АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2012 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Чернушенка А.В.
суддів Беця О.В., Бартащук Л.В.
за участю прокурора Талала О.С.
захисника ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляцію прокурора Талали Олега Сергійовича, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2012 року про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця,
уродженця с. Мала-Стариця, Баришевського району, Київської області, одруженого, з вищою освітою, працюючого на посаді заступника керівника апарату Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
12 липня 2012 року постановою слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури міста Києва Баранова М.Ю. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого
__________________________
Справа № 10/2690/1441/ 2012 Категорія ст. 165-2 КПК України.
Головуючий в суді 1-ї інстанції Горкава В.Ю. Доповідач Чернушенко А.В.
ч. 4 ст. 368 КК України.
13 липня 2012 року слідчий в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури міста Києва Баранов М.Ю., за згодою заступника прокурора міста Києва Безкоровайного В.Д., звернувся до Печерського районного суду з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_4 посилаючись на намір обвинуваченого виїхати за межі України у липні поточного року, а також те, що обвинувачений може перешкоджати встановленню істини у справі та ухилятиметься від виконання процесуальних рішень слідчого та суду.
19 липня 2012 року постановою Печерського районного суду міста Києва відмовлено в поданні слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді застави в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
20 липня 2012 року прокурор Талала О.С., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу на постанову Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2012 року, в якій просить скасувати постанову районного суду міста Києва від 19 липня 2012 року та направити матеріали на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що обвинувачений своїми умисними діями вчинив тяжкий злочин, передбачений ч.4 ст. 368 КК України, з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням, вчиненим службовою особою яка займає особливо відповідальне становище. Крім того, як зазначає далі прокурор, судом при розгляді подання не було враховано наявність інформації УСБУ у місті Києві № 14/1/4-2261 нт від 18 липня 2012 року щодо наміру обвинуваченого виїхати за межі України у липні поточного року, а також те, що обвинувачений може перешкоджати встановленню істини у справі та ухилятиметься від виконання процесуальних рішень слідчого та суду.
Розглянувши матеріали кримінальної і судової справи, заслухавши доводи апеляційної скарги, яку підтримав та доповнив в судовому засіданні прокурор, заслухавши заперечення захисників обвинуваченого, які не погодилися з доводами апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора Талала Олега Сергійовича, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 148 КПК України, якою визначені мета і підстави застосування запобіжних заходів, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, від підозрюваного, обвинуваченого або підсудного відбирається письмове зобов'язання про явку на виклик особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування.
Згідно ст. 150 КПК України, яка передбачає, обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (із змінами і доповненнями), роз'яснив судам, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК, і його належної поведінки.
При цьому треба мати на увазі, що взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 ст. 155 КПК), і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність (ч. 2 ст. 148 КПК).
Розглядаючи подання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді взяття під варту, судом відповідно до норм чинного процесуального закону з'ясовано обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу, наведені в поданні дані та надані суду матеріали не містять достатніх підстав, які б вказували на те, що ОСОБА_4 може ухилятися від слідства та суду, від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини в справі.
Такі висновки суду відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Тяжкість злочину, на яку посилався як слідчий, так і прокурор, хоча і є необхідною умовою для законності тримання під вартою, але наявність лише цієї умови є недостатнім обґрунтуванням необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Як вбачається із матеріалів справи, 12 липня 2012 року постановою слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури міста Києва ОСОБА_5 порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
12 липня 2012 року о 21 годині 15 хвилин ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
13 липня 2012 року слідчий в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури міста Києва ОСОБА_5, за згодою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_7, звернувся до Печерського районного суду з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_4.
19 липня 2012 року постановою Печерського районного суду міста Києва в задоволенні подання слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури міста Києва ОСОБА_5 відмовлено та обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
При цьому районний суд правильно встановив, що в матеріалах справи відсутні підстави вважати що ОСОБА_4 може ухилятися від явки до слідчого, а також враховано вік обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, зокрема те, що він має гіпертонічну хворобу другого ступеня та цукровий діабет другого типу, відсутність даних щодо негативної поведінки обвинуваченого за місцем його проживання.
При розгляді подання судом правильно встановлено, що подання не містить конкретних підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Із платіжного документу від 21 липня 2012 року вбачається, що обвинуваченим ОСОБА_4 внесено заставу в сумі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Доводи прокурора про те, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на волі, буде намагатися ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини в кримінальній справі, або продовжуватиме займатися злочинною діяльністю не містить обґрунтування доцільності застосування найбільш суворого запобіжного заходу - взяття під варту в контексті обставин зазначеної кримінальної справи, як цього вимагає національне та міжнародне законодавство.
Посилання прокурора на те, що суд надав неналежну оцінку обставинам справи не заслуговує на увагу. Як вбачається з постанови суду, відповідно до вимог ст. 150 КПК України, судом враховано дані вчиненого злочину, постановлено здати на зберігання до старшого слідчого прокуратури міста Києва паспорт (паспорти) обвинуваченого ОСОБА_4 для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Колегією суддів не встановлено будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування постанови суду.
Таким чином, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без зміни, а апеляцію прокурора Талали Олега Сергійовича, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.
Керуючись ст. ст. 154-1, 165-2, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора Талали Олега Сергійовича, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2012 року про обрання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень - без зміни.
Головуючий: Чернушенко А.В.
Судді: Бець О.В.
Бартащук Л.В.