21.06.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1086/2012р. Головуючий у першій
інстанції Щербаков С.О.
Категорія 27 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов В.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Зотова В.С.,
суддів: Водяхіної Л.М., Клочко В.П.,
при секретарі: Соменко О.П.,
за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 -ОСОБА_6,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на заочне рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 13 вересня 2011 року по цивільній справі за позовом ПАТ „Укрсоцбанк" до ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за договором кредиту, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач, ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за договором кредиту у сумі 583 619,60 грн. та судових витрат шляхом, звернення стягнення на іпотечне майно.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_7 був укладений договір про надання відновлюваної кредитної лінії, згідно якого відповідач одержав грошові кошти у межах максимального ліміту заборгованості до 50 000,00 гривень зі сплатою 14% річних та комісій.
В якості забезпечення відповідачем виконання своїх зобов'язань по договору кредиту, між позивачем та відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки №3367 від 22 липня 2008 року, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно: двохкімнатна квартира №9, загальною площею 44,8 кв.м., житловою площею 26,6 кв.м., що знаходиться у будинку АДРЕСА_1, на яку позивач просить звернути стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості.
Відповідач протягом тривалого часу не виконує зобов'язань за договором кредиту, не здійснює погашення кредиту та процентів у встановлені терміни, у зв'язку з чим станом на 28.04.2011 р. заборгованість відповідача складає 73 269,34 доларів США, що за курсом НБУ на 28.04.2011 р. складає 583 619,60 гривень.
Заочним рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 13 вересня 2011 року позов задоволений.
Не погодившись з таким рішенням суду, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу в якій просять рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким у позові відмовити.
Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 22 липня 2008 року позивач та відповідач ОСОБА_7 уклали Договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 954/08-015В, відповідно до якого відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання було надано грошові кошти у межах максимального ліміту заборгованості до 50 000 доларів США зі сплатою 14% річних та комісій.
Відповідно до п.п. 4.1. Договору кредиту, у разі прострочення строків сплати процентів, а також прострочення строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитору пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.
Згідно п.4.2. договору кредиту, у разі порушення п.п. 3.3.2.-3.3.5., 3.3.7.- 3.3.17 позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 3% від суми фактичної заборгованості за договором кредиту та нарахованими відсотками, за кожен випадок.
Відповідно до п. 4.4. договору кредиту, у разі невиконання (неналежного виконання) обов'язків визначених п.п.З.З.7.-З.З.8 . протягом більш ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту нараховані штрафні санкції.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу.
Згідно ст. 525 ЦК України неприпустима однобічна відмова від виконання зобов'язання.
Відповідач станом на 28.04.2011 року має заборгованість за договором у сумі 73 269, 34 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 28.04.2011 р. становить 583 619,60 грн., з них поточна заборгованість за кредитом у сумі 288 920,99 грн. (36 272,00 доларів США), прострочена заборгованість за кредитом у сумі 99 405,88 грн. (12 479,71 доларів США), прострочена заборгованість за відсотками у сумі 146 556,11 грн. (18 399,09 доларів США), пеня по простроченому кредиту та відсоткам у сумі 32 690,16 грн. (4 104,02 доларів США) та штрафу, який передбачений договором кредиту 16 046,46 грн. (2 014,52 доларів США).
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 22 липня 2008 року позивач з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 ( далі іпотекодавці), уклали іпотечний договір за реєстровим №3367, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9, яким забезпечене виконання зобов'язань відповідачем за договором кредиту № 954/08-015В від 22.07.2008 р., предметом іпотеки є нерухоме майно: двохкімнатна квартира №9, загальною площею 44,8 кв. м., житловою площею 26,6 кв. м., що знаходиться у будинку АДРЕСА_1.
Право власності на передану в іпотеку квартиру належить іпотекодавцям на праві спільної сумісної власності на підставі договору міни, посвідченого 08.07.2008 року приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Усенко Т.Т. за реєстровим № 1260. Запис про реєстрацію правочину внесено в Державний реєстр правочинів за реєстраційним номером 3008453 та КП «БТІ і ДРОНМ» СМР за реєстровим номером №2085.
Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Також ст.ст. 7, 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання позивач вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором.
Згідно п.п. 2.4.3., 4.1.,4.2. іпотечного договору, іпотекодержатель (позивач) має право у разі невиконання або неналежного виконання боржником іпотекодавцями Основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги, шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 протягом тривалого часу не здійснює погашення кредиту та процентів у встановлені терміни, істотно порушив вимоги договору.
Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всіє суми кредиту.
Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов'язання, які встановлюються договором або законом, є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, сплата неустойки, а також відшкодування збитків.
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки відповідачі у добровільному порядку не сплачують заборгованість за кредитом, то вона підлягає примусовому стягненню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, тому позов підлягає задоволенню.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду усіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що ПАТ „Укрсоцбанк" не сповіщав ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що ОСОБА_7 не виконує зобов'язання по кредитному договору не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки відповідно матеріалів справи, Банком направлялися повідомлення ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 від 10.03.2009 року № 02-11/27-1622 та від 17.11.2010 року № 08.1/65-38 про те, що ОСОБА_7 не виконує обов'язки передбачені кредитним договором, в яких Банк повідомляв позичальника та іпотекодавців про наслідки які прослідують у випадку не погашення заборгованості (арк. с. 39).
Стосовно доводу апеляційної скарги про те, що в іпотечній квартирі зареєстрована неповнолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_1, колегія суддів також не може прийняти це до уваги, оскільки на момент укладання іпотечного договору у 2008 році, неповнолітніх дітей в квартирі АДРЕСА_1, що була передана в іпотеку Банку, пописано не було.
Згідно п. 2.1.11 Іпотечного договору № 3367, іпотекодавці зобов'язані не реєструвати в квартирі, що складає предмет іпотеки Фізичних осіб без згоди іпотекодержателя.
Відповідно до п. 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 30.03.2012р., будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що стягнення по невиконаному грошовому зобов'язанню повинно бути стягнено з боржника, а тільки потім це стягнення переходить на предмет застави, колегія суддів до уваги прийняти не може, оскільки згідно п. 2.4.3. Іпотечного договору, іоптекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання Боржником основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Статтею 44 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині. Іпотечний договір підписаний особисто іпотекодавцями, тому посилання на те, що вони не розуміли про що цій документ є необгрунтованими.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись викладеним, ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відхилити.
Заочне рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 13 вересня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : /підпис/ В.С.Зотов
Судді: /підпис/ Л.М.Водяхіна
/підпис/ В.П.Клочко
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду В.С. Зотов
міста Севастополь