АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2012 року суддя Апеляційного суду м. Києва Бець О.В., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, іншого учасника ДТП - ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03 травня 2012 року,
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить чотириста двадцять п'ять гривень.
Згідно постанови суду першої інстанції, 14 квітня 2012 року приблизно о 13 год. 01 хв. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Деу», д.н.з. НОМЕР_1 в місті Києві на перехресті Повітрофлотського проспекту та вулиці Лукашевича, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху та під час виникнення перешкоди, яку водій об'єктивно був спроможний виявити, не вчинив заходів аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого сталось зіткнення з автомобілем марки «Ауді», д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1, вважаючи постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 14 квітня 2012 року необґрунтованою, винесеною без повного дослідження обставин справи, просить її скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На підтвердження своїх доводів, ОСОБА_1 зазначає, що обставини події дорожньо-транспортної пригоди, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсним обставинам справи та його поясненням. Вважає винним у дорожньо-транспортній пригоді водія ОСОБА_3, оскільки він побачив автомобіль «Ауді», який виїхав на перехрестя доріг на заборонений сигнал світлофора і зупинився, він почав вживати всіх можливих дій, екстренно гальмувати з метою уникнення зіткнення з вказаним автомобілем,однак не зміг цього зробити через незалежні від його дій причини.
________________________________________________________________
Справа № 33/2690/817/2012 Головуючий в 1-й інстанції: Мартинов Є.О.
Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач: Бець О.В.
Заслухавши в судовому засіданні апеляційного суду пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_3, який заперечував щодо апеляції, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як вважає суд апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у порушенні вимог п.п. 12.1, 12. 3 Правил Дорожнього руху України є законним та обґрунтованим і підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення № ВМ1-177958 від 14.04.2012 року, схемою розташування автомобілів після ДТП, з якою погодилися і яку підписали учасники ДТП, поясненнями водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3, наданими на місці ДТП та в судовому засіданні, поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Відповідно до пояснень, наданих на місці дорожньо-транспортної пригоди 14 квітня 2012 року, ОСОБА_1 вказав, що він рухаючись на своєму автомобілі по Повітрофлотському проспекту зі сторони Севастопольської площі в напрямку вул. Чорновола на зелений колір світлофора, приблизно за 30-40 метрів помітив автомобіль «Ауді», який зупинився на перехресті для пропуску іншого автомобіля, який завершував маневр і створив йому перешкоду. Ліворуч від ОСОБА_1 також рухався автомобіль, в зв'язку з чим він не мав можливості об'їхати перешкоду, хоча здійснив екстрене гальмування, однак не зміг уникнути зіткнення з автомобілем «Ауді 100». Підтвердив, що схему ДТП він підписав і з нею погодився. Аналогічні пояснення ОСОБА_1 надав і в судовому засіданні в апеляційній інстанції.
Інший учасник ДТП ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції пояснив, що він рухався зі сторони Повітрофлотського мосту на зелений сигнал світлофора, пропускав зустрічний транспорт для повороту ліворуч, виїхав вже за знак «стоп», де зупинився, щоб пропустити автомобіль, який закінчував маневр, і в цей час на великій швидкості на нього наїхав автомобіль «Деу», який і здійснив зіткнення з його автомобілем. Він побачив цей автомобіль приблизно за 90-100 метрів, у якого після застосування гальмування «горіла резина». Гальмівний шлях автомобіля «Деу», який дорівнює на схемі 22,2 метри міг бути ще більшим, однак він закінчився в момент удару автомобіля «Деу» об його автомобіль, тобто автомобіль «Деу» рухався з дуже високою швидкістю, що і стало причиною ДТП.
Вказані пояснення ОСОБА_3 підтверджуються поясненнями ОСОБА_6, яка вказала, що в момент дорожньо-транспортної пригоди вона знаходилась в автомобілі «Ауді 100», який виконував поворот ліворуч на зелене світло світлофора та виїхав вже за знак «стоп», однак зупинився для пропуску автомобіля, який закінчував маневр. В цей час вона побачила як на їх автомобіль на великій швидкості скоїв наїзд автомобіль «Деу», який не зміг зупинитися навіть після застосування екстреного гальмування.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які давали письмові пояснення 14 квітня 2012 року також підтвердили, що автомобіль «Деу» скоїв зіткнення зі стоячим на перехресті автомобілем «Ауді».
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно п. 12.1 Правил Дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 12.3 Правил Дорожнього руху України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Всупереч твердженням апелянта, суд першої інстанції з достатньою повнотою, всебічно, об'єктивно та неупереджено дослідив надані сторонами докази, в тому числі і покладені в основу апеляційної скарги доводи, повно та правильно виклав їх у постанові, проаналізував у сукупності з іншими доказами і дав їм належну оцінку в плані достовірності і достатності для висновків суду по суті справи.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме зі схеми ДТП, підписаної обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди, пояснень ОСОБА_1, ОСОБА_3, інших свідків, водій ОСОБА_1 належним чином не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, та при цьому не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до повної його зупинки та вищевказані дії водія ОСОБА_1 в їх сукупності знаходяться, зокрема, також у причинно-наслідковому зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.
Виходячи з сукупності вище приведених доказів, перевіривши їх при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення в апеляційному порядку, вважаю обґрунтованим висновок суду першої інстанції про винність водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 03 травня 2012 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03 травня 2012 року, якою ОСОБА_7 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить чотириста двадцять п'ять гривень, залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Бець О.В.