донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.08.2012 р. справа №5009/938/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кододової О.В.

суддівАзарової З.П., Мартюхіної Н.О.

при секретарі Коломієць С.О.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача: від ВДВС: не з'явився Метелькова Ю.В., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій №1», м. Запоріжжя

на ухвалу господарського суду Запорізької області

від11.07.2012 року

по справі№5009/938/12 (суддя Науменко А.О.)

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКОС фінанси», м. Київ

до відповідача 1. :Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій №1», м. Запоріжжя

до відповідача 2.: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАЛ, ГМБХ», м. Запоріжжя Публічне акціонерне товариство «БАНК КІПРУ»

За скаргою на дії ВДВС Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій №1», м. Запоріжжя

до виконавчого органуВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2012року, ВП №32860395, видану державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Гречухом Олегом Ярославовичем на підставі наказу господарського суду Запорізької області про примусове стягнення №5009/938/12 від 28.04.2012року.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій №1», м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області зі скаргою про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2012року, ВП №32860395, видану державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Гречухом Олегом Ярославовичем на підставі наказу господарського суду Запорізької області про примусове стягнення №5009/938/12 від 28.04.2012року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11 липня 2012року у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій №1», м. Запоріжжя відмовлено.

Ухвалу мотивовано тим, що скаржник невірно трактує статтю 18 Закону України "Про виконавче провадження", яка альтернативно встановлює, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, із зазначенням в якій частині щодо кожного із позивачів або відповідачів необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Суд першої інстанції зазначає, що в даному випадку встановити в якій частині щодо кожного із відповідачів необхідно виконати рішення неможливо, оскільки солідарна відповідальність такої можливості не встановлює, в резолютивній частині рішення господарського суду Запорізької області від 13.04.2012 р. по справі № 5009/938/12, відповідно і в наказі про примусове стягнення від 28.04.2012 р. на виконання зазначеного рішення, вказано про солідарне стягнення з ПАТ "ЗЗК № 1"та ТОВ "КОРАЛ, ГМБХ" на користь ТОВ "ІКОС ФІНАНС"17 028 985,11 грн. заборгованості та 65 989,50 грн. судового збору, що відповідає заявленим позовним вимогам ТОВ "ІКОС ФІНАНС", вимогам чинного законодавства України щодо змісту рішення та вимогам щодо оформлення наказу господарського суду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, скаржник -Публічне акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій №1», м. Запоріжжя звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.07.2012року по справі №5009/938/12 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2012року, ВП №32860395, видану державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Гречухом Олегом Ярославовичем на підставі наказу господарського суду Запорізької області про примусове стягнення №5009/938/12 від 28.04.2012року.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що наказ господарського суду не відповідає всім вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а тому державному виконавцю слід було відмовити у відкритті виконавчого провадження. Відповідно до п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

На думку скаржника, постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2012року винесена неправомірно, на підставі виконавчого документа, що не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження»та підлягає скасуванню.

Позивач, відповідачі та третя особа не скористалися правом участі своїх представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, тому згідно зі ст. 75,99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційну скаргу розглянуто за наявними матеріалами.

Представник ВДВС у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив ухвалу суду залишити без змін.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Азарової З.П. розпорядженням голови суду О.С. Кулебякіним був змінений склад суддів по розгляду зазначеної справи у складі: Кододова О.В. -головуючий суддя (доповідач), судді Азарова З.П. та Мартюхіна Н.О.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Згідно з положеннями ст.101, ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.04.2012 р. по справі № 5009/938/12 позов ТОВ "ІКОС ФІНАНС" задоволено, стягнуто солідарно з ПАТ "ЗЗК № 1", з ТОВ "КОРАЛ, ГМБХ" на користь ТОВ "ІКОС ФІНАНС" заборгованість в сумі 17 028 985,11 грн. та 65 989,50 грн. судового збору.

На виконання рішення господарського суду 28.04.2012р. видано наказ про примусове стягнення солідарно з ПАТ "ЗЗК № 1", з ТОВ "КОРАЛ, ГМБХ" на користь ТОВ "ІКОС ФІНАНС" заборгованість в сумі 17 028 985,11 грн. та 65 989,50 грн. судового збору.

У подальшому, 30.05.2012р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречухом Олегом Ярославовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32860395 з виконання наказу № 5009/938/12 від 28.04.2012 р. (т.3, а.с.80)

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, за наступних підстав.

Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України господарським судом розглядаються скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Відповідно до ст.124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального Кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 84 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення; розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу).

Якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Згідно до п. 9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р., у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати, у рішеннях щодо кількох відповідачів - як вирішено спір щодо кожного з них (крім позовних вимог, що ґрунтуються на солідарній відповідальності).

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Частиною 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Ця норма пов'язана з нормою ст. 23 ГПК України, згідно з якою позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Водночас якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом видається один наказ на стягнення всієї суми.

Інститут процесуальної співучасті виникає як наслідок існування множинності осіб у матеріальному правовідношенні на стороні боржника чи кредитора. Це може бути пов'язане з солідарною відповідальністю осіб у зобов'язанні.

Частиною 1 ст.117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення ( ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").

У відповідності до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення;

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Таким чином суд перщої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується апеляційна інстанція, що скаржник невірно трактує статтю 18 Закону України "Про виконавче провадження", яка альтернативно встановлює, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, із зазначенням в якій частині щодо кожного із позивачів або відповідачів необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

За змістом рішення суду по даній справі, позивач не обирав стягнення частинами, він обрав стягнення всієї суми одночасно із обох відповідачів, а тому визначення у наказах якихось часток для стягнення їх з відповідачів суперечило б рішенню суду, яке не оскаржувалося сторонами і не може бути змінено суддею на власний розсуд. Виданий наказ по справі №5009/938/12 відповідає чинному законодавству.

Колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що обраний заявником скарги спосіб захисту свого інтересу щодо дій виконавчої служби, як скасування постанови ДВС України, не відповідає ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, оскільки за вказаними нормами не передбачено скасування судом актів органів державної виконавчої влади. Законом України "Про виконавче провадження" передбачається скасування постанов державного виконавця лише начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Наслідки скасування та визнання недійсною постанови виконавчої служби не є тотожними, оскільки недійсність вказаного акту передбачається з моменту його винесення.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 11.07.2012року по справі №5009/938/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій №1», м. Запоріжжя -без задоволення.

Результати апеляційного провадження у справі №5009/938/12 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.99, ст.101, ст.103, ст.105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій №1», м. Запоріжжя від 11.07.2012 року у справі №5009/938/12 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.07.2012 року у справі №5009/938/12 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Азарова З.П.

Мартюхіна Н.О.

Надруковано 7екз.: позивачу-1екз., відповідачам - 2екз., у справу -1екз., ДАГС-1екз., господарському суду-1екз., ВДВС-1екз.