ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/7680-2012 10.08.12

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Дім Кави»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна»

про стягнення 70 833 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Чеховський Д.Ю.;

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.08.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПП «Дім Кави»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Ділайт-Україна»про стягнення 94 833 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки. На виконання умов договорів позивачем було поставлено товар, проте оплату за поставлений товар відповідачем проведено не було, у зв'язку із чим виникла заборгованість.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, покликаючись на те, що в договорі передбачено, що товар постачається під реалізацію, і позивачем не враховано залишків товару у відповідача. Також, надав докази часткової оплати товару.

10.08.2012р. представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача 70 833 грн., у зв'язку із частковою сплатою заборгованості в ході розгляду справи.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався із 06.07.2012р. на 10.08.2012р.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010р. між ТОВ «Ділайт-Україна»(покупець) та ПП «Дім Кави»(продавець) було укладено договір поставки №К-25, згідно п. 1.1 якого постачальник поставляє та передає у власність покупця товари разом з товаросупроводжувальною документаціїю, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець приймає такі товари та своєчасно сплачує їх вартість. Постачальник поставляє покупцю товари, відповідно до отриманого від нього замовлення за цінами й асортименті зазначеними у Специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.4 договору ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, визначаються також у видатковій накладній, яка має відповідати замовленню.

На виконання умов договору ПП «Дім Кави»поставило ТОВ «Ділайт Україна»товар на загальну суму 94 833 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками сторін та скріплені печатками.

За поставлений товар відповідач розрахунку в повному обсязі не провів.

Згідно п. 5.1 договору покупець оплачує поставлений товар шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника на умовах здійснення періодичних платежів шляхом перерахування коштів постачальнику через кожні сім днів починаючи з дня першої реалізації товарів споживачам.

На момент звернення позивача до суду відповідач за поставлений товар не розрахувався у зв'язку із чим виникла заборгованість на суму 94 833 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав належним чином, зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором строк оплату за отриманий товар не виконав належним чином.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості в сумі 94 833 грн. за поставлений товар на момент звернення позивача до суду.

Позивачем надано докази сплати відповідачем 24 000 грн. після порушення провадження, у зв'язку із чим позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог на цю суму, та відповідно просив стягнути із відповідача 70 833 грн.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З врахуванням того, що відповідач доказів здійснення оплати заборгованості в повному обсязі за поставлений товар не надав, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення із відповідача 70 833 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна»(04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, ідентифікаційний код: 35847906) на користь Приватного підприємства «Дім Кави»(61091, м. Київ, вул. Танкопії, 9/3, кв. 127, ідентифікаційний код: 24278444) 70 833 грн. основного боргу та 1422,50 грн. судового збору.

3. Повернути на користь Приватного підприємства «Дім Кави»(61091, м. Київ, вул. Танкопії, 9/3, кв. 127, ідентифікаційний код: 24278444) з Державного бюджету України судовий збір сплачений платіжним дорученням №88 від 15.05.2012р. (на рахунок: -31215206783001, банк отримувача -ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача -820019, отримувач коштів -ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача 37993783, призначення платежу: 22030001) в сумі 447,18 грн.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Баранов Д.О.