ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.08.2012 року Справа № 25/5005/3161/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. -доповідача
суддів: Євстигнеєва О.С., Тищик І.В.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Костюченко В.П. юрисконсульт, довіреність №8 від 24.03.12;
від відповідача: Варданян Г.С., довіреність №74-юр. від 19.03.12.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2012 року у справі № 25/5005/3161/2012
за позовом комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ
про прийняття договору на поставку природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2012 року (суддя Чередко А.Є.) в задоволенні позовних вимог комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ про врегулювання розбіжностей за проектом договору від 15.03.2012 року по пунктах 2.5, 3.2, 3.4, 4.1, 4.2, 4.6, 5.2.3, 5.3.9, 6.2.2., 6.3, 7.2. -відмовлено повністю.
В мотивувальній частині рішення, господарський суд зазначив, що врегулювання розбіжностей за проектом договору від 15.03.2012 року по пунктах 2.5, 3.2, 3.4, 4.1, 4.2, 4.6, 5.2.3, 5.3.9, 6.2.2, 6.3, 7.2. у власній редакції позивача, суперечить вимогам Типового договору постачання природного газу за регульованим тарифом, затверджена Постановою НКРЕ від 22.09.2011 р. №1580.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2012 року, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 25/5005/3161/2012 та прийняти нове рішення, яким прийняти договір № 3-02/27-12 від 27.02.2012 року на поставку природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти в редакції КП «Теплоенерго»Дніпропетровської міської ради.
На підставі розпорядження заступника голови суду Паруснікова Ю.Б. від 11.07.2012 року № 967, справа була передана для вирішення питання щодо призначення до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Вечірко І.О., Верхогляд Т.А.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду у судому засіданні.
20.07.2012 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, а доводи, які зазначені в апеляційній скарзі позивача є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2012 року -без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
На підставі розпорядження голови суду Тупицького О.М. № 1186 від 15.08.2012 року справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Євстигнеєв О.С., Тищик І.В.
15.08.2012 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд вважає, що апеляційна скарга комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 10.12.1996р. № 02-5/422 "Про судове рішення" - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Перевіряючи доводи позивача щодо його редакції п. 2.5 суд прийшов до правильного висновку, що Типовим договором, затвердженим Постановою НКРЕ №1580 від 22.09.2011 року не передбачено можливості перевищення обсягів споживання у разі пониження температури повітря. Позивач не позбавлений права, у разі значного пониження температури, звернутися до відповідача і узгодити додаткові обсяги поставки газу.
Вірним є висновок суду першої інстанції щодо редакції позивача п. 3.2 договору, оскільки встановлення коректора об'єму газу не може ставитися в залежність від фінансування.
Спірні правовідносини, які склались між суб'єктами господарювання під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу, у тому числі видобутого з газових і газоконденсатних родовищ, та нафтового газу, отриманого з нафтових родовищ (далі - газ) регулюються положеннями Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27. 12. 2005 року №618 (далі-Правила).
Пункт 2 Правил передбачає, що Правила поширюються на суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з постачання та транспортування природного газу розподільними мережами, споживачів газу, крім населення, суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з проектування, налагоджування вузлів обліку газу, а також з розроблення та виготовлення засобів вимірювальної техніки, які призначені для використання на вузлах обліку газу.
Оскільки позивач є споживачем газу, він зобов'язаний дотримуватися вимог Правил щодо належного обладнання вузлів обліку вимірювальними засобами, зокрема п.5.1 Правил.
Вузли обліку газу розподіляються на п'ять категорій залежно від річних обсягів транспортованого газу, а саме: I категорія - більше 200 млн. м3; II категорія - від 20 до 200 млн. м3 включно; III категорія - від 2 до 20 млн. м3 включно; IV категорія - від 0,2 до 2 млн. м3 включно; V категорія - менше 0,2 млн. м3. (п. 5.23 Правил).
Пропозиції до облаштування комерційних вузлів обліку газу I категорії:
- передбачати встановлення дублювальних вимірювальних комплексів;
- передбачати використання вимірювальних систем об'єму газу, що складаються з двох або трьох вимірювальних комплексів, якщо обсяги транспортування газу через вузол обліку газу перевищують 500 млн. м3 на рік;
- під час розробки програмного забезпечення верхнього рівня комерційних та дублювальних вимірювальних комплексів багатоконтурної вимірювальної системи об'єму газу передбачати безперервний аналіз результатів вимірювань параметрів і витрати газу з наданням інформації про відхилення результатів вимірювань параметрів і витрати газу від запрограмованих до відповідних пристроїв зчитування та реєстрації;
- передбачати можливість друкування інформації про аварійні ситуації, що можуть виникнути в процесі експлуатації комерційних вузлів обліку газу, протягом однієї години з моменту виникнення аварійної ситуації (п. 5.24 Правил).
На комерційних вузлах обліку газу з максимальною об'ємною витратою газу більше 65 м3/год. з будь-яким надлишковим тиском та в діапазоні об'ємної витрати від 16 м3/год. до 65 м3/год. з надлишковим тиском більше 0,005 МПа вимірювання об'єму газу повинні проводитись тільки з використанням обчислювачів або коректорів об'єму газу. Максимальна об'ємна витрата газу визначається за паспортними даними газоспоживаючого обладнання (п. 6.1 Правил).
Щодо редакції позивача п. 3.4 договору, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки законодавством не передбачена оплата повірки приладів комерційного обліку за рахунок ініціатора перевірки.
Щодо редакції п. 4.6 договору, суд першої інстанції вірно зазначив про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідач теж пов'язаний терміном розрахунків за договором про закупівлю природного газу до 14 числа наступного місяця.
Щодо редакції п.п. 5.3.9 п. 5.3 договору, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що така редакція суперечить вимогам п. 2.6 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених Наказом Держкомнафтогазу від 01.11.1994 р. №355, якими передбачено нормативне газоспоживання.
Пропозиція відповідача виключити з п. 7.2 договору умови про понаднормативне споживання правильно визнана обґрунтованою судом першої інстанції і правильно не прийняті заперечення позивача в цій частині.
Таким чином, на підставі зазначеного вище, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2012 року у справі № 25/5005/3161/2012, оскільки суд першої інстанції 6повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, вірно застосував норми матеріального і процесуального права. Наведені у апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не спростовують його висновків.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2012р. у справі № 25/5005/3161/2012 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2012 року у справі № 25/5005/3161/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя О.С. Євстигнеєв
Суддя І.В. Тищик
Повний текст постанови складений 17.08.2012 року.