Справа №1490/3663/12 07.08.2012 07.08.2012 07.08.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/1490/2476/12 Головуючий у 1 інстанції Нікітіна Ю.О.

Категорія - 57 Доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П.

У Х В А Л А

іменем України

07 серпня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Серебрякової Т.В. та Шолох З.Л.,

із секретарем судового засідання Суслик Є.В.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_2,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до садівничого товариства «Надбугскоє» про покладення обов'язку прийняти в члени товариства і видати членську книжку,-

у с т а н о в и л а :

11 січня 2012 року ОСОБА_3 пред'явив зазначений позов, який обґрунтовував наступним.

18 квітня 2005 року він за усним договором купівлі-продажу придбав у ОСОБА_4 належну тій земельну ділянку за НОМЕР_1, розташовану в садівничому товаристві «Надбугскоє».

Набуте було помилково оформлено на його неповнолітню на той час доньку ОСОБА_5 (натепер ОСОБА_5).

Проте названа обставина не заважала йому весь цей час володіти та користуватися земельною ділянкою.

Забажавши оформити ділянку на себе, він у листопаді 2011 року звернувся до відповідача з заявою, що містила вимоги про прийняття його в члени садівничого товариства та видачу членської книжки.

Пославшись на відсутність правових підстав, той йому у названих вимогах відмовив.

Вважаючи, що таким товариство порушило його право на належне йому майно, просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, пояснивши, що позивач не надав товариству документів, що підтверджували б його право на земельну ділянку, а тому товариство було позбавлено можливості задовольнити його вимогу.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2012 року у позові відмовлено за його недоведеністю.

Представник позивача ОСОБА_2 подав на це рішення апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати й ухвалити нове рішення - про задоволення позову.

Скаргу обгрунтовував невідповідністю висновків суду обставинам справи та положенням чинного цивільного законодавства.

Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржене рішення суду 1 інстанції залишити без зміни, оскільки той постановив його з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому рішенні, місцевий суд виходив з того, що позивач допустимими і належними доказами не довів своїх вимог, а тому його позов не підлягає задоволенню.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленим судом 1 інстанції, його висновки щодо них та результату вирішення справи, вважає вірними, обґрунтованими й законними.

Так, вирішуючи цивільні спори, суди повинні беззастережно дотримуватися вимог цивільно-процесуального законодавства.

Відповідно до ст. ст. 59-60, 213 ЦПК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" - рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Рішення визнається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд оцінює докази відповідно до вимог статей 58 - 59, 212 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

При цьому, згідно із статтею 60 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача.

Оскаржене рішення місцевого суду ухвалено у повній відповідності з виписаним.

Так, відповідно до пункту 24 статуту садівничого товариства «Надбугскоє» (надалі Статут), прийом громадян у члени товариства проводиться його правлінням за письмовою заявою вступаючого, на підставі документу, що підтверджує його право власності або право користування земельною ділянкою в межах земель товариства.

Згідно статей 81, 92, 116 та 126 Земельного кодексу України, а також розділу ІІ Статуту, право членів товариства на земельну ділянку, передану їм у власність, підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, а на земельну ділянку, передану у користування - Державним актом на право постійного користування.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про право позивача на відшукувану ним земельну ділянку, не надав він їх і суду апеляційної інстанції, хоча то є його процесуальним обов'язком.

За такого, позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню - як недоведений.

Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і місцевий суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Що ж до твердження особи, яка подала апеляційну скаргу, про помилкове сприйняття судом дійсних обставин справи, то воно не може слугувати скасуванню оскарженого рішення, оскільки ґрунтується на суб'єктивному сприйнятті згаданого процесуального документу саме названою особою.

Керуючись ст.ст. 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді:

< Текст >