УКРАИНА
АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
0413/5095/12 15.08.2012
Справа №0413/5095/12 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/491/2517/12 суддя Хардіна О.П.
Категорія - 26 ( І ) Суддя - доповідач - Зубакова В.П
УХВАЛА
Іменем України
15 серпня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Митрофанової Л В., Турік В.П.
при секретарі - Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - Шаніна Ірина Володимирівна,
представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5, -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2012 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі- ПАТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначив, що працюючи протягом тривалого часу в умовах несприятливого мікроклімату на ПАТ «Кривбасзалізрудком» він отримав професійне захворювання, у зв'язку з чим висновком МСЕК від 11.04.2012 року йому первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності в розмірі 15% безстроково.
Вважає, що у зв'язку з отриманими професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, яку просив стягнути з ПАТ «Кривбасзалізрудком» у розмірі 97 566,30 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2012 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 8 500 грн.
Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп.
В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки суд не обґрунтовано дійшов висновку про спричинення позивачу моральної шкоди ушкодженням здоров'я без призначення відповідної медичної експертизи, факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований; робота у шкідливих умовах праці з перевищенням гігієнічних нормативів законодавчо дозволяється та наявність шкідливих умов праці є об`єктивним явищем, а тому в діях відповідача відсутня протиправна поведінка.
Крім того при ухваленні рішення суд не взяв до уваги роз'яснення у постанові Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» і стягнув моральну шкоду не вірно застосувавши норми матеріального права ст. 237-1 КЗпП України.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 працюючи з 26.05.1977 року по 19.02.2012 року на підприємстві відповідача в умовах важкої фізичної праці та запиленості повітря робочої зони, що перевищувала ГДР, отримав професійне захворювання.
Висновком МСЕК від 11.04.2012 року позивачеві первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 15% безстроково (а.с. 7).
19.02.2012р. позивач звільнений за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію за віком за ст. 38 КЗпП України (а.с. 22).
Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_3 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків і пов'язане з виробництвом, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з акту розслідування професійного захворювання від 17 лютого 2012 року (а.с. 3-6) причиною професійного захворювання ОСОБА_3 є робота в умовах запиленості повітря робочої зони, що перевищувала ГДН, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємства, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та саме його дії стали причиною професійного захворювання безпідставні та суперечать вищевикладеному.
Доводи апеляційної скарги відповідачів про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу є безпідставними та такими, що суперечать Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. № 212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 11 квітня 2012 року встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Також, спростовуються й доводи апеляційної скарги відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв'язку з отриманням ним професійного захворювання встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.
Погоджується колегія суддів і з розміром моральної шкоди стягнутої з відповідача на користь позивача, оскільки судом взято до уваги роз'яснення в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та визначено розмір моральної шкоди з урахуванням фізичних та душевних страждань позивача.
Суд першої інстанції при постановленні рішення встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода під час його роботи на підприємстві відповідача у шкідливих умовах протягом тривалого часу, що стало причиною його професійного захворювання, яке потягло за собою стійку втрату працездатності у розмірі 15 % безстроково та тривале лікування у медичних закладах.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду обґрунтоване і підтверджується матеріалами справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ст.ст. 312,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: