23.04.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-739/2012р. Головуючий у першій
інстанції Батурін А.С.
Категорія 51 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов В.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Зотова В.С.,
суддів: Колбіної Т.П., Алєєвої Н.Г.,
при секретарі: Зміївської В.С.,
за участю: позивача ОСОБА_3,
представника позивача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Севастопольського Національного технічного університету на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 08 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Севастопольського Національного технічного університету про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні,-
В С Т А Н О В И Л А:
31 серпня 2011 року позивач звернулась до суду з позовом до Севастопольського Національного технічного університету про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні, який в подальшому уточнила в порядку ст. 31 ЦПК України.
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідач несвоєчасно провів розрахунок з позивачем при звільненні та затримав розрахунок за період з 13.04.2011 року по 18.10.2011 року, у зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію в порядку ст. 117 КЗпП України в розмірі 9755,67 гривень.
Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 08 грудня 2011 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким у позові відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, але в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 в період з 02.04.2001 року по 13.04.2011 року працювала на посаді головного бухгалтера санаторію - профілакторію Севастопольського Національного технічного університету. 13.04.2011 року позивач була звільнена з посади в зв'язку з скороченням штату(арк. с. 4).
Розрахунок при звільненні, в порядку ст. 116 КЗпП України, з позивачем не здійснено.
Підприємство здійснило повний розрахунок з позивачем лише 18.10.2011 року на підставі рішення суду від 30.06.2011 року.
За період несвоєчасного розрахунку з позивачем з 13.04.2011 рік по 18.10.2011 рік, виходячи з розміру середньої заробітної плати 1588,13 гривень (арк. с. 3), компенсація, передбачена ст. 117 КЗпП України складає 9755,67 гривень.
Зазначені обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються набутими матеріалами справи.
Посилання відповідача на неможливість розрахунку внаслідок відсутності державного фінансування та відмови у фінансуванні з боку ФСС, на думку суду першої інстанції є необґрунтованими, так як не звільняють підприємство від розрахунку з працівником при його звільненні.
За таких обставин, враховуючи положення ст.ст. 116, 117 КЗпП України, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_3 до Севастопольського Національного технічного університету про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він зроблений на підставі повного та всебічного розгляду усіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись викладеним, ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Севастопольського Національного технічного університету - відхилити.
Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 08 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : /підпис/ В.С.Зотов
Судді: /підпис/ Т.П.Колбіна
/підпис/ Н.Г.Алєєва
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду В.С. Зотов
міста Севастополя