УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючої Полтавцевої Г А.
суддів Вдовіченка С.Л., Бачуріна О.В.
прокурора Козія В.В.
адвоката ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня 2007 року.
Цією постановою скарга захисника ОСОБА_1. задоволена.
Постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в м. Києві від 26 грудня 2006 року, від 9 лютого 2007 року та від 22 березня 2007 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Гарантія-Менеджмент» ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. З КК України - скасовано, в порушенні кримінальної справи відмовлено.
Своє рішення суд мотивував тим, що в матеріалах, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальних справ, відсутні фактичні дані, що свідчать про наявність ознак зазначеного злочину, оскільки податкові зобов'язання не узгоджені і податкового боргу немає.
Справа № 11 -а-1769/2007 Головуючий в 1 інстанції Павленко О.П.
Категорія ст. 236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г. А.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, а скаргу захисника ОСОБА_1., який діє в інтересах ОСОБА_2залишити без задоволення, посилаючись на те, що всі три постанови про порушення кримінальної справи повністю відповідають вимогам ст.98 КПК України, а рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, захисника ОСОБА_1., який вважав постанову суду законною і обґрунтованою, а апеляцію прокурора такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали скарги та матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню.
Розглядаючи скаргу на постанови про порушення справи в порядку ст. 236-8 КПК України, суд вирішив, що висновок слідчого про законність їх порушення не ґрунтуються на матеріалах, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальних справ.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.212 КК України, злочином визнається умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних
розмірах.
Як видно з матеріалів даної справи, фактично підставою для порушення кримінальної справи за постановою від 26 грудня 2006 року став акт № 446/23-2/24258200 від 08.08.2005 року ДПІ Шевченківському районі м. Києва «Про результати планової виїзної комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Гарантія-Менеджмент» за період з 01.07.2002 по 31.12.2004 року, на підставі якого в подальшому було видано податкове повідомлення-рішення.
Але при розгляді справи судом було встановлено, що на час порушення кримінальної справи податкове повідомлення-рішення № 89/2- 2/0 від
2005 року не було узгодженим, оскаржувалось до судових органів та ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2006 року було залишено без змін постанову Господарського суду м. Києва від
року, відповідно до якої повідомлення-рішення № 89/2- 2/0 від
10.08.2005 року було скасовано через відсутність факту порушення ТОВ «Гарантія-Менеджмент» у вказаному періоді податкового законодавства.
За таких обставин суд обґрунтовано прийшов до висновку, що в матеріалах кримінальної справи відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що директор ТОВ «Грантія-Менеджмент» ОСОБА_2 шляхом заниження податкових зобов'язань за період діяльності з жовтня по листопад 2003 року ухилився від сплати податку на додану вартість в розмірі 3063249 грн., а тому обґрунтовано скасував постанову про порушення кримінальної справи від 26 грудня 2006 року.
Підставою для порушення кримінальної справи 9 лютого 2007 року фактично став акт № 253/23-10/24258200 від 14.06.2006 року у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Гарантія-Менеджмент» за період з 01.04.2004 року по 30.04.2004 року», на підставі якого подальшому було видано податкове повідомлення-рішення.
Але суд встановив, що на час порушення кримінальної справи податкове повідомлення-рішення № 0005542310/0 від 27.06.2006 року не було узгоджено, оскаржувалось до судових органів та ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2007 року було залишено без змін постанову Господарського суду м. Києва від 26.01.2007 року, відповідно до якого це повідомлення-рішення було скасовано.
Отже, в матеріалах кримінальної справи були відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що директор ТОВ «Грантія-Менеджмент» ОСОБА_2занизив чисту суму податкового зобов'язання за квітень 2004 року у сумі 30860,27 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, а тому скасував постанову про порушення кримінальної справи.
Підставою для порушення кримінальної справи 22 березня 2007 року фактично став акт № 290/23-09/24258200 від 09.02.2007 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Гарантія-Менеджмент за період з 01.08.2004 року по 31.08.2004 року та інформація Національного центрального бюро Інтерполу.
Але судом було встановлено, що на час порушення кримінальної справи і податкове рішення-повідомлення № 0001092309/0 від 22.02.2007 року не було узгоджено, оспорювалось в судових інстанціях, про що свідчить ухвала Господарського суду м. Києва від 13.03.2007 року про відкриття
провадження за позовом ТОВ «Гарантія-Менеджмент» до ДІЛ у Шевченківському районі м. Києва про скасування повідомлення-рішення.
Таким чином, в матеріалах кримінальної справи, що були надані суду, були відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що директор ТОВ «Гарантія-Менеджмент» ОСОБА_2занизив чисту суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2004 року в розмірі 1590662,4 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, а тому постанова про порушення кримінальної справи від 22 березня 2007 року була судом скасована.
Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дата узгодження податкового зобов'язання і дата, коли платник повинен був погасити узгоджену суму податків не настали, тому немає підстав вважати, що суми податків фактично не надійшли до бюджету, фактичне ненадходження коштів до бюджету є обов'язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст.212 КК України, а її відсутність унеможливлює настання кримінальної відповідальності за вказаний злочин.
Отже, в судовому засіданні було встановлено, що на момент порушення кримінальної справи податкові зобов'язання, визначені на підставі акту перевірки, не були узгодженими, оскільки податкове повідомлення - рішення оскаржено і справа розглядалася в господарському суді.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що на момент порушення кожної з трьох кримінальних справ відносно директора ТОВ «Гарантія-Менеджмент» ОСОБА_2були відсутні законні приводи та підстави для їх порушення, передбачені ст. 94 КПК України, а також достатні дані, які вказували б на наявність в його діях ознак складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. З КК України, а відсутність в цих матеріалах даних про наявність ознак складу злочину відповідно до п. 2 частини 1 статті 6 та статті 99 КПК України є підставою для відмови в порушенні кримінальної справи, що і було зроблено судом.
Доводи прокурора, наведені в апеляції, про достатність даних для порушення кримінальної справи, є непереконливими, оскільки на момент порушення кримінальної справи податкові зобов'язання, визначені актом перевірки, не були узгоджені.
Крім того, в апеляції прокурора не зазначено, в чому ж полягає незаконність прийнятого судом рішення, в чому висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи і містять істотні суперечності, в
чому полягає порушення судом кримінально-процесуального закону, а тому апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задоволенню не підлягає.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня 2007 року, якою скасовано постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в м. Києві від 26 грудня 2006 року, від 9 лютого 2007 року та від 22 березня 2007 року про порушення кримінальних справ відносно директора ТОВ «Гарантія-Менеджмент» ОСОБА_2за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. З КК України і в порушенні кримінальних справ відмовлено, залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.