30.07.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц/2790/1874/2012. Головуючий у першій

інстанції Кукурекін К.В.

Категорія 27 Доповідач у апеляційній

інстанції Колбіна Т.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2012 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Колбіної Т.П.,

суддів - Водяхіної Л.М., Лівінського С.В.,

при секретарі - Мазнєві Ю.М.,

за участю ОСОБА_3, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 29 березня 2011р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2007р. ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, та уточнивши позовні вимоги просив стягнути з відповідача суми боргу за договором позики.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 25.04.2012р. відповідач взяв у нього у борг під розписку 57000 грн., однак борг у повному обсязі і проценти за користування коштами не повернув.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь суму боргу за вказаним договором в розмірі 57000 грн., проценти за користування грошовими коштами в сумі 18350 грн., інфляційні витрати в розмірі 5187 грн., три відсотка річних в сумі 1874 грн., моральну шкоду за невиконання зобов'язань в розмірі 15000 грн. та судові витрати в сумі 1163 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 23.09.2011р. позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики 18797,50 грн., інфляційні витрати в сумі 2819,63 грн., три відсотка річних в сумі 764,76 грн. та судові витрати в сумі 343,82 грн. В задоволенні решти вимог - відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 26 грудня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу. Ухвалено нове рішення в цій частині та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 175 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 13 червня 2012 року рішення апеляційного суду м. Севастополя від 26.12.2011 р. в частині відмови в задоволенні позову про стягнення процентів за договором позики скасовано, справа в цій частині направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, позивач просить рішення суду першої інстанції змінити, та задовольнити його вимоги в частині стягнення з відповідача на його користь суми процентів за використання грошових коштів в розмірі 15391 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 175 грн.

Перевіривши матеріали справи, наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, колегія суддів Апеляційного суду м. Севастополя дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходів з того, що ОСОБА_5 в повному обсязі зобов'язання за договором позики не виконав. Відмовляючи у стягненні з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 процентів за користування коштами у розмірі, визначеному на рівні облікової ставки НБУ, суд виходив з того, що така вимога суперечить положенням ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Колегія суддів не може погодиться з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення процентів за договором позики з наступних підстав.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За нормами Цивільного кодексу (ст. 1048) договір позики є безпроцентним тільки в таких випадках: він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України має диспозитивний характер та встановлює презумпцію платності договору: позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики у тому випадку, коли неоплатність договору позики не встановлена договором або законом.

Таким чином, якщо в договорі взагалі немає ніякого посилання на стягнення процентів або договір укладений на суму вищу за п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або він укладений між юридичною та фізичною особою - такий договір буде вважатись оплатним із щомісячним стягненням процентів на рівні облікової ставки НБУ.

Судами встановлено, що 25.04.2007 р. ОСОБА_3 передав у борг ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 57000,0 грн., що підтверджується розпискою (арк.с.54).

Враховуючи те, що в розписці не встановлена безоплатність договору позики, вимоги позикодавця щодо стягнення з позичальника процентів за користування коштами на рівні облікової ставки НБУ є такими, що засновані на законі та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з розрахунком процентів за користування коштами, наданим позивачем, оскільки він зроблений на підставі статистичних даних щодо розміру облікової ставки НБУ (арк.с.25) та з урахуванням повернення частки боргу відповідачем (арк.с.60).

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови в задоволенні позову про стягнення процентів за договором позики з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 15793,67 грн.

Заперечення відповідача щодо неправомірності застосування до спірних правовідношень статті 1048 ЦК України, оскільки договір позики між сторонами не укладався, суперечить обставинам, встановленим судовим рішенням.

Враховуючи наведене та відповідно до вимог ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 462,68 грн.

Керуючись ст.303, ст.307, ст.308, п.1,4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України ЦПК України,колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 29 березня 2011р. в частині відмови в задоволенні позову про стягнення процентів за договором позики - скасувати.

Ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення процентів за договором позики - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 15793,67 грн. та судові витрати в розмірі 462,68 грн., а всього - 16256,35 грн. (шістнадцять тисяч двісті п'ятдесят шість гривень 35 копійок).

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ Т.П. Колбіна

Судді: /підпис/ Л.М. Водяхіна

/підпис/ С.В. Лівінський

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя Т.П. Колбіна