ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

"15" серпня 2012 р.Справа № 32/17-352-2011

За заявою боржника: Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян „Санвіт" (Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса, 2-Б, кв. 62; код ЄДРПОУ 32927412)

про визнання банкрутом.

Суддя Грабован Л.І.

Представники сторін:

від кредитора: Западнюк М.А. - ПАТ „Перший інвестиційний Банк";

ліквідатор: арбітражний керуючий Демченко Г.Г.

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

14.03 .2012р. господарським судом Одеської області прийнято постанову про визнання Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян „Санвіт" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Демченка Геннадія Геннадійовича.

13.07.2012р. ПАТ „Перший інвестиційний Банк" подав суду скаргу (т.8 а.с.8-9) на дії ліквідатора ПЗВОГ „Санвіт" арбітражного керуючого Демченко Г.Г. в якій просить суд зобов'язати ліквідатора банкрута скласти протокол засідання комітету кредиторів, що відбувся 16.05.2012р. та вчинити дії щодо повернення у власність банкрута нежитлової будівлі зерносховища місткістю до 4 000 тон, яка розташована за адресою Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Пристанційна, 20.

В обґрунтування своєї скарги заявник посилається на те, що під час проведення засідання комітету кредиторів, яке відбулось 16.05.2012 р., було обрано голову комітету кредиторів ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», а секретарем засідання ліквідатора ПЗВОГ «Санвіт»арбітражного керуючого Демченка Г.Г. Також було з'ясовано, що у відповідності до рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2009 р. у справі № 4/79-09-3058 позов Четідзе В.В. до ПЗВОГ «Санвіт»про визнання права власності повністю задоволено. Визнано за фізичною особою підприємцем Четідзе В.В. право власності на нежитлову будівлю зерносховище місткістю до 4 000 тон, що розташоване за адресою: Одеська обл., Березівський р-н, с. Новоселівка, вул. Пристанційна, 20, та складається в цілому з: літ. «А»- адміністративна будівля, літ. «Б»- котельня, літ. «В»- чергова, літ. «Г»- туалет, І - зерносушилка, II - робоча башна, III - зерносховище силового типу, IV - ваги, №1-3 -огорожа. У відповідності до вищезазначеного рішення заборгованість відповідача станом на 21.05.2009 р. становила 3 000 000 грн. Відповідно до п.10 договору іпотеки від 22.12.2008 р., укладеного між ПЗВОГ «Санвіт»та Четідзе В.В., сторони визнали, що вартість предмета іпотеки складає десять мільйонів гривень. На думку заявника, господарським судом Одеської області при винесенні рішення не наведено жодних доказів наявності у ПЗВОГ «Санвіт»заборгованості перед Четідзе В.В. у розмірі 3 000 000 грн., не перевірено чи відображалася дана заборгованість у фінансовому звіті ПЗВОГ «Санвіт», а також не встановлена дійсна вартість зерносховища, у зв'язку з чим комітет кредиторів прийняв рішення про зобов'язання ліквідатора вчинити дії щодо повернення вищезазначеного майна у власність ПЗВОГ «Санвіт»в порядку абзацу 13 ч. 1 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та скласти протокол комітету кредиторів у якому зазначити про дане рішення.

До скарги заявником додано копію рішення господарського суду Одеської області від 01.06.2009р. по справі №4/79-09-3058 (т.8 а.с.10-13), копію договору іпотеки від 22.12.2008р. (т.8 а.с.14-17), копію повідомлення арбітражного керуючого Демченко Г. Г. про проведення засідання комітету кредиторів (т.8 а.с.18).

15.08.2012р. ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Демченко Г. Г. надано суду відзив (т.8 а.с.44-45) на скаргу ПАТ „Перший інвестиційний Банк" в якому просить відмовити заявнику в задоволенні скарги.

У своєму відзиві ліквідатор ПЗВОГ „Санвіт" посилається на те, що представник кредитора вказує на приписи абзацу 13 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»за якими ліквідатор вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Однак майно, на яке посилається заявник, не є майном банкрута. Право власності за вказаним зерносховищем визнано за іпотекодержателем громадянином Чітідзе Валерієм Володимировичем рішенням господарського суду Одеської області від 01.06.2009р. Рішення, яким було визнано право власності на вказане майно, на теперішній час не оскаржено, тобто це майно є власністю іншої особи. Таким чином, ліквідатор вважає, що у нього не має підстав щодо здійснення дій по поверненню майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Крім того, ліквідатор пояснює, що рішення не може бути оскаржене в апеляційній та касаційній в зв'язку з тим, що воно було прийнято в 2009 році, коли на апеляційне оскарження надавався строк 3 місяці з моменту його ухвалення і цей строк поновленню не підлягав. Тобто це рішення не може бути переглянуто в апеляційному порядку. Після внесення змін в ГПК України зокрема передбачено, що сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду. Таким чином, на думку ліквідатора, вказане рішення не може бути оскаржене також і в касаційному порядку. Крім того ліквідатором зазначено, що судовий збір, за подачу апеляційної чи касаційної скарги на вказане рішення, складає 108 309 грн., проте вказані кошти у банкрута відсутні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника кредитора та ліквідатора, суд встановив.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.06.2009р. по справі № 4/79-09-3058 позов фізичної особи -підприємця Чітідзе Валерія Володимировича до підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян "Санвіт" про визнання права власності задоволено повністю, визнано за фізичною особою -підприємцем Чітідзе Валерієм Володимировичем право власності на нежитлову будівлю -зерносховище місткістю до 4000 тон, що розташоване за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Пристанційна, 20, та складається в цілому з: літ. "А"адміністративна будівля, літ. "Б"котельня, літ. "В"чергова, літ. "Г"туалет, І -зерносушилка, ІІ -робоча башта, ІІІ -зерносховище силосного типу, ІV -ваги, № 1-3 -огорожа.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

З аналізу вказаної норми вбачається, що майно, відносно якого можуть бути здійснені заходи щодо повернення банкруту, знаходиться у третіх осіб без правових підстав. Таким чином посилання заявника на те, що ліквідатор зобов'язаний в порядку абз. 13 ч.1 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" здійснити дії для повернення майна у власність банкрута, а саме нежитлової будівлі зерносховища місткістю до 4 000 тон, що розташоване за адресою: Одеська обл., Березівський р-н, с. Новоселівка, вул. Пристанційна, 20, на яке визнано право власності рішенням суду по справі № 4/79-09-3058 від 01.06.2009р. за громадянином Чітідзе В. В., є необґрунтованим.

Відносно надання кредитором правової оцінки рішенню господарського суду Одеської області по справі № 4/79-09-3058 від 01.06.2009р., суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

При цьому суд зазначає, що у випадку виявлення заявником порушень його прав і інтересів при винесенні рішення по справі № 4/79-09-3058 від 01.06.2009р., він не позбавлений права оскаржити його в установленому законом порядку.

У господарського суду відсутні повноваження надавати правову оцінку вказаному рішенню суду, оскільки воно набрало законної сили, є чинним, та є обов'язковими до виконання.

Крім того суд зазначає, що Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до повноважень господарського суду не віднесено зобов'язання ліквідатора вчиняти дії, які відповідно до вказаного Закону покладені на ліквідатора та є його обов'язком під час здійснення своїх повноважень в ліквідаційній процедурі. Господарський суд може надати оцінку проведеній роботі ліквідатором в ліквідаційній процедурі при подачі відповідного звіту.

Частиною 8 статті 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зокрема передбачено, що у роботі комітету має право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю та при необхідності представник органу уповноваженого управляти майном боржника, представник органу місцевого самоврядування.

Таким чином, участь ліквідатора у засіданнях комітету кредиторів є його правом, а не обов'язком, тим більш не є обов'язком складання протоколу засідання комітету кредиторів, оскільки це є обов'язком членів комітету кредиторів.

Судом встановлено, що під час здійснення ліквідаційних заходів, порушень у роботі ліквідатора, при здійсненні своїх повноважень, не виявлено.

Враховуючи те, що вимоги ПАТ „Перший інвестиційний Банк" про зобов'язання ліквідатора банкрута скласти протокол засідання комітету кредиторів, що відбувся 16.05.2012р., та вчинити дії щодо повернення у власність банкрута нежитлової будівлі зерносховища місткістю до 4 000 тон, є необґрунтованими та не ґрунтуються на нормах Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд відмовляє ПАТ „Перший інвестиційний Банк" в задоволенні скарги на дії ліквідатора ПЗВОГ „Санвіт" арбітражного керуючого Демченко Г.Г.

Враховуючи, що для розгляду справи необхідні додаткові документи, розгляд справи в засіданні суду підлягає відкладенню.

Керуючись ст.ст. 16, 24, 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ст. 77, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ПАТ „Перший інвестиційний Банк" в задоволенні скарги на дії ліквідатора ПЗВОГ „Санвіт" арбітражного керуючого Демченко Г.Г. про зобов'язання ліквідатора банкрута скласти протокол засідання комітету кредиторів, що відбувся 16.05.2012р., та вчинити дії щодо повернення у власність банкрута нежитлової будівлі зерносховища місткістю до 4 000 тон, яка розташована за адресою Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Пристанційна, 20.

2.Відкласти засідання суду на 17.10.2012р. о 12:00 год.

Засідання суду відбудеться у приміщенні господарського суду (м. Одеса, пр-т.Шевченка,29), зал судових засідань №9 (4-й поверх), тел. 307-966.

3. Зобов'язати сторони надати:

ліквідатора: відомості щодо ліквідаційної процедури банкрута з підтверджуючими документами.

Явку ліквідатора визнати обов'язковою.

Суддя Грабован Л.І.