Судове рішення #2431519
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

 

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

08.07.2008                                                                                   Справа № 16/283-07 

 

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Лотоцької Л.О.

суддів:  Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Ролдугіної Н.В.

 

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 26.06.08 р.:

від позивача: Болгар С.О. (дов. № 4781  від 27.12.07 р.);

від відповідача та третьої особи: представники у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи  повідомлені належним чином.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  25.12.07 р.  у справі № 16/283-07

 

за позовом   Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради м.Кривий Ріг

до  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1  м.Кривий Ріг;

3-тя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради м.Кривий Ріг

про  виселення з нежитлового приміщення

 

В С Т А Н О В И В :

 

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 25.12.07 р. у справі № 16/283-07, яке підписано 11.03.08 р. і оформлено відповідно до вимог статті 84 ГПК України (суддя Загинайко Т.В.), відмовлено у позові Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради м.Кривий Ріг до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м.Кривий Ріг та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради м.Кривий Ріг про виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 145 кв. м, розташованого за адресою: м.Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 5, яке було надано в оренду на підставі договору оренди від 21.06.2005 р. № 33/20.

          Позивач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Підставою для скасування рішення, яке оскаржується, скаржник вважає неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норми матеріального права.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що господарський суд не врахував вимоги ч.2 ст.26  та ч.1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у відповідності до яких договір оренди припиняє свою дію у разі закінчення терміну, на який він був укладений. У разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради вказує в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції при винесенні рішення помилково застосовано  норму ч.2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 25.12.07 р. без змін, так як вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а рішення суду законним.

Відповідач стверджує, що позивачем не було підтверджено та не надано доказів, які б підтверджували, що нежитлове приміщення загальною площею 145 кв. м, яке  розташоване в підвалі житлового будинку по пр. Гагаріна,5, є об'єктом комунальної власності.

Крім того, відповідач посилався на підпункти 1.1; 1.2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 р. у справі № 1-2/2004 р. Вказаним рішенням надано офіційне тлумачення положень статей 1,10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків).

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила перенести засідання на липень 2008 р. у зв'язку знаходженням на лікуванні.

Колегія суддів вважає, що неявка відповідача та третьої особи не перешкоджає перегляду справи апеляційним господарським судом за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 26.06.08 р. до 08.07.08 р. до 15 год.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (орендодавець -балансоутримувач) та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) укладено договір № 33/20 оренди об'єктів нерухомості комунальної власності від 21.06.05 р.

Згідно з пунктом 1.1 договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 145 кв. м., розташоване за адресою: м.Кривий Ріг, проспект Гагаріна,5.

Об'єкт оренди розташований у підвалі.

Термін дії договору оренди з 21.06.2005 р. до 12.06.2006 р. (п.10.1 договору).

Пунктом 10.5 зазначеного договору передбачено, що за місяць до закінчення терміну дії договору балансоутримувач нагадує про закінчення терміну дії договору орендарю.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Згідно приписів статті 284 Господарського кодексу України, статті 764 Цивільного кодексу України та положень статі 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається продовженим на строк, який раніше встановлений договором.

Як вбачається з постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2007 р. у справі № 18/311-06, судом першої інстанції встановлено, що 17.05.2006 р. управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради попередило відповідача листом № 1937 про закінчення терміну дії договору оренди нежитлового приміщення. На звернення приватного підприємця ОСОБА_1 щодо переукладання договору оренди, позивач у своєму листі від 23.05.2006 р. за № 2023 повідомив, що не заперечує проти переукладання договору оренди, у відповідності до встановлених вимог.

Оскільки в матеріалах справи відсутня заява позивача про припинення або зміну договору оренди, то договір оренди вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто до 12.06.2007 р.

Позивач звернувся з позовом про виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 145 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 5, яке було надано в оренду на підставі договору оренди від 21.06.2005 р. № 33/20.

Господарський суд Дніпропетровської обл., ухвалою від 10.12.07 р. (а.с 50), витребував від позивача докази в підтвердження того, що спірне майно є об'єктом комунальної власності. Позивач не виконав вимоги суду та не надав витребувані докази.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і  охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У статті 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Позивач не надав доказів, що нежитлове приміщення загальною площею 145 кв. м, розташоване в підвалі житлового будинку по пр. Гагаріна, 5 є об'єктом комунальної власності.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.03.2004 р. № 4-рп/2004 “У справі за конституційним зверненням Ярового С.І. та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” та за Конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1,10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) роз'яснив, що слід розуміти, що:

1.1 Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах багатоквартирних будинків). Підтвердження право власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

1.2 Власник (власники) неприватизованих квартир будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

З листа Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради від 04.07.2007 р. № 2199 вбачається, що нежитлове приміщення загальною площею 145 кв.м, розташоване в підвалі житлового будинку на пр. Гагаріна,5 є спільною сумісною власністю співвласників житлового будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Отже, з вищевикладеного не вбачається, що у зв'язку з зайняттям відповідачем вказаного нежитлового приміщення порушуються права і охоронювані законом інтереси позивача, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, господарський суд Дніпропетровської обл. правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.  103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

 

                                                ПОСТАНОВИВ:

 

          Апеляційну скаргу Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради м.Кривий Ріг залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007 р. у справі № 16/283-07 залишити без змін.                                           

 

Головуючий                                                                                        Л.О.Лотоцька 

 

Судді:                                                                                   Р.М.Бахмат

 

О.С. Євстигнеєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                         І.Г.Логвиненко

08.07.2008 р.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація