ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 0670/4336/12
категорія 10.1
13 серпня 2012 р. час прийняття: 14 год. 35 хв.
м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфіменко О.В.,
за участю секретаря Любась Т.М.,
за участю представника позивача Самчука В.М.,
за участю представника відповідача - Березового Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області до Відділу державної виконавчої служби Андрушівського районного управління юстиції Житомирської області про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області (далі - УПФУ) звернулося до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Андрушівського районного управління юстиції Житомирської області, в якому з врахуванням уточнення позовних вимог просило:
- визнати бездіяльність старшого державного виконавця Березового Дмитра Сергійовича по примусовому виконанні постанови УПФУ про стягнення з Лінецького І.Б. адміністративного штрафу в сумі 1020 грн.;
- зобов'язати старшого державного виконавця Березового Дмитра Сергійовича вжити заходів щодо дотримання вимог ст.11 Закону України "Про виконавче провадження " по примусовому виконанні постанови УПФУ, а саме: здійснити перевірку виконання посадовими особами КП "Комсервіс" Андрушівського району постанови про накладення адміністративного штрафу на Лінецького І.Б.; накласти арешт на майно та кошти боржника.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем не здійснено виконання виконавчого документу у визначений законом термін. Крім того вказав, що Відділом державної виконавчої служби Андрушівського районного управління юстиції (далі - відділ ДВС) не здійснено визначених у Законі України "Про виконавче провадження" дій щодо примусового виконання рішення. Враховуючи викладене просив позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі з мотивів зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Вказав, що всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження " дії по примусовому виконанню виконавчого листа здійснив, надав письмові заперечення на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року.
Судом встановлено, що 17.06.2011 начальником управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області винесено постанову про накладання адміністративного стягнення ЖОУ № 100151 по адміністративній справі № 11/11 про стягнення з директора КП "Комсервіс" Лінецького Ігора Богдановича адміністративного штрафу за незабезпечення своєчасності сплати єдиного внеску. Вказаний виконавчий документ супровідним листом від 15.07.2011 за № 8238/06 (а.с. 26) направлено на виконання до відділу ДВС. 19.07.2011 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по вказаній постанові (а.с 4) і встановлено термін для самостійного виконання виконавчого документа. Проте боржником у наданий відповідачем строк виконавчий документ виконано не було.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень та провадять окремі виконавчі дії. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
В судовому засіданні з'ясовано, що боржником постанову управління Пенсійного фонду України в Андрушівськом районі Житомирської області про накладання адміністративного стягнення ЖОУ № 100151 добровільно виконано не було і відповідачем розпочато примусове виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судом встановлено, що стосовно позовних вимог в частині визнання бездіяльності старшого виконавця Березового Дмитра Сергійовича по примусовому виконанні постанови УПФУ в Андрушівському районі про стягнення з Лінецького І.Б. адмінштрафу в сумі 1020 грн. та зобов'язання відповідача здійснити перевірку виконання посадовими особами КП "Комсервіс" постанови про накладення адміністративнго штрафу на вказаного боржника, суд вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи виходячи з наступного.
Державним виконавцем в рамках даного виконавчого провадження виконувались такі дії з примусового виконання рішення:
- 16.09.2011 винесено постанову про стягнення коштів із заробітної плати Лінецького І.Б. та направлено до бухгалтерії КП "Комсервіс" (а.с.28-29);
- направлено вимоги на адресу ДПІ у Андрушівському районі, Бюро технічної інвентаризації, ВДАІ Андрушівського РВ УМВС та НАСК "Оранта" про встановлення зареєстрованих за боржником майна, коштів та страхових внесків (а.с. 39-41)
- боржник Лінецький І.Б. неодноразово викликався до Відділу ДВС, що підтверджується долученими до матеріалів справи викликами - попередженнями № 82 від 13.01.2012 та № 220/565 від 28.02.2012 (а.с 38), які в свою чергу Лінецький І.Б залишив без реагування;
- боржнику 28.02.2012 виставлено вимогу № 2-22/565 щодо надання інформації про його майновий та фінансовий стан, яку він не виконав (а.с. 37).
Отже, стверджувати, що відповідачем допущено бездіяльність по примусовому виконанню постанови УПФУ про стягнення з Лінецького І.Б. адміністративного штрафу в сумі 1020 грн. не має підстав, так як судом встановлено, що відповідачем вживались заходи щодо примусового виконання згаданого виконавчого документу.
5 березня 2012 року працівниками відповідача здійснено виїзд за місцем знаходження підприємства з метою з'ясування причини невідрахування коштів з боржника відповідно до постанови від 16.09.2011 про стягнення коштів із заробітної плати Лінецького І.Б., проте цього зробити їм не вдалося у зв'язку з відсутністю відповідальної особи, про що складено акт (а.с. 33).
12.07.2012 відповідачем повторно проведено перевірку виконання постанови державного виконавця від 16.09.2011, під час, якої встановлено, що протягом вересня 2011 - липня 2012 не утримувались кошти із заробітної плати Лінецького І.Б. про що складено акт (а.с.32).
За невиконання вказаних дій на головного бухгалтера КП "Комсервіс" Ольхович Л.Б. накладено штраф у розмірі 340,00 грн. (а.с. 36)
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перевірку виконання посадовими особами КП "Комсервіс" постанови про накладення адміністративногоо штрафу на боржника, оскільки відповідачем така перевірка проводилась і було застосовано штраф за невиконання.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені заходи примусового виконання рішень, якими є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно із ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
На виконання вказаної норми відділ ДВС звернувся з вимогою до Державної податкової інспекції в Андрушівському районі Житомирської області (далі - ДПІ в Андрушівському районі) про надання інформації щодо наявності у Лінецького І.Б коштів на рахунках в банках.
Листом від 06.03.2012 ДПІ в Андрушівському районі повідомила, що станом на 06.03.2012 боржник - Лінецький І.Б. на обліку в податковому органі не перебуває, основні та додаткові банківські реквізити по ньому відсутні (а.с.41).
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про неможливість накладення арешту на кошти боржника у зв'язку із їх відсутністю, тому вважає за доцільне відмовити і в цій частині позовних вимог.
Відповідно ст. 52 Закону, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Згідно зі ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Як встановлено судом та видно з матеріалів справи, відповідачем вказаних вище дій щодо накладення арешту на майно боржника виконано не було.
Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вчинити дії щодо накладення арешту на майно боржника - Лінецького І.Б. являються обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду на наведене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст.23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
Позов управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області до Відділу державної виконавчої служби Андрушівського районного управління юстиції Житомирської області про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Андрушівського районного управління юстиції Житомирської області накласти арешт на майно боржника - Лінецького Ігора Богдановича.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Єфіменко О.В.