01.03.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-383/2012р. Головуючий у першій

інстанції Бессараб Л.М.

Категорія 46 Доповідач у апеляційній

інстанції Зотов В.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Зотова В.С.,

суддів: Володіної Л.В., Птіціної В.І.,

при секретарі: Блох Д.Д.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційні скарги ОСОБА_5 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 15 червня 2011 року та ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розподіл сумісного майна подружжя , -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_5 звернулася до суду в лютому 2009 року з позовом до відповідача ОСОБА_6, просить розділити майно подружжя, визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та стягнути на її користь вартість 1/2 частки майна у сумі 16 234 грн.

Позов мотивований тим, що спірна квартира є власністю подружжя, оскільки придбана у період шлюбу сторін, вважає що розподіл сумісного майна належить провести визнанням за позивачем права власності на Ѕ частку квартири та стягненню на її користь з відповідача 1/2 частки майна, яке залишилося у спірній квартирі, майно, яке було придбано у шлюбі сторін залишити у користуванні відповідача.

Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 15 червня 2011 року позов задоволений частково. Ухвалено розділити сумісне майно подружжя, виділити у користування ОСОБА_5 набір меблі «Віктор» вартістю 3830,50 грн., палас вартістю 626,56 грн., люстри у кількості 2-х шт. вартістю 637,20 грн., палас вартістю 1 248 грн., карниз для штор вартістю 252 грн., тюлегардинні вироби вартістю 724 грн., спальню «Соната» вартістю 3 784,88 грн., прасувальну дошку вартістю 215 грн., матрац вартістю 1 260 грн., телефон «Панасоник» вартістю 173,13 грн., а всього на суму 12 751,27 грн.

Виділити у користування ОСОБА_6 телевізор ЖК ТV37LЕ, домашній кінотеатр, холодильник RЕЕR Samsung загальною вартістю 3 422,10 грн., мя'гкий куток «Тріумф» вартістю 2 684 грн., кухонній гарнітур «Оля» вартістю 3 245 грн., світильник підвісний вартістю 207 грн., стіл журнальний вартістю 1 248 грн., очисник «Турбо» вартістю 257,14 грн., передпокій вартістю 1 840 грн., а всього на суму 12 903,24 грн.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 особистою власністю ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію у сумі 75,98 грн.

Ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 01 листопада 2011 року був знятий арешт зі спірної квартири АДРЕСА_1, який був накладений Гагарінським районним судом 10 березня 2009 року.

Не погодившись з вищезазначеними рішенням та ухвалою, позивач подала апеляційні скарги в яких просить рішення та ухвалу суду скасувати, як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю та постановити нову ухвалу про накладання арешту.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга на рішення підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга на ухвалу відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.60 СК України майно, придбане подружжям у період шлюбу, належить жінці та чоловіку на праві загальної сумісної власності. З п.3 ч.1 ст.57 СК України убачається, що особистою приватною власністю жінки або чоловіка є майно, яке придбано у період шлюбу, однак за кошти, які належать йому, або їй особисто.

Згідно п.23 постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суду, який вирішує спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання; п. 24 цієї постанови передбачено, що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що сторони по справі знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 15 лютого 2005 року. Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 03 грудня 2009 року шлюб розірвано, сторони по справі не заперечують, що шлюбні та сімейні стосунки були припинені сторонами у січні 2009 року, що також підтверджується рішенням суду про розірвання шлюбу.

11 березня 2008 року відповідачем ОСОБА_6 було придбано квартиру АДРЕСА_1 (арк. с. 18). Сторони у судовому засіданні суду першої інстанції погодилися, що її вартість на момент придбання складала в еквіваленті до долару США - 69 тисяч доларів США.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що квартиру АДРЕСА_1 необхідно виключити з розподілу майна, та визнати її особистим майном відповідача ОСОБА_6, оскільки вона була придбана на кошти, які він отримав 28 лютого 2008 року за продаж своєї квартири АДРЕСА_5 і яка належала йому на праві приватної власності (арк. с. 45).

Даний факт не заперечується сторонами та об'єктивно підтверджується наступними документами.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу вищевказаної квартири, її продаж вчинено 28 лютого 2008 року за 1 880 000 тисяч рублів, угода посвідчена нотаріально

Також в матеріалах справи знаходиться довідка філіалу №1 ВАТ комерційного банка «Центр Інвест» м. Аксай Ростовської області РФ про проведення операцій з іноземною валютою, яка видана на ім'я відповідача ОСОБА_6, з якої убачається, що 28 лютого 2008 року ОСОБА_6 після продажу квартири обміняв 1 722 000 тисячі рублів та отримав 70 000 доларів США.

Позивач ОСОБА_5 та її представник підтвердили вказані обставини та в свою чергу не надали до суду ніяких доказів, що сума у 70 000 доларів США була витрачена з іншою метою, ніж придбання квартири, або у неї існувала така сума коштів окремо від відповідача.

Довід апеляційної скарги про те, що спірна квартира є сумісною власністю, оскільки приватизована відповідачем 31.01.2007 року, тобто у період шлюбу з позивачем, до уваги прийнятий бути не може, оскільки відповідно до ч.1 ст. 36 Сімейного Кодексу РФ, майно, яке належало кожному з подружжя до вступу в шлюб, а також майно, отримане одним з подружжя під час шлюбу в дар, в порядку спадкування чи з інших безоплатних угодах (майно кожного з подружжя), є його власністю. Оскільки приватизацію квартири можна вважати безоплатною угодою, то спірна квартира є особистою власністю відповідача ОСОБА_7

Отже суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що квартира АДРЕСА_1 є особистим майном відповідача, та розподілу не підлягає.

Суд першої інстанції вирішуючи питання про розподіл сумісно нажитого майна виключив з розподілу майна стільці у кількості 3-х шт. вартістю 488,40 грн. та пральну машинку «Наіеr» вартістю 959,20 грн., оскільки вони не вказані у позові. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки це майно було придбано сторонами під час шлюбу (арк. с. 54,56), та це майно вказано у позові (арк. с. 16, п.15,18).

Вартість телевізора ЖК ТV37LЕ, домашнього кінотеатру, холодильнику RЕЕR Samsung, суд першої інстанції зменшив до 3422,10 грн., оскільки ці предмети були куплені подружжям за кредитним договором № 83018 від 10 березня 2008 року, що підтверджується квитанціями про сплату кредиту, та не заперечується сторонами по справі. З моменту придбання цих речей та до січня 2009 року, коли сторони припинили шлюбні стосунки, сторони сумісно сплатили 3422,10 грн., а останню суму кредиту - залишок в розмірі 7776,40 грн. після припинення шлюбних та сімейних стосунків сплачував відповідач ОСОБА_6, що підтверджується квитанціями, які залучені до справи та не заперечується представником позивача.

Придбане майно подружжя, суд першої інстанції поділив наступним чином: у користування позивача ОСОБА_5 передав набір меблі «Віктор» вартістю 3830,50 грн., палас вартістю 626,56 грн., люстри у кількості 2-х шт. вартістю 637,20 грн., палас вартістю 1 248 грн., карниз для штор вартістю 252 грн., тюлегардинні вироби вартістю 724 грн., спальню «Соната» вартістю 3 784,88 грн., прасувальну дошку вартістю 215 грн., матрац вартістю 1260 грн., телефон «Панасоник» вартістю 173,13 грн., а всього на суму 12 751,27 грн.

У користуванні відповідача ОСОБА_6 залишено наступні речі: телевізор ЖК ТV37LЕ, домашній кінотеатр, холодильник RЕЕR Samsung, вартість яких суд зменшив до 3 422,10 грн., м'який куток «Тріумф» вартістю 2 684 грн., кухонній гарнітур «Оля» вартістю 3 245 грн., світильник підвісний вартістю 207 грн., стіл журнальний вартістю 1 248 грн., очисник «Турбо» вартістю 257,14 грн., передпокій вартістю 1 840 грн.

Також колегія суддів вважає за можливе виділити ОСОБА_8 стільці у кількості 3-х шт. вартістю 488,40 грн. та пральну машинку «Наіеr» вартістю 959,20 грн., а всього майна на суму 14 350,84 грн.

Різниця вартості майна у сумі 799,78 грн. ((488, 40 + 959,20) /2 = 799,78 ), як компенсація, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_5

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про компенсацію їй витрат, які були понесені за спільні гроші на ремонт квартири, а саме були встановлені металопластикові вікна на суму 7100 грн. (арк. с. 49) та двері на суму 5023,60 грн. (арк. с. 51), отже на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_6 підлягає стягненню компенсація у розмірі 6061.80 грн., а всього грошова компенсація складає 6861.58 грн. (799,78 + 6061.80).

Також з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 200 грн.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає зміні з доповненням резолютивної частини вказівкою: виділити ОСОБА_8 пральну машинку «Наіеr» вартістю 959,20 грн. і 3 стільці вартістю 488,40 грн., а всього майна на 14350, 84 грн. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію у розмірі 6861,58 грн.Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 у відшкодування судових витрат 200 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.

Щодо апеляційної скарги на ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01.11.2011 року про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Скасовує заходи забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що на момент постановлення ухвали від01.11.2011 року рішення набрало законної сили та підстав для подальшого забезпечення позову не було.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки відповідно до ч.3,6 ст.154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, постановленою з додержанням вимог закону, а тому у відповідності до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України ухвала скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга, підлягає відхиленню.

Керуючись ст. 303,п.3 ч.1 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 309, п.1 ч.1 ст.312 314,316,317 ЦПК України, колегія судів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 15 червня 2011 року задовольнити частково.

Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 15 червня 2011 року - змінити.

Доповнити резолютивну частину рішення вказівкою: виділити ОСОБА_8 пральну машинку «Наіеr» вартістю 959,20 грн. і 3 стільці вартістю 488,40 грн., а всього майна на 14350, 84 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію у розмірі 6861,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 у відшкодування судових витрат 200 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01 листопада 2011 року відхилити.

Ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01 листопада 2011 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ В.С. Зотов

Судді: /підпис/ Л.В. Володіна

/підпис/ В.І. Птіціна

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя В.С.Зотов