ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/3480/12

категорія 10.3

23 липня 2012 р. час прийняття: 16 год. 15 хв. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В. ,

за участю секретаря Любась Т.М.,

за участю представника позивача Коцюка В.М.,

за участю представника відповідача Матвієнка А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Коростенський шляхзалізобетон" про стягнення заборгованості у сумі 41600,84 грн.,-

встановив:

1 червня 2012 року Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Коростенський шляхзалізобетон" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач у порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" і Постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.2007 за № 70 не виконав нормативи по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 111 осіб, тобто на підприємстві повинно бути працевлаштовано 4 інваліда. Фактично ж, на підприємстві протягом 2011 року працювало всього 3 інваліда. Таким чином, відповідач має сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у розмірі 41237,84 грн. Оскільки відповідач ці санкції не сплатив, йому станом на 31 травня 2012 року нарахована пеня у розмірі 363,00 грн. У зв'язку з наведеним просило стягнути з відповідача вказані суми адміністративно-господарських санкцій і пені.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні. Зазначав, що специфіка підприємства відповідача визначає наявність посад, що пов'язані з важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці, де відповідно до вимог чинного законодавства заборонена праця інвалідів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду), відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129, є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів України, і діє на підставі Положення про Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Згідно витягу із зазначеного Положення відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991, № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Коростенський шляхзалізобетон" є підприємством, основна мета якого виробництво збірних залізобетонних і бетонних виробів та конструкцій, а також стінових блоків.

За результатами санітарно-гігієнічних досліджень умов праці на робочих місцях, встановлено, що в процесі виконання робіт, передбачених технологічними регламентами, працюючі відповідача знаходяться під впливом шкідливих виробничих факторів, фактичні рівні та концентрації яких перевищують встановлені санітарно-гігієнічними нормативами допустимі рівні та концентрації, що відносить умови праці по Гігієнічній класифікації праці 4137-86 до ІІІ класу - шкідливі і небезпечні для здоров'я працюючих.

З матеріалів справи та з пояснень позивача вбачається, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (а.с. 5), складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 111 працівників, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-XII становить 4 особи. Разом з тим, фактично протягом року у відповідача середньооблікова кількість працюючих інвалідів становить 3 особи.

Позивачем згідно вимог ст. 20 цього Закону нараховані адміністративно - господарські санкції, сума яких визначена в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, у сумі 41237,84 грн.

Крім того, за несплату вказаних санкцій позивачем нарахована пеня в розмірі 363,00 грн. відповідно до ч. 2 ст. 20 вказаного Закону, яка передбачає, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Суд вважає такі дії відділення Фонду необґрунтованими, виходячи з такого.

У відповідності до ст.17 Закону № 875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з ч.3 ст.18 цього Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992, № 2694-XII державна політика в галузі охорони праці базується на принципах зокрема: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних здорових умов праці, встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Статтею 5 цього Закону передбачено також, що умови трудового договору можуть містити положення, що не суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Працівнику не може пропонуватись робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я.

У випадку коли специфіка підприємства визначає, що більшість посад на підприємстві пов'язані з важкими умовами праці, де заборонена праця інвалідів, то праця інвалідів має використовуватись на цьому підприємстві з урахуванням такої специфіки. В такому разі при визначенні кількості інвалідів-штатних працівників, які повинні бути працевлаштовані на підприємстві необхідно враховувати лише ту кількість робочих місць, які не пов'язані з шкідливими, важкими та небезпечними умовами праці, що визначаються в порядку, встановленому законодавством України: Законом України "Про охорону праці", наказом Міністерства охорони здоров'я "Про вдосконалення науково-методичного забезпечення державної санітарно-епідеміологічної служби транспорту України", Законом України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"

Отже, праця інвалідів, може використовуватись на тих підприємствах та на тих посадах, де це є об'єктивно можливим з урахуванням особливостей захворювання інваліда. А у випадку коли умови праці передбачають підвищений ризик для життя та здоров'я особи або є важкими, то на таких посадах праця інвалідів у відповідності з зазначеними правовими нормами використовуватись не може.

Як видно з матеріалів справи, на підприємстві відповідача середньооблікова кількість штатних працівників у 2011 році становила 111 осіб. З них на 62 робочих місцях праця інвалідів заборонена, оскільки ця робота може шкодити здоров'ю інвалідів. Тобто норматив визначається із 49 робочих місць і він становить 2 особи (49*4%=1,96). Дана кількість працівників - інвалідів працювала у відповідача в період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

З огляду на наведене адміністративно-господарські санкції за невиконання вказаного нормативу та нарахована суб'єктом владних повноважень пеня в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства, не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Коростенський шляхзалізобетон" про стягнення заборгованості у сумі 41600,84 грн. - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст постанови виготовлено: 26 липня 2012 р.