АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Суворова В.О.,

Черевка П.М.,

при секретарі Лисенко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ПАТ «Державний ощадний банк України» на рішення Южного міського суду Одеської області від 14 жовтня 2011 року по справі за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зміну кредитного договору, стягнення суми заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним договорів, про розірвання договору про надання споживчого кредиту, розірвання іпотечного договору та за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання договору іпотеки недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог відносно предмету спору - ОСОБА_2, орган опіки та піклування Южненської міської ради Одеської області,-

встановила:

Ізмаїльський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі ПАТ «Державний ощадний банк України» (уточнюючи свої позовні вимоги) звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що 23.01.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту, за яким останній отримав кредитні кошти у сумі 233000 грн. на строк до 23.01.2018 року зі сплатою 16,5 % річних.

З метою забезпечення виконань зобов'язань по кредитному договору 23.01.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, за яким було надано в заставу нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання по кредитному договору не виконує, з жовтня 2008 року платежі проводить періодично, мотивуючи це своїм матеріальним станом.

Під час розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та крім вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ«Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитом в розмірі 340797,50 грн., також просив суд змінити кредитний договір № 1618-ДКФ від 23.01.2008 року, який було укладено між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ«Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, а саме:

- в п.1.4.4. речення: «Проценти нараховуються Банком щомісячно на рахунок № 2208 і Філії - Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ «Державний ощадний банк України» за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, що був отриманий позичальником починаючи з дати видачі Кредиту до моменту закінчення терміну, на який надано Кредит» викласти в наступній редакції: «Проценти нараховуються Банком щомісячно на рахунок № 2208 і Філії - Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ «Державний ощадний банк України» за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, що був отриманий позичальником починаючи з дати видачі Кредиту до моменту до моменту прийняття рішення суду про стягнення заборгованості за кредитом…»;

- в п.4.3.3. договору викласти у наступній редакції «У разі порушення умов цього Договору та/або договору іпотеки достроково повернути Кредит з одночасною сплатою процентів до моменту прийняття рішення суду про стягнення заборгованості, комісійних винагород та штрафних санкцій відповідно до чинного законодавства України».

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання договорів недійсними, розірвання договору споживчого кредиту та розірвання іпотечного договору, посилаючись на те, що він не знав та не міг прогнозувати появу фінансової кризи та економічної нестабільності в Україні.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися також з зустрічним позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання договору іпотеки недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог відносно предмету спору - ОСОБА_2, орган опіки та піклування Южненської міської ради Одеської області

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 14 жовтня 2011 року позов Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ПАТ «Державний ощадний банк України» 340797 грн.. Іншу частину позову залишено без розгляду.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволений у повному обсязі.

Визнано договір іпотеки, укладений 23.01.2008 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, недійсним. Скасовано реєстраційний запис про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 16602034 від 23.01.2008 року. Скасовано реєстраційний запис про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 16595007 від 23.01.2008 року.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ПАТ «Державний ощадний банк України» подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, позов Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ПАТ «Державний ощадний банк України» задовольнити у повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимогах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ПАТ «Державний ощадний банк України» в частині стягнення з ОСОБА_2 340197,5 грн., суд першої інстанції виходив з того, що отримавши кредит від Банку ОСОБА_2 умови кредитного договору не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у зазначеній сумі.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладання договорів кожна сторона в однаковій мірі несла ризики відповідно до умов договорів та могла передбачити усі негативні наслідки, тому посилання ОСОБА_2 на настання фінансової кризи в Україні є необґрунтованим.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що у договорах страхування майна стоїть підпис не позивачів, а іншої особи, а тому це є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.

Однак колегія суддів повністю не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, та не спростовується сторонами, що 23 січня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 233000 грн. на строк до 23.01.2018 року зі сплатою 16,5 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, відповідно до якого останні надали в заставу двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить їм на праві приватної власності.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язався належним чином використати та повернути кредит на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

Але відповідач ОСОБА_2 у порушення умов кредитного договору з жовтня 2008 року належні платежі проводить періодично, порушуючи графік погашення кредиту, мотивуючи це тяжким матеріальним становищем, у зв'язку з чим станом на 08.08.2011 року утворилася заборгованість у сумі 340197,5 грн..

Відповідно до п. 3.4 кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в цілому.

За правилами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, дійшов обґрунтованого висновку, що настання фінансової кризи в Україні не може бути підставою для визнання договору кредиту та договору іпотеки недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти в строк та у порядок, встановленому кредитним договором. У разі прострочення повернення чергової частини кредиту позикодавець відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України має право вимагати дострокового повернення частини кредиту та сплати відсотків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів за кредитом до ОСОБА_2 та про відмову у його зустрічних позовних вимогах, оскільки зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Що стосується вимог про внесення змін до кредитного договору, заявлених прокурором під час розгляду справи, то суд першої інстанції правильно зазначив у рішенні, що оскільки сторонам були роз'яснені права, передбачені ст.ст. 27, 31 ЦПК України, та згідно ч. 2 ст. 31 ЦПК України змінити предмет та підстави позову позивач може лише до початку розгляду справи по суті, а не підчас судового розгляду, то вказані позовні вимоги не підлягають прийняттю судом до розгляду.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд першої інстанції посилався на висновок судово-почеркознавчої експертизи від 29.04.2011 року, відповідно до якого встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у договорах страхування майна та на заявках майнових поручителів виконані не ними, а іншою(-ми) особами, а тому на момент підписання договору іпотеки вони не мали статусів майнових поручителів, у зв'язку з чим не мали право підписувати договір іпотеки. При цьому суд визнав недійсним договір страхування майна № 0001 від 24.01.2008 року на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, хоча позивачами таки вимоги не заявлялися, та зробив висновок, що вказані обставини є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.

Але колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки факт підписання договору іпотеки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечують. Також суд звертає увагу, що з самої зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що позивачі за зустрічним позовом були ознайомлені з умовами кредитного договору, оскільки як вони зазначають «довго вагалися», але згоду на забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань перед Банком надали.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що мали намір укласти договір іпотеки, що і зробили.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про іпотеку» іпотеко держатель - кредитор за основним зобов'язанням, а іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем.

Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іншого порядку укладання договору іпотеки не передбачено.

Договір іпотеки містить усі істотні умови, які були роз'яснені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нотаріусом перед підписанням.

Факт не підписання попередніх заяв, згод та інших матеріалів не позбавляє ОСОБА_3 та ОСОБА_4 статусу іпотекодавців, оскільки діюче законодавство не ставить факт дійсності договору в залежність від попередніх переговорів між сторонами.

Крім того, сам факт укладання договору іпотеки не заперечується ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Відповідно до ч. 1. ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачі за зустрічним позовом - ОСОБА_3 та ОСОБА_4М не надали належних доказів недійсності укладеного договору іпотеки, а тому апеляційна скарга представника Банку підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання договору іпотеки недійсним скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Враховуючи, що апелянт при поданні апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 1411 грн. 50 коп., колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України на користь Банку судові витрати по 705,75 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ПАТ «Державний ощадний банк України» задовольнити частково

Рішення Южного міського суду Одеської області від 14 жовтня 2011 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки, укладеного 23.01.2008 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, недійсним та скасування реєстраційного запису про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 16602034 від 23.01.2008 року, скасування реєстраційного запису про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 16595007 від 23.01.2008 року - скасувати.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Ізмаїльське відділення № 6708 ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання договору іпотеки недійсним - відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовий збір у розмірі по 705,75 грн. з кожного.

Рішення колегії судів набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

/підпис/ І.А. Артеменко

/підпис/ П.М. Черевко

/підпис/ В.О. Суворов