28.05.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-1008/12р. Головуючий у першій

інстанції Кукурекін К.В.

Категорія 41 Доповідач у апеляційній

інстанції Зотов В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Зотова В.С.,

суддів: Колбіної Т.П., Алєєвої Н.Г.,

при секретарі: Блох Д.Д.

за участю: позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_6,

представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 10 жовтня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_8 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про встановлення порядку користування квартирою та розподілу особових рахунків ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі звернулись до суду з вимогами до відповідачів про визначення порядку користування квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та розподіл особових рахунків.

Вимоги позову мотивовані тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 відповідно до свідоцтва про право власності на житло належить 2/5 частини квартири за адресою АДРЕСА_1, та вони проживають у кімнаті з неповнолітнім ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 18,4 кв. м., та оскільки кімната є суміжною, то вони не мають можливості у повному обсязі нею користуватися, у зв'язку з чим з відповідачами виникають суперечки по поводу користування квартирою.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 10 жовтня 2011 року позов задоволено.

Ухвалено, визначити порядок користування квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: виділити у користування ОСОБА_3 та ОСОБА_8 житлову кімнату загальною площею 18,4 кв. м. та балкон загальною площею 0,2 кв. м. та виділити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 житлову кімнату площею 10,7 кв. м., житлову кімнату 11,2 кв. м., у загальному користуванні залишити коридор площею 12,8 кв. м, кухню площею 6,8 кв. м., туалет площею 1,1 кв.м., ванну кімнату площею 2,9 кв. м., вбудовану шафу площею 0,4 кв. м. та балкон площею 0,2 кв. м.

Зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_8 за власні кошти провести переобладнання квартири АДРЕСА_1, а саме: закласти дверний проріз між житловими кімнатами площею 18,4 кв. м. та 10,7 кв. м. та змонтувати дверний проріз з коридору площею 12,8 кв. м. у житлову кімнату площею 10,7 кв. м.

Розділити рахунки, шляхом укладення окремого договору з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на житлову кімнату загальною площею 18,4 кв. м та балкону загальною площею 0,2 кв.м в квартирі АДРЕСА_1.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідачі подали апеляційну скаргу в якій просять рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким у позові відмовити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 14 жовтня 1993 року, квартира, яка знаходиться за адресок АДРЕСА_1, належить сторонам на праві спільної часткової власності, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_8 належить 2/5 частки, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 належить 3/5 частки квартири(арк. с. 42,43).

Між сторонами склався порядок користування квартирою у зв'язку з чим позивачі просять виділити їм у користування кімнату загальною площею 18,4 м. кв. та балконом площею 0,2 кв. м, а відповідачам виділити кімнату 10,7 м. кв. та кімнату 11,2 кв.м. Коридор, кухню, туалет, ванну кімнату, вбудовану шагу, балкон залишити у сумісному користуванні.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

На підставі ст. 358 ЦК України, співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Проте у разі розбіжностей щодо здійснення правомочності по володінню та користуванню загальним майном це питання за позовом будь-якого з власників може вирішити суд.

Також відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ України № 7 а 04.10.1991 року про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на будинок. Якщо виділ частки будинку(квартири) в натурі неможливий, суд вправі за заявленим позовом встановити порядок користування (квартирами, кімнатами). У цьому разі окремі приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені у загальному користуванні.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, запропоновано два варіанту порядку користування квартирою, однак суд першої інстанції прийшов до висновку, що за необхідно запровадити перший варіант порядку користування спірною квартирою, а саме виділити у користування ОСОБА_3 та ОСОБА_8 житлову кімнату загальною площею 18,4 кв. м. та балкон загальною площею 0,2 кв. м. та виділити відповідачам житлову кімнату пл. 10,7 кв.м. та житлову кімнату 11,2 кв. м. У загальному користуванні залишити коридор площею 13 кв.м, кухню площею 6,8 кв. м, туалет площею 1,1 кв. м., ванну кімнату площею 2,9 кв.м, вбудовану шафу площею 0,4 кв. м. та балкон площею 0,2 кв.м.

Крім того позивачі не заперечували проти проведення переобладнання квартири, а саме закласти дверний проріз між житловими кімнатами пл. 18,4 кв. м. та 10,7 кв. м. та змонтувати дверний проріз з коридору пл. 12,8 кв. м у житлову кімнату пл.10,7 кв. м, оскільки цей варіант порядку користування квартирою співпадає з порядком користування квартирою, що склався та відповідає інтересам неповнолітнього ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований у квартирі та проживає з позивачами.

Крім того суд першої інстанції прийшов до висновку, що вище вказаний варіант порядку користування квартирою буде з незначним відхиленням від ідеальних часток співвласників, без їхньої змини.

Також суд першої інстанції прийшов до висновку, щодо можливості розподілу особових рахунків на квартиру, оскільки між сторонами виникають спори про сплату комунальних послуг.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду усіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись викладеним, ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 10 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : /підпис/ В.С.Зотов

Судді: /підпис/ Т.П.Колбіна

/підпис/ Н.Г.Алєєва

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду В.С. Зотов

міста Севастополя