновки суду не відповідають обставинам справи; має місце порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, що згідно з ч.1 ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

З урахуванням викладених обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах ОСОБА_1про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Оскільки додаткове рішення Б.-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2011р. є похідним від заочного рішення Б.-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 24.05.2011р., яке підлягає скасуванню, додаткове рішення втрачає чинність.

Разом з тим, згідно зі ст.3 ЦПК України рішення апеляційного суду не перешкоджає ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в загальному порядку з інших правових підстав.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.1,4, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ВАТ «імені 28 червня» задовольнити.

Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2011 року скасувати.

В задоволенні позову заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до ВАТ «імені 28 червня» про відшкодування збитків відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Є.Федорова

Судді: А.П. Заїкін

Л.М.Миза