АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

2012 року лютого місяця 22 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого - Суворова В.О.

суддів - Черевко П.М.

- Артеменко І.А.

при секретарі -Журіло Г.К.

за участю ОСОБА_2 та його представника -ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи - Служби у справах дітей Одеської міської ради , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним , -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2011 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування своїх позивних вимог він зазначає, що 09 серпня 2001 року з відповідачкою уклали шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_5. З вини відповідачки шлюбні відносини були припинені у грудні 2010 р. Відповідачка в теперішній час проживає з іншим чоловіком однією сім'єю. Вважає, що збереження сім'ї є неможливим , тому просить розірвати шлюб. У зв'язку з тим, що відповідачка не займається вихованням дитини, погано впливає на неї, не може забезпечити нормальних побутових умов для дитини, просить в інтересах дитини призначити місце проживання дитини разом з ним.

Відповідачка позов в частині розірвання шлюбу визнала, в частині визначення місця проживання дитини просила відмовити, оскільки позивні вимоги є необгрутованими .

Службою у справах дітей Одеської міської ради в позовних вимогах про встановлення місця проживання дитини разом з батьком просить відмовити.

Рішенням суду першої інстанції від 27 жовтня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, зареєстрований 09 серпня 2002 року відділом РАГСу Малиновського районного управління м.Одеси (актовий запис №354) - розірвано. В частині позовних вимог ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини відмовлено , визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю - ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині визначення місця проживання дитини в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалення нового рішення, яким визначити місце проживання доньки разом з ним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 161 СК України , якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини бер

· у

ься до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язкі

в, особиста прихилість дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші о

бставини, що маюь істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р. (принцип 6), проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадкі

в, коли є иняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю. Судом першої інстанції вірно встановлено, що батьками ОСОБА_2 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони по справі . Після розірвання шлюбних відносин дитина проживає разом з матір'ю за адресою : АДРЕСА_1.Відповідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, затвердженого в.о. начальника служби у справах дітей Одеської міської ради 22.03.2011 року, вбачається, що малолітня ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю в квартирі спільного заселення АДРЕСА_1 в двох кімнатах , у дитини окрема кімната площею 9,0 кв.м., в якій створені всі необхідні умови для виховання та розвитку (а.с.16).По місту колишньої роботи ОСОБА_6, яка працювала касиром в магазині «Бомонд» з лютого 2006 року по липень 2008 року, характеризується позитивно (а.с. 33). Відповідно трудового договору №5300902768 від 01 липня 2009 року відповідачка по 28 березня 2011 року працювала продавцем в магазині «Легранд», отримувала заробітну плату та позитивно характеризувалася (а.с.37,44). ОСОБА_5 навчається у 2-му класі в Одеській ЗОШ №107. Характеризується як старанна та дисциплінована учениця, також вказано, що відповідачка займається вихованням дитини.Згідно Висновку опіки та піклування про розгляд спору між батьками щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання дитини визначено разом з матір'ю- Пшемінською А. В.Позивач не навів будь-яких доказів, які б заслуговували на увагу, відповідно до яких існують виняткові обставини, що свідчили б про необхідність в розлученні дитини зі своєю матір'ю.На думку судової колегії суд першої інстанції обґрунтовано врахував вік дитини, її прихильність до матері та те , що створені всі умови для гармонійного її виховання , і діючи в інтересах дитини відмовив в задоволенні позивних вимог. Розглядаючи апеляційну скаргу судова колегія в відповідності до ст. 303 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість оскарженого рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, та враховує, що скарг з боку інших осіб до суду апеляційної інстанції не поступило. Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов

П.М.Черевко

І.А.Артеменко