29.03.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ас-21/2012р. Головуючий в першій
інстанції Кукурекін К.В.
Категорія 88 Доповідач в апеляційній
інстанції Зотов В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого: Зотова В.С.,
суддів: Єфімової В.О., Птіціної В.І.,
при секретарі: Блох Д.Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Ленінського району м. Севастополя на заочне рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 серпня 2010 року, по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району м. Севастополя про визнання бездіяльності незаконною, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги „Діти війни", -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2010 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя, вказуючи на те, що вона має статус дитини війни і має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позовні вимоги позивач мотивувала тим, що рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Конституційний Суд України визнав неконституційними положення п. 41 розділу II Закону України N 107-VI від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з якими текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в іншій редакції, відповідно до якої відповідач щомісячно сплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків мінімального розміру пенсії за віком. Таким чином, відповідач після прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення повинен був виплачувати пенсію з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але відповідач ігнорує зазначене рішення Конституційного Суду України, що порушує конституційні права і свободи позивача, позбавляє її законного права на отримання перерахованого підвищення до пенсії.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати дії відповідача протиправною, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за період з 01.01.2008 року по 30.04.2010 року.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 серпня 2010 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", за період з 01.05.2008 року по квітень 2010 року включно - протиправною. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" недоплачену суму підвищення до пенсії за період з травня 2008 року по квітень 2010 року включно суму 2658,70 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального права, та неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1 від 18.11.2004 року встановлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 вказаного Закону визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому ст. З цього ж Закону передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими, нормативно-правовими актами.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 народилась у 1940 році, є пенсіонеркою, їй призначена пенсія за віком, вона має статус дитини війни, про що свідчить відповідна відмітка в пенсійному посвідченні, копія якого міститься а матеріалах справи. В зв'язку з цим, на позивача поширюється дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і вона має право на отримання підвищеної пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2007 році дія зазначеної норми закону була зупинена Законом України "Про державний бюджет на 2007 рік", у зв'язку з чим зазначена щомісячна соціальна допомога позивачу не сплачувалась.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік, визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Зміни, внесені підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008від 22.05.2008 року.
Після прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008від 22.05.2008 року зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" не вносилися, дія вказаної статті не зупинялась, тому починаючи з 22.05.2008 року відповідач повинен був виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, проте у 2008, 2009 та 2010 роках виплата цієї допомоги здійснювалась у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд правильно оцінив викладене і, обґрунтовано ухвалив рішення про задоволення вимог, та покладення на відповідача зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу недоплачене підвищення до пенсії, відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 22.05.2008 року по 30.04.2010 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Разом з тим, суд першої інстанції, задовольняючи вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті надбавки до пенсії з визначенням конкретної суми, не врахував, що такої заборгованості не існує, оскільки відповідачем дана надбавка, визначена ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» не нараховувалась. Таким чином, для відновлення порушеного права позивача, правильним було б зобов'язати відповідача здійснити нарахування, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надбавки у відповідному розмірі та виплатити її з урахуванням вже проведених виплат, у зв'язку з чим визначення конкретної суми також має бути покладено на відповідача.
Враховуючи, що суд першої інстанції допустив вказане порушення, і судове рішення є помилковим лише в цій частині, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити рішення в цій частині.
Керуючись 195, 196, 197, ч. 1 п. 2 ст. 198, ч. 1 п. 1 ст. 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Ленінського району м. Севастополя - задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 серпня 2010 року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району м. Севастополя про визнання бездіяльності незаконною, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги „Діти війни" - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", за період з 22.05.2008 року по 30.04.2010 року включно - протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Ленінського району м.Севастополя здійснити нарахування підвищення до пенсії, призначеної ОСОБА_3 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі, встановленому статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 22.05.2008 р. по 30.04.2010 р.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: /підпис/ В.С.Зотов
Судді: /підпис/ В.О. Єфімова
/підпис/ В.І.Птіціна
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя В.С.Зотов