АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Чернушенка А.В.
суддів Бартащук Л.В., Бець О.В.
за участю прокурора Турика М.П.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 3 липня 2012 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,-
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві знаходиться кримінальна справа № 10-31537, яка порушена 23 червня 2012 року відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
23 червня 2012 року о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 115 КПК України та цього ж дня пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України.
26 червня 2012 року слідчий СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в
Справа № 10/2690/ 1305/ 2012 Категорія ст. 165-2 КПК України.
Головуючий в суді 1-ї інстанції Гайдук С.В. Доповідач Чернушенко А.В.
м. Києві Пажо О.О., за погодженням із заступником прокурора Шевченківського району міста Києва, звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з поданням про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, що може стати підставою для подальшого вчинення злочинів та знаходячись на волі може ухилятись від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2012 року строк затримання обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено до 10 діб.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 3 липня 2012 року подання слідчого прокуратури Шевченківського району міста Києва Пажо О.О. задоволено та обрано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
5 липня 2012 року захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 3 липня 2012 року, в якій просить скасувати постанову районного суду міста Києва від 3 липня 2012 року посилаючись на те, що судом не враховано факт знаходження на утриманні обвинуваченого матері інваліда, яка є особою похилого віку і за станом здоров'я потребує обов'язкової сторонньої допомоги, вітчима інваліда, падчириці інваліда, дружини пенсіонера та неповнолітнього сина. В обґрунтування апеляційних вимог захисник посилається також на те, що суд порушив принцип змагальності та диспозитивності судового процесу, взявши до уваги тільки ті обставини, які є негативними відносно ОСОБА_2, а обставини, які є позитивними, суд не взяв до уваги.
Вивчивши матеріали кримінальної і судової справи, доводи апеляційної скарги, яку підтримав та доповнив в судовому засіданні захисник, пояснення обвинуваченого, який погодився з апеляційною скаргою захисника, заслухавши думку прокурора, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_1, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 148 КПК України, якою визначені мета і підстави застосування запобіжних заходів, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, від підозрюваного, обвинуваченого або підсудного відбирається письмове зобов'язання про явку на виклик особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування.
Згідно ст. 150 КПК України, яка передбачає, обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (із змінами і доповненнями), роз'яснив судам, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК, і його належної поведінки.
При цьому треба мати на увазі, що взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 ст. 155 КПК), і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність (ч. 2 ст. 148 КПК).
Однак зазначених вимог КПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України районний суд не взяв до уваги.
Задовольняючи подання про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, районний суд не звернув увагу на те, що як в поданні слідчого, так і в матеріалах кримінальної справи № 10-31537 взагалі відсутні будь-які конкретні дані про намір ОСОБА_2 ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі та виконанню процесуальних рішень, як про це безпідставно зазначено в поданні слідчого та постанові суду.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою старшого слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Пажо О.О. від 23 червня 2012 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В цей же день о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 115 КПК України та пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України.
Допитаний по справі як обвинувачений, ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України «визнав повністю та в ході допиту надав чіткі зізнавальні показання», як про це зазначено в поданні слідчого, що свідчить про те, що обвинувачений не ухилявся від відповідальності та слідства, а навпаки сприяв розкриттю злочину.
Тяжкість злочину, на яку посилався як слідчий, так і суд, хоча і є необхідною умовою для законності тримання під вартою, але наявність лише цієї умови є недостатнім обґрунтуванням необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. А тому посилання в постанові суду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, саме по собі не заслуговує на увагу, оскільки тяжкість злочину може бути враховано лише в сукупності з іншими ризиками при доведеності існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину.
Крім того, відсутність у постанові суду конкретизації обставин справи при обґрунтуванні необхідності взяття під варту ОСОБА_2 унеможливлює реалізацію права обвинуваченого та його захисника спростовувати доводи щодо наявності підстав тримання під вартою.
Судом також безпідставно не враховані обставини, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_2, зокрема, сімейний і матеріальний стан, наявність постійного місця проживання, стан здоров'я осіб, які знаходяться на його утриманні та які потребують його допомоги, наявність неповнолітнього сина, а також позитивна характеристика.
Таким чином, наведені дані свідчать про те, що постанова суду про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді - взяття під варту не містить обґрунтування доцільності застосування найбільш суворого запобіжного заходу - взяття під варту в контексті обставин зазначеної кримінальної справи, як цього вимагає національне та міжнародне законодавство.
За таких обставин у суду не було достатніх підстав для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а тому постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 3 липня 2012 року слід скасувати, а у задоволенні подання слідчого відмовити.
Оскільки в матеріалах справи немає достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, судова колегія вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд та відібрати у ОСОБА_2 письмове зобов'язання про явку на виклик особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 148, 150, 165-2, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 3 липня 2012 року про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - скасувати.
В задоволенні подання слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Пажо О.О. про обрання відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - відмовити.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти звільнити.
Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Відібрати у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підписку про невиїзд, зобов'язавши його не відлучатися з постійного місця проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого та роз'яснити йому, що у разі порушення підписки про невиїзд, вона може бути змінена більш суворим запобіжним заходом.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора міста Києва.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
З оригіналом вірно
Головуючий: /підпис/ Чернушенко А.В.
Судді: /підпис/ Бець О.В.
/підпис/ Бартащук Л.В.
Судд