Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/9755/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.,
при секретарі
за участі секретаря судового засідання Барабаш Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Донецького міського центру зайнятості - робочого
органу Фонду загальнообов'язкового державного
соціального страхування України на випадок безробіття
про визнання дій щодо відмови в реєстрації позивача як
особи, що шукає роботу незаконними, зобов'язання
прийняти відповідне рішення та вчинити дії щодо
реєстрації позивача як особи, що шукає роботу
за участю:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Чванової А.О., за дов. від 06 січня 2012 року
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про визнання дій щодо відмови в реєстрації позивача як особи, що шукає роботу незаконними, зобов'язання прийняти відповідне рішення та вчинити дії щодо реєстрації позивача як особи, що шукає роботу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 травня 2012 року позивач звернулася до відповідача для реєстрації її такою, що шукає роботу. При цьому надала трудову книжку із записами про прийняття на роботу до закритого акціонерного товариства «Догмат Україна» від 16 жовтня 2006 року та переведення на цьому ж підприємстві від 01 січня 2008 року та від 02 березня 2009 року без засвідчення записів підписом уповноваженої особи та печаткою юридичної особи. Крім того, позивач надала рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 06 квітня 2012 року у цивільній справі, яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Догмат Україна» про розірвання трудового договору та зобов'язання вчинити певні дії.
Проте, відповідач відмовив зареєструвати позивача як особу, що шукає роботу.
В судове засідання позивач не з'явилася, проте через канцелярію суду надала клопотання від 17 серпня, в якому просила розглянути справи без присутності позивача. Також пояснила, що виконавчий лист за рішенням Будьонівського районного суду м. Донецька від 06 квітня 2012 року надіслала до виконавчої служби м. Києва, до дійсного часу постанови про відкриття виконавчого провадження не отримала.
Відповідач надав письмові заперечення від 07 серпня 2012 року, в яких вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки рішенням Будьонівського районного суду м. Донецька від 06 квітня 2012 року було зобов'язано закрите акціонерне товариство «Догмат Україна» внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про її звільнення у відповідності до вимог статті 38 КЗпП України, але судове рішення не виконане з боку відповідача у цивільній справі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,-
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 20 травня 2012 року звернулася до Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для реєстрації її такою, що шукає роботу (а.с. 11). Як зазначає позивач, при цьому надала відповідачеві трудову книжку із записами про прийняття на роботу до закритого акціонерного товариства «Догмат Україна» від 16 жовтня 2006 року та рішення у цивільній справі № 2/504/626/2012 Будьонівського районного суду м. Донецька від 06 квітня 2012 року, яким було зобов'язано закрите акціонерне товариство «Догмат Україна» внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про її звільнення у відповідності до вимог статті 38 Кодексу законів про працю України (а.с. 7).
Листом відповідача від 02 липня 2012 року № 05-16/1963 позивачу було відмовлено в наданні статусу безробітної у зв'язку з працевлаштуванням її на закритому акціонерному товаристві «Догмат Україна» та невиконання роботодавцем рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 06 квітня 2012 року в частині розірвання трудового договору, укладеного з позивачем 16 жовтня 2006 року та зобов'язання внести запис до трудової книжки щодо звільнення позивача. Разом із тим, суд зазначає, що дату, з якої належить розірвати трудовий договір з позивачем місцевий суд не визначив у своєму рішенні.
Спірним питанням даної справи є наявність чи відсутність підстав реєстрації позивача як особи, що шукає роботу.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Статтею 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Згідно з вимогами абзацу 1 пункту 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою кабінету міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 реєстрація громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання за умови пред'явлення паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору, а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту. Іноземці та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, подають посвідку на постійне проживання.
Абзацом 7 пункту 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних передбачено, що для реєстрації у державній службі зайнятості громадянин подає копії трудової книжки, цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг), диплома або іншого документа про освіту, довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, що зберігаються в його особовій справі.
При цьому, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність та підтверджує трудовий стаж працівника.
Даний припис міститься також у абзаці 1 підпункту 1.1 пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, Наказ Міністерства праці України, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110.
Відповідно до вимог абзацу 1 підпункту 4.1 пункту 4 вищевказаної Інструкції у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Отже, позивач не заперечує, що її трудова книжка не містить запису про припинення трудових відносин із закритим акціонерним товариством «Догмат Україна».
Частиною 5 статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Доказів отримання в суді виконавчого листа, надіслання виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби на підставі виконавчого листа Будьонівського районного суду м. Донецька за рішенням цього суду від 06 квітня 2012 року № 2/504/626/2012 позивачем не надано. Доказів оскарження бездіяльності державних виконавців при примусовому виконанні вищевказаного рішення місцевого суду позивачем також не надано.
Крім того, відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб відносно роботодавця позивача - закритого акціонерного товариства «Догмат Україна» господарським судом м. Києва 13 квітня 2012 року порушено справу про банкрутство № 5011-49/4687-2012. Керівником підприємства є Литвин Юрій Миколайович.
Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Доказів звернення до керівника роботодавця, арбітражного керуючого підприємства, правоохоронних органів із скаргою щодо невиконання посадовими особами закритого акціонерного товариства «Догмат Україна» рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 06 квітня 2012 року позивачем також не надано.
Згідно з ч.1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Одним з принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Частиною 1 статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи надання ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадянам України гарантовано конституційне право на працю, але для реєстрації громадян, як осіб, що шукають роботу органами зайнятості населення діючим законодавством передбачено вчинення певних заходів, до яких, зокрема, відноситься здійснення запису щодо звільнення працівника з підприємства роботодавця.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем доведено, що він діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
З огляду на зазначене та керуючись Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та на підставі статей 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У позовних вимогах ОСОБА_1 до Донецьського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про визнання дій щодо відмови в реєстрації позивача як особи, що шукає роботу незаконними, зобов'язання прийняти відповідне рішення та вчинити дії щодо реєстрації позивача як особи, що шукає роботу - відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 17 серпня 2012 року в присутності представника відповідача.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.