Справа № 2-991/11

( пр. № 2/502/128/2012)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" серпня 2012 р. Амвросіївський районний суд Донецької області

у складі: головуючого: судді - Ладе В. Р.

при секретарі - Бачуріній М.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника співвідповідача - Володіна С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Амвросіївка справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та відділу державної виконавчої служби Амвросіївського районного управління юстиції, про звільнення від сплати заборгованості по аліментам,

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2011 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа -відділ державної виконавчої служби Амвросіївського районного управління юстиції, про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним: На підставі рішення Амвросіївського районного суду від 11 березня 2002 року з позивача ОСОБА_4 стягуються аліменти на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини його заробітної плати. У зв'язку з тим, що у 2009 році позивач влаштувався на роботу у м. Харків, державним виконавцем був проведений розрахунок заборгованості по аліментам за 17 місяців станом на 01 червня 2008 року і виконавчий лист був направлений у м. Харків за місцем його роботи. Про існуючу заборгованість по аліментам позивачу нічого не було відомо до звільнення з роботи, а саме до червня місяця 2011 року.

23 вересня 2011 року позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Амвросіївського районного управління юстиції для роз'яснень з приводу нарахованої заборгованості по аліментам. Державний виконавець пояснив, що для вирішення спору йому потрібно звертатися до суду.

Відповідно до ст. 195 Сімейного кодексу України розмір заборгованості по аліментам визначається державним виконавцем, а в разі спору -судом.

Позивач вважає, що розрахунок заборгованості по аліментам зроблений безпідставно і неправомірно, тому просить звільнити його від уплати заборгованості в розмірі 3835 грн. 14 коп.

12 березня 2012 року позивач ОСОБА_4 звернувся із заявою про уточнення позовних вимог, в якій вказує, що 11 червня 2008 року він повідомив ВДВС Амвросіївського РУЮ про місце роботи - ТОВ «Южелектромонтаж», що знаходиться у м. Харків. При цьому аліменти він сплачував у добровільному порядку, шляхом перерахування коштів відповідачці ОСОБА_2 по липень 2009 року включно, про що повідомляв своєчасно державного виконавця та надавав платіжні документи про перерахування аліментів. Будь-яких претензій з боку державного виконавця щодо сплати аліментів не було. 01 серпня 2009 року позивач подав заяву в бухгалтерію «Южелектромонтаж»щодо стягнення з нього аліментів на утримання доньок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1/6 частини від заробітку. 21 жовтня 2009 року в бухгалтерію підприємства надійшли виконавчі листи про стягнення аліментів.

14 червня 2011 року позивач звільнився з підприємства і при звільненні йому стало відомо, що у нього заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.06.2009 року в розмірі 3 835 грн. 14 коп., яка була нарахована державним виконавцем ВДВС Амвросіївського РУЮ Донецької області Шерстняковою, про що у виконавчому листі зроблена відмітка. Будь-які документи про підтвердження розміру заборгованості з ВДВС Амвросіївського РУЮ Донецької області до ВДВС Київського РУЮ м. Харкова не надходили. 23 вересня 2011 року позивач звернувся до ВДВС Амвросіївського РУЮ для з'ясування питання виникнення заборгованості в сумі 3 835 грн. 14 коп., державний виконавець Капериз, в провадженні якого знаходився виконавчий лист, направив його до суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, якщо вона виникла за обставиною, що має істотне значення. Обставиною, що має істотне значення, у даному випадку, позивач вважає неправомірне нарахування йому заборгованості по сплаті аліментів без законно обгрунтованих підстав, а також недотримання відділом ДВС Амвросіївського РУЮ вимог ч. 4 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження».

Оскільки позивач не згоден з нарахуванням йому заборгованості в розмірі 3 835 грн. 14 коп. за 17 міс. на користь ОСОБА_2, то у відповідності до ст. ст. 195, 197 СК України та ч. 9 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження»просить визнати заборгованість по сплаті аліментів на користь відповідача станом на 01.06.2008 року за 17 місяців в розмірі 3 835 грн. 14 коп. неправомірно нарахованою та звільнити повністю від її сплати, а також зобов'язати ВДВС Амвросіївського РУЮ зарахувати стягнуті з нього кошти в період з жовтня 2009 року по червень 2011 року в розмірі 1 238 грн. 91 коп. в рахунок поточних аліментних платежів на користь відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, наполягає на задоволенні позову. Суду пояснила, що станом на 1 червня 2008 року держвиконавець нарахував позивачу заборгованість за 17 місяців, але боржника про цю заборгованість ніхто не повідомляв. Лише у 2011 році він дізнався про заборгованість. 5 січня 2012 року згідно запиту відділ державної виконавчої служби Амвросіївського РУЮ повідомив, що в суді вирішується спір щодо заборгованості, тобто ВДВС було відомо про спір і вони повинні були витребувати виконавче провадження з архіву, але вони навмисно знищили справу. У зв'язку з тим, що відділ державної виконавчої служби не може надати розрахунок заборгованості, а позивач ОСОБА_4 повідомляв ВДВС про місце роботи, позивач не згоден з розміром заборгованості. Він працював з 1 січня 2008 року по 14 червня 2011 року і без виконавчого листа виплачував аліменти, перераховував їх поштою і своєчасно повідомляв виконавчу службу про місце роботи. Аліменти перераховував по 100 грн., цю суму нарахувала державний виконавець, яка вела справу. Підтвердити це можливо лише матеріалами виконавчого провадження, яке на даний час знищено. Вона, як представник позивача, вважає, що сума заборгованості складає 253 грн. 06 коп., з якою позивач згоден.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і суду пояснила, що позивач з самого початку виплачував аліменти у меншому розмірі, чим встановлено законодавством. Аліменти він перераховував самостійно до того часу, як виконавчий лист надійшов до бухгалтерії підприємства, де він працював. Заборгованість по аліментам була нарахована державним виконавцем і підстав для звільнення позивача від її сплати немає. Державним виконавцем був складений акт і направлений обом сторонам, тобто, позивач знав про заборгованість. А, якщо не отримав, то повинен був повернутися до ДВС. Вважає, що він пропустив строк позовної давності для звернення до суду. Враховуючи, що на теперішній час відсутні докази і спростування заборгованості, відповідач наполягає на сумі заборгованості, яка вказана у виконавчому листі, оскільки державний виконавець на час розрахунку заборгованості мав усі документи.

Представник відділу державної виконавчої служби Амвросіївського районного управління юстиції Володін С.П. позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що сума заборгованості по сплаті аліментів у ОСОБА_4 складає 6 306 грн. 08 коп., розрахунок проведено за період з 10 березня 2004 року по 01 червня 2008 року. Розрахунок заборгованості проводився за час роботи позивача із його заробітної плати, а коли він не працював, виходячи із середньомісячної заробітної плати по району. З підприємства надходили довідки про періоди роботи позивача, а також позивач надавав квитанції про добровільну сплату аліментів. На даний час неможливо з'ясувати за які саме 17 місяців виникла заборгованість станом на 01 червня 2008 року, оскільки виконавче провадження знищено. На час, коли нараховувалася заборгованість в сумі 3 835 грн. 14 коп. державний виконавець не знав, що позивач працює. На даний час він провів перерахунок заборгованості і станом на 1 червня 2008 року вона складає 6 306 грн. 08 коп. З сумою заборгованості, зазначеною представником позивача, а саме 263 грн. він не згоден, наполягає на сумі заборгованості, яка вказана у виконавчому листі.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Амвросіївського районного суду від 11 березня 2002 року позивач ОСОБА_4 виплачує аліменти на користь відповідача ОСОБА_2 в розмірі 1/6 частини заробітної плати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Амвросіївського районного управління позивачу була нарахована заборгованість за аліментами в розмірі 3 835 грн. 14 коп., яка утворилася станом на 01 червня 2008 року за 17 місяців, про що зроблена відповідна помітка у виконавчому листі.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 195 Сімейного кодексу України передбачає визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), відповідно до частини другої цієї статті якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.

Звертаючись до суду, позивач вказує, що розрахунок заборгованості проведений невірно, оскільки на час нарахування заборгованості він працював і заборгованість повинна розраховуватись відповідно до вимог ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України, тобто з його заробітку.

Згідно довідок про отримання доходів за період з січня 2007 року по червень 2008 року 1/6 частина заробітної плати позивача складала менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України позивач повинен був виплатити аліменти, а саме 30% прожиткового мінімуму, у наступному розмірі: за січень 2007 року 269 грн. 90 коп., лютий 2007 року -181 грн. 84 коп., березень 2007 року -167 грн. 40 коп., квітень 2007 року -вересень 2008 року по 178 грн. 50 коп. щомісячно, жовтень 2008 року - грудень 2007 року по 181 грн. 20 коп., січень 2008 року -березень 2008 року по 198 грн. 90 коп., квітень 2008 року -травень 2008 року по 203 грн. 40 коп., а всього в сумі 3 120 грн. 30 коп. З урахуванням виплачених позивачем аліментів станом на 01 червня 2008 року, або за 17 місяців, сума заборгованості складає 1737 грн. 24 коп.

На підприємстві, за місцем роботи позивача, була утримана заборгованість із заробітної плати і, таким чином, залишок невиплаченої заборгованості складає 254 грн. 06 коп. ( 1737 грн. -1484 грн. 18 коп.).

Відповідно до ч. 2 ст. 197 Сімейного кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Представником відділу державної виконавчої служби Амвросіївського районного управління юстиції не була доведена обгрунтованість нарахування заборгованості позивачу в розмірі 3835 грн. 14 коп. станом на 01.06.2008 року -17 міс., оскільки в січні 2012 року виконавче провадження було знищено.

За таких обставин суд вважає, що заборгованість в розмірі 3 581 грн. 08 коп. станом на 01 червня 2008 року нарахована з порушенням вимог ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України і від її сплати позивача потрібно звільнити.

Суд також вважає, що відповідач не пропустив строк позовної давності для звернення до суду, оскільки, в порушення вимог ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» після нарахування заборгованості державний виконавець не повідомив боржника про нараховану йому заборгованість, дані про таке повідомлення представником відповідача не надані.

На підставі ст. ст. 195, 197 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 59, 60, 208, 209, 212, 213, 214, 215 та 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати заборгованість по сплаті аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 01 червня 2008 року за 17 місяців у розмірі 3 581 грн. 08 коп. неправомірно нарахованою та звільнити від її сплати.

В решті позову ОСОБА_4 відмовити.

Повний текст рішення, з яким сторони можуть ознайомитися, буде виготовлений 15 серпня 2012 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецькій області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів після його проголошення.

СуддяВ.Р. Ладе