23.04.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-2790/910/2012р. Головуючий у першій
інстанції Євдокімова І.А.
Категорія 45 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов В.С.
ОКРЕМА ДУМКА
СУДДІ ЗОТОВА В.С.
10 лютого 2011 року прокурор Ленінського району міста Севастополя звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 в інтересах Севастопольської міської Ради про визнання недійсним, виданого ОСОБА_3, державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташованої у АДРЕСА_1 серії ЯИ № 053335, витребування на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння ОСОБА_3 вищезазначеної земельної ділянки, стягнути з відповідача державне мито у розмірі 572,76 грн.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позовні вимоги мотивовані тим, що уповноваженим державою розпоряджатись землями територіальної громади міста Севастополя є Севастопольська міська Рада, проте Розпорядженням Голови Севастопольської міської державної адміністрації від 11 березня 2009 року №1016-р затверджено проект землеустрою обслуговуючому кооперативу «Дачно будівельному кооперативу «Беркут-08» по відводу земельної ділянки зі встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних житлових будинків та господарських будівель у районі вулиці Епроновська площею 10,0 га. На підставі цього Розпорядження 06 квітня 2010 року відповідачу виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, по АДРЕСА_2. Рішення щодо передачі земельної ділянки, на яку виданий державний акт, зазначеним розпорядженням не приймалось та заяв з цих питань відповідач до Севастопольської адміністрації не подавав. Вважають, що відповідач незаконно набув право власності на земельну ділянку, так як у Севастопольської міської державної адміністрації відсутня компетенція на розпорядження землями у межах міста Севастополя та порушенням вимог ст. ст. ,38,41,51,80,82,934.2,118,127,134 Земельного Кодексу України.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 22 листопада 2011 року у позові відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - визнання державного акту недійсним з підстав, визначених ст.ст. 203, 215 ЦПК України, не ґрунтується на вимогах закону, а порушень з боку відповідача при отриманні оскаржуваного державного акту не встановлено. Також позивачем не надано доказів про повноваження Севастопольської міської Ради щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.
Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки)у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Як вбачається з матеріалів справи Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №924-р від 27.11.2009р. матеріали вибору земельної ділянки затверджені, «Дачно будівельному кооперативу «Беркут-08» наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі вулиці Воєнних Строітелей орієнтованою площею 10 га для індивідуального дачного будівництва (а.с.128)
Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 11.12.2009 року № 1016-р "Про передачу у власність громадянам - членам обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Беркут-08" земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва, розташованих по вулиці Епроновська, 8/1 - 8/146", кооперативу затверджено проект землеустрою та передано у власність громадянам відповідно до списку-додатку до розпорядження земельні ділянки загальною площею 10,0 га для індивідуального дачного будівництва (арк. с. 176-178).
На підставі даного розпорядження відповідачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 061145 (а.с.8), кадастровий № 8536400000:04:001:1099 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: вул. Епроновська, 8/57 в м. Севастополі. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088401039.
Як вбачається з п. 3.2 розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 11.12.2009 року № 1016-р, громадян, яким надано у власність земельні ділянки, зобов'язано виконати роботи щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та підготовки технічної документації із їх землеустрою.
Таким чином рішення про надання земельних ділянок відповідачу було прийнято до розроблення технічної документації з землеустрою та без її затвердження уповноваженим органом, а додаток до розпорядження від 11.12.2009 року № 1016-р не містить в собі відомостей про площу земельних ділянок, які надаються громадянам.
Наявність в матеріалах технічної документації по землеустрою та встановлення меж земельної ділянки заяви відповідача на ім'я Голови Севастопольської міської державної адміністрації про надання земельної ділянки також не свідчить про дотримання вимог ст. 118 ЗК України, оскільки технічна документація розроблена на підставі розпорядження від 11.12.2009 року № 1016-р "Про передачу у власність громадянам - членам обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Беркут-08" земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва, розташованих по вул. Епроновській, 8/1 - 8/146" та дана заява не містить в собі відомостей про її отримання СМДА, вона не зареєстрована відповідно до діючого законодавства, на ній немає вхідного номеру (арк. с. 217).
Висновок суду першої інстанції про відсутність повноважень Севастопольської міської Ради на розпорядження спірною земельною ділянкою є необґрунтованим.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст. ст. 173, 174 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АРК, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.
Відповідно відомостей, які містяться в науковому висновку відділу Державної служби охорони культурної спадщини управління культури і туризму СМДА від 08.12.2009 року №10/3285-09, виданого на підставі заяви ОК "ДБК "Беркут-08", земельна ділянка орієнтовною площею 10,0 га, розташована в Гагарінському районі м. Севастополя в районі вул. Військових будівельників, що територіально відноситься до м. Севастополя (арк. с. 127).
Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 13.11.1975 року № 361 "Про встановлення нових районів у деяких містах Української РСР" в м. Севастополі створено Гагарінський район. Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської ради депутатів трудящих від 08.02.1977 року № 3/93 "Про межі районів м. Севастополя" затверджено межі Балаклавського, Гагарінського та Нахімовського районів.
Факт того, що спірна земельна ділянка знаходиться в територіальних межах м. Севастополя, а саме в Гагарінському районі, є загальновідомим, та відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України не потребує доказуванню.
В зв'язку з наведеним прихожу до висновку, що повноваження щодо розпорядження цими землями до розмежування земель державної та комунальної власності в м. Севастополі та встановлення меж міста здійснюються Севастопольською міською Радою.
Відсутність у Севастопольської міської Ради державного акту на право комунальної власності на земельну ділянку, а також рішення про встановлення меж м. Севастополя, не може свідчити про наявність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень щодо розпорядження землями державної власності, що знаходяться в межах м. Севастополя.
Таким чином слід визнати, що набуття відповідачем права власності на підставі державного акту серії ЯИ № 061145 на земельну ділянку, площею 0,1 га, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:04:001:1099 не відповідає приписам ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим є недійсним державний акт, виданий на його ім'я.
З огляду на зазначене, захист права власності на земельну ділянку відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України можливий шляхом припинення правовідношення права власності відповідача визнанням недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.
За положеннями ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Таким чином, аналіз зібраних по справі доказів та їх оцінка в сукупності дає підстави прийти до висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин слід визнати, що рішення суду першої інстанції відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Суддя Апеляційного суду
м.Севастополя /підпис/ В.С. Зотов
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м.Севастополя В.С. Зотов