Справа № 407/525/2012
п/с № 2а/407/66/2012
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
10 серпня 2012 року
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
в складі
головуючого- судді Борцової А.А.
при секретарі- Килинчук Л.Л.
позивача- ОСОБА_1 С.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вільногірську Дніпропетровської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу №5 роти з ОСП УДАІ ГУМВС України у Київській області прапорщика міліції Матвієнко Сергія Олексійовича, про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу №5 роти з ОСП УДАІ ГУМВС України у Київській області прапорщика міліції Матвієнко С. О. про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, вказуючи, що постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності винесена відповідачем без допустимих доказів його вини. Коли відповідач зупинив автомобіль, яким він керував, та звинуватив в порушенні ПДР- пересіканні суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 додатку 2 ПДР при обгоні вантажного автомобіля «Волво», він не відреагував на його заперечення щодо відсутності порушення, хоча він не пересікав суцільну лінію дорожньої розмітки, не опитав свідка ОСОБА_3, яка знаходилась в автомобілі, пояснивши, що це зацікавлена особа, замість цього опитав водія вантажного автомобіля «Вольво», який розписався в протоколі про адміністративне правопорушення, після чого склав постанову в справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу 306 гривень. Також, відповідач порушив вимоги ст.268 КУпАП, завадивши його праву звернутися до захисника та вказав в постанові «ІДПС»замість «інспектор дорожньо-патрульної служби». Просить визнати неправомірними дії посадової особи - відповідача, спрямовані на притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, 15 червня 2012 року на 44-му км автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ; визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АІ1 № 183703 від 15.06.2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП .
В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на вищевказані обставини та додатково пояснив, що фактично здійснив випередження, а не обгін вантажного автомобіля, який рухався повільно по узбіччю, при цьому на смугу зустрічного руху не виїжджав, відстань до суцільної лінії була 0,5 метрів, що не міг бачити відповідач, який знаходився на стаціонарному посту ДАІ за 220-230 метрів від місця випередження та міг бачити лише, як позивач випередив автомобіль, а пересікання лінії бачити не міг. Просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи за його відсутністю в зв'язку з постійним чергуванням на роботі та надав письмове заперечення проти позову /а.с. 43-46/, відповідно до якого вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності здійснено ним з дотриманням вимог закону. 15 червня 2012 року, на 44 км автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ (стаціонарний пост №5), позивач порушив правила обгону, при цьому перетин суцільну лінію розмітки 1.1 додатку 2 ПДР України, яка поділяла транспортні потоки протилежних напрямків при здійсненні обгону попутного автомобіля, в полі його зору. Відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст. 122 КУпАП та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, був опитаний свідок даного порушення - водій автомобіля «Вольво», який підтвердив, що автомобіль «Шевроле»д/н НОМЕР_1 здійснив обгін його автомобіля «Вольво»та при цьому перетнув суцільну лінію розмітки. При складанні протоколу відносно позивача, останньому були роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, права ОСОБА_1 були роз'яснені і не були порушені, намагаючись уникнути адміністративної відповідальності, позивач умисно вводить суд в оману, посилаючись на неналежні докази та невірно трактуючи закон, тобто винесені протокол і постанова відповідають вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Вислухавши позивача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи та заперечення відповідача, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.
Так, свідок ОСОБА_3 пояснила, що 15 червня 2011 року, близько 08 години, їхали разом з позивачем та ОСОБА_4 з м.Бориспіль по трасі, знаходилась на передньому пасажирському сидінні в автомобілі «Шевроле»під керуванням позивача. Зупинив інспектор ДАІ та сказав, що на його думку ОСОБА_1 здійснив обгін вантажного автомобіля «Вольво», пересікши суцільну ліню розмітки, а коли ОСОБА_1 почав заперечувати, зупинив водія вантажного автомобіля, від якого відібрав пояснення. Змісту їх розмови не чула. Коли позивач здійснював обгін, не було необхідності пересікати суцільну лінію розмітки, оскільки вантажний автомобіль рухався повільно по узбіччю. Записати її як свідка та опитати відповідач відмовився, сказав, що пасажири автомобіля позивача є зацікавленими особами, також відмовив позивачу у ознайомленні з поясненнями водія вантажного автомобіля.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 15 червня 2012 року поверталися з аеропорту Бориспіль додому. Він знаходився на задньому сидінні, спостерігав за дорожньою обстановкою, попереду їхав вантажний автомобіль «Вольво»повільно, практично на узбіччі, ОСОБА_1 обігнав його не виїжджаючи на суцільну смугу, не перетинав її. Біля 8 годин ранку зупинив інспектор і звинуватив, що ОСОБА_1 порушив ПДР, потім зупинив автомобіль «Вольво», взяв пояснення у водія, той розписався та поїхав. Позивач вимагав, щоб інспектор записав їх як свідків та показав пояснення водія вантажного автомобіля, але той відмовився, сказав, що вони зацікавлені особи.
Згідно з копією протоколу про адміністративне правопорушення серії АІ1 № 427435 від 15 червня 2012 року /а.с.17/, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, від 15.06.2012 р., 15.06.2012 на 44 км автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Шевроле д/н НОМЕР_1, здійснив обгін іншого транспортного засобу -автомобіля Вольво д/з 00203 ИМ, пересікши при цьому суцільну лінію розмітки, передбаченої р. 1.1 додатку 2 ПДР, яка розділяла транспортні потоки протилежного напрямку, чим порушив вимоги р. 1.1 д.2 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно з поясненнями ОСОБА_1 при складанні протоколу, факт порушення ПДР він заперечував, зазначив, що в до протоколу не внесено як свідка ОСОБА_3
Згідно з копією постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АІ1 № 183703 від 15 червня 2012 року /а.с.16/, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, 15.06.2012 року на 44 км автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Шевроле д/н НОМЕР_1, здійснив обгін іншого транспортного засобу, перевищивши при цьому суцільну лінію розмітки 1.1 додатку 2 ПДР, яка розділяла транспортні потоки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі ст.14-1, ч.5,6 статті 258 та ст.283 КУпАП, притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу у розмірі 306 гривень.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 15 червня 2012 року, о 08 годині 00 хвилин, інспектором дорожньо-патрульної служби взводу №5 роти з ОСП УДАІ ГУМВС України у Київській області прапорщиком міліції Матвієнко Сергієм Олексійовичем, який є суб'єктом владних повноважень, діючим у межах своєї компетенції, було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АІ1 № 427435 від 15 червня 2012 року та винесено постанову серії АІ1 № 183703 від 15 червня 2012 року стосовно позивача, про порушення останнім вимог розмітки 1.1 Додатку 2 ПДР України та скоєння останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення на позивача в виді штрафу у розмірі 306 гривень.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 5) добросовісно; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно зі ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів,а також іншими документами.
Відповідно до статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення»за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463 (далі Наказ), а саме п.2.6 слідує, що при складанні протоколу, при викладенні обставин правопорушення вказується суть правопорушення, які саме протиправні дії вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. У випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол, і ставить свій підпис, а також може робити заяви і клопотати по суті складання протоколу та розгляду справи (у разі відмови від пояснення або підписання протоколу про це робиться запис посадової особи, яка склала протокол, що підтверджується підписами свідків).
Посадова особа, яка розглядає протокол, виносить рішення про задоволення чи відхилення заяви або клопотання, про що робиться відповідний запис у протоколі.
Згідно пункту 2.7 Наказу, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, в тому числі, відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові по справі про адміністративне правопорушення, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.
Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення водіями транспортних засобів вимог розмітки проїзної частини, за що передбачене адміністративне стягнення в виді штрафу у розмірі від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.34 ПДР України, лінії горизонтальної розмітки мають білий колір. Горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.ч.1,6 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до ч.3 ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд не приймає до уваги у якості належного доказу пояснення очевидця ОСОБА_6, яке долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення на підтвердження факту вчинення позивачем, оскільки, відповідно до ч.3 ст. 159 КАС України, судове рішення може ґрунтуватися лише на доказах, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, однак ОСОБА_6 на неодноразові виклики до суду для допиту у якості свідка не з'явився, а його пояснення, дане відповідачу, без з'ясування викладених у ньому обставин у судовому засіданні, не може бути прийняте судом у якості належного доказу по справі.
Крім того, відповідач позов заперечує, і відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, несе обов'язок доказування правомірності свого рішення, судом відповідачу пропонувалося надати докази на підтвердження своїх заперечень, про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження по справі (а.с.1), однак під час розгляду справи судом, будь- які докази на підтвердження своїх заперечень, відповідачем не надано.
Разом з тим, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, здійснено відповідачем Матвієнко С.О., з порушенням вимог п.3, п.5, п.9 ч.3 ст.2 КАС України, тобто, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення та усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Так, в порушення вимог ст.251 КУпАП, ст.256 КУпАП, п.2.6, п.2.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення»за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, відповідачем не в повному обсязі зазначені обставини скоєного адміністративного правопорушення, в тому числі, не конкретизовано місце скоєння адміністративного правопорушення (область), у якості свідка не зазначена ОСОБА_3, про що просив позивач і не опитана по суті порушення.
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності також винесена з порушеннями вимог ст. 280 КУпАП, оскільки при її винесенні відповідачем постанови не дотримані загальні правила накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 33 КУпАП, тобто не враховано характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, не зазначені обставини,передбачені ст.ст. 34,35 КУпАП, що обтяжують або пом'якшують відповідальність позивача, не надана оцінка запереченням позивача щодо факту порушення, не враховані пояснення свідка ОСОБА_3 та не надана оцінка її твердженням, чим в цілому порушено право ОСОБА_1 на захист.
Крім того, оскаржувана постанова винесена на підставі ст. 14-1, ч.6 ст. 258 КУпАП, які визнані неконституційними відповідно до рішення Конституційного Суду України № 23-рп від 22.12.2010 р. і втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення.
При таких обставинах, притягнення позивача до адміністративної відповідальності здійснено відповідачем Матвієнко О.С. з порушенням вимог закону, тому постанова від 15.06.2012 р. є протиправною і підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.
При цьому, суд критично оцінює твердження позивача стосовно того, що в порушення ст.268 КУпАП, відповідач позбавив його права користуватися послугами адвоката або іншого фахівця в галузі права під час розгляду, оскільки вказані доводи спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, згідно з яким ОСОБА_1 роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що свідчить підпис позивача в останньому, при цьому клопотання про надання йому часу для залучення до участі у справі захисника, він не надавав.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання дій відповідача протиправними, оскільки при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови він діяв як уповноважена особа органів ДАІ МВС України і відповідно ст.ст. 256, 222 КУпАП, мав право складати протокол та винести поставу в справі про адміністративне правопорушення в сфері дорожнього руху, тому діяв в межах наданих йому повноважень.
При таких обставинах, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, здійснено відповідачем Матвієнко О.С. з порушенням вимог закону, на підставі протоколу, складеного ним же, тому постанова від 15.06.2012 р. є протиправною і підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.
На підставі ст. 19 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України № 23-рп від 22.12.2010 р., ст.ст.1, 9, 10, 33, 34, 35, 122, 222, 251, 256, 280 КУпАП та керуючись ст.ст. 158, 160, 161, 162, 163, 171-2 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу №5 роти з ОСП УДАІ ГУМВС України у Київській області прапорщика міліції Матвієнко Сергія Олексійовича, про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АІ1 № 183703 від 15 червня 2012 року, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби взводу №5 роти з ОСП УДАІ ГУМВС України у Київській області прапорщиком міліції Матвієнко Сергієм Олексійовичем, про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1) до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП.
В решті позовних вимог -відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя: А.А.Борцова